ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6778/26 Справа № 207/325/26 Суддя у 1-й інстанції - Погребняк Т.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»,
на заочне рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 08 квітня 2026 року, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
02 лютого 2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС" звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 38 485,29 грн., а також понесені судові витрати, а саме судовий збір 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №490738889, сума кредиту складає 3000,00 грн., у якому досягнуто згоди з усіх істотних умов: строк та умови користування коштами, сплата відсотків за користування кредитними коштами. Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв'1язку з чим загальна сума становить 11 500,00 грн.
28.11.2018 між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" (надалі - клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до п.2.1 якого згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
05.08.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - фактор) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами п.2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
11.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідач не виконав належним чином свої кредитні зобов`язання у зв`язку з чим, виникла заборгованість, яка складає: 38 485,29 грн., з яких: 10 508,95 грн. - заборгованість за кредитом, 27 976,34 грн. - заборгованість процентами. Вказана заборгованість відповідачем не сплачена.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ
Заочним рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 08 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
23.04.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 08 квітня 2026 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перехід права вимоги був спрямований на фактично існуюче зобов`язання, що підтверджує реальність предмета передачі та узгоджується з вимогами чинного законодавства щодо допустимості та правомірності відступлення права вимоги. Отже, факт підписання Реєстру прав вимог після укладення Кредитного договору, виключає сумніви щодо наявності у Первинного кредитора прав, які могли бути передані Фактору, та підтверджує, що перехід прав вимоги відбувся на законних підставах і в межах чинного договірного регулювання.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 38 485,29 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
20.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №490738889, в розмірі кредитного ліміту на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі. Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
28.11.2018 між TOB "Манівео швидка фінансова допомога" (надалі - клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до п.2.1 якого згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
05.08.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - фактор) та ТОВ "Таліон Плюс" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами п.2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
11.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №490738889 та розрахунку заборгованість відповідача складає 38 485,29 грн. (арк.с.56-58).
Правовідносини за кредитним договором №490738889 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 виникли 20.01.2021, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.
Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" на час укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.
Відтак у первісного кредитора на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ "Таліон Плюс" на підставі договору факторингу.
За таких обставин, ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги до відповідача за кредитним договором №490738889 від 20.01.2021 не набуло, тому таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", так саме як і позивачу на підставі договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025.
Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з вимогами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» залишити без задоволення.
Заочне рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 08 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: