Справа № 344/15683/17
Провадження № 22-ц/4808/967/26
Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.
Суддя-доповідач Пнівчук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О. В.,
суддів: Луганської В. М., Томин О. О.,
з участю секретаря Кузнєцова В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2026 року, у складі судді Мелещенко Л. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Івано-Франківської міської ради, Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, екс-голови ліквідаційної комісії ДІСГ Дулі Оксани Романівни про скасування права власності на частину земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про скасування права власності на частину земельної ділянки площею 0,0035 га, визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0035 га.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка № НОМЕР_1 у садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» на території Івано-Франківської міської ради площею 0,0505 га, кадастровий номер [номер приховано]:12:001:0931, на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАС №733890 від 14 серпня 2013 року та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 серпня 2013 року серія ВТК №263867.
Позивачка є суміжним землекористувачем земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 0,0435 га, для ведення садівництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІФ 15/02-008330 від 25 серпня 2001 року.
Зазначає, що відповідачкою ОСОБА_2 порушено її право на земельну ділянку, остання неправомірно оформила документи на спадщину після смерті ОСОБА_3 , в результаті чого належна позивачці прибудинкова територія площею 0,0035 га незаконно приватизована відповідачкою.
Просила скасувати право власності на частку земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0931, площею 0,0038 га, яка належить ОСОБА_2 відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАС № 733890 від 14.08.2013, по лінії поставленої огорожі в межах прибудинкової території ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0931, площею 0,0038 га по лінії постановленої огорожі в межах прибудинкової території ОСОБА_1 ; залишити суміжну лінію-межу довжиною 30,80 погонних метрів на тому місці, де вона знаходилася на місці в натурі на даний час; зобов`язати проектні організації виготовити технічні документації на земельні ділянки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 згідно фактично наявних виміряних площ на 2017 рік.
11 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву (зустрічну, в силу нових обставин) про скасування права власності на частину земельної ділянки площею 0,0035 га та визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0035 га, в якій зазначає, що ОСОБА_2 при виготовленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку за діючим кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0931 самовільно та всупереч нормативним актам приватизувала частину земельної ділянки площею 0,0035 га, що є незаконним та неправомірним, тому ця частина земельної ділянки повинна бути визнана за позивачем.
Позивач просила:
1) скасувати право власності на частку земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0931, площею 0,0035 га, яка належить ОСОБА_2 відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАС № 733890 від 14.08.2013, свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2013 серії ВТК №263867 по лінії поставленої огорожі в межах прибудинкової та передбудинкової території ОСОБА_1 ;
2) визнати за ОСОБА_4 право власності на частку земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0931, площею 0,0035 га по лінії постановленої огорожі в межах прибудинкової та передбудинкової території ОСОБА_1 ;
3) зобов`язати Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовити технічну документацію із землеустрою та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 і знаходиться в садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради (оплата за виготовлення зазначеної документації була здійснена в 2023 році), врахувавши право на прибудинкову та передбудинкову частину території земельної ділянки № НОМЕР_1 а ОСОБА_1 ;
4) зобов`язати Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» внести відповідні корегування в кадастрі ОСОБА_2 стосовно суміжних земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
5) визнати недійсною технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку № НОМЕР_1 а ОСОБА_3 за 2013 рік, що знаходиться в садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради;
6) визнати недійсною технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку № НОМЕР_1 а ОСОБА_2 за 2016 рік, що знаходиться в садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради;
7) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 від 14.08.2023 серії ВТК № 263867;
8) визнати недійсним Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 серії ЕАС № 733890 від 14.08.2013 (т. 2 а.с.107-150).
05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про доповнення позовних вимог, в яких посилаючись на те, що ОСОБА_2 під час виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку самовільно та всупереч нормативним актам приватизувала частину належної позивачці земельної ділянки площею 0,0035 га, просила скасувати державний акт на приватної право власності на землю ОСОБА_3 серія ІФ 15/02-005859 від 19.02.1999; скасувати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості ОСОБА_3 за 2013 рік, що знаходиться в садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради; скасувати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 за 2016 рік, що знаходиться в садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради; скасувати правовстановлюючі документи ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , що знаходиться в садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради.
Рішенням Івано-Франківської міського суду від 17 березня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Івано-Франківської міської ради, Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі в.о. директора Осипчук Т.І., Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Екс-голови ліквідаційної комісії ДІСГ Дулі О. Р. про скасування права власності на частину земельної ділянки площею 0,0035 га, визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0035 га - відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушенням норм процесуального законодавства.
Зазначає, що суд не перевірив суб`єктний склад учасників справи, не взяв до уваги той факт, що на момент ухвалення рішення 17.03.2026 відповідач ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» був у стані припинення, отже перестав бути учасником цивільних відносин. Рішення підлягає скасуванню, якщо суд прийняв рішення про права та обов`язки особи, яка припинила своє існування.
Суд позбавив позивачку права взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, проігнорувавши постановлення ухвали про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги зустрічної позовної заяви повністю.
В доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що судовий розгляд в даній справі триває 10 років, що є грубим порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини - права на справедливий суд протягом розумного строку та ст. 210 ЦПК України.
Суд першої інстанції за період з 24.07.2023 до 17.03.2026 провів одне судове засідання у судовій залі та жодного засідання в режимі відеозв`язку за клопотаннями позивачки.
Вказує, що фактичними обставинами затягування справи є нехтування доказами: суд не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи висновкам почеркознавчої, земельно-технічної, будівельно-технічної експертиз, які підтверджують підробку підпису та захоплення земельної ділянки; відмовлено у виклику та допиті експерта, не розглянуто клопотання про заміну неналежної сторони та відсторонення сторонньої особи.
Вважає, що в діях суду наявні ознаки упередженості, систематичне ігнорування фактів підробок у технічній документації із землеустрою за 2013 рік на ОСОБА_3 у ряді клопотань про витребування доказів, про дослідження та надання оцінки неправомірно виготовленим правовстановлюючим документам; у технічній документації із землеустрою за 2016 рік на ОСОБА_2 ; у наявності довідки, виданої головою садівничого товариства «Бистриця Надвірнянська», про те, що у квітні 2013 року ОСОБА_3 був членом садівничого товариства, на земельній ділянці дачного будинку не було; у протоколі допиту від 25.03.2019 згідно якого голова ОСОБА_5 поставив свій підпис замість ОСОБА_1 у акті та експлікації угідь технічної документації із землеустрою ОСОБА_3 , суд першої інстанції ухвалою від 07.12.2021 призначив будівельно-технічну експертизу, однак висновку експертизи у рішенні суду оцінки не надав.
Апелянт вважає, що розгляду справи по суті не відбулося, судове рішення прийнято поспішно, не виважено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд перевищив свої повноваження в частині строку вирішення справи.
Суддя не вчинила жодних дій, передбачених ч.2 с. 197 ЦПК України, які слід було здійснити у підготовчому засіданні.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції їй неправомірно вилучено вказану справ із її електронного кабінету, не надано коду входу до ВКЗ, що свідчить про штучне створення перешкод у доступі до правосуддя.
Судом не встановлено думки нової юридичної особи - Головного інституту на дії приєднаного інституту ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Вважає, що судом першої інстанції не проведено всебічний розгляд справи і повне з`ясування обставин справи, не досліджено докази, натомість суд обмежився виключно перерахуванням наявних у справі копій, не проаналізувавши їх взаємозв`язок та юридичне значення для предмету спору.
Зазначає, що представник відповідача Челій-Пушкар О. І. діяла без належних повноважень.
Судом першої інстанції проігноровано факт фальсифікації технічної документації із землеустрою на ім`я Челія І. П. за представництва інтересів ОСОБА_2 , тому свідоцтво про право на спадщину, яке на ній базується, не може бути законним.
Просить задовольнити вимоги її апеляційної скарги.
ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
У судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференцзв`язку Лозяк Г. Й. підтримала доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Відповідачка ОСОБА_2 , представники Івано-Франківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, екс-голова ліквідаційної комісії ДІСГ у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів, які не з`явилися в судове засідання.
Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду частково не відповідає.
Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1,2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.3 ст. 12 та ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що порушення з боку відповідачів прав позивача у сфері земельних відносин не встановлено, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 являються суміжними власниками земельних ділянок у садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» між якими існує спір щодо користування частиною земельної ділянки площею 0,0035 га, на яку, на переконання позивачки, відповідачка ОСОБА_2 не має права, однак неправомірно виготовила правовстановлюючі документи, що в свою чергу порушує право позивачки на вказану земельну ділянку як прибудинкову територію.
Встановлено, що позивачці ОСОБА_1 відповідно до копії державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ №15/02-008330 від 20.08.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №8330, належить земельна ділянка площею 0,0435 га для ведення садівництва, садівниче товариство «Бистриця-Надвірнянська», яка розташована на території м. Івано-Франківська, Івано-Франківської міської ради.
Згідно копії Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідачці ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення садівництва у садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська», площею 0,0505 га, кадастровий номер [номер приховано]:12:001:0931.
Вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_2 набула в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки Івано-Франківського садівничого товариства «Бистриця-Надвірнянська» від 2013 ОСОБА_3 був членом садівницького товариства «Бистриця-Надвірнянська» і мав у користуванні земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,0504 га в цьому товаристві. На земельній ділянці відсутній дерев`яний (цегляний) будинок не являється загальною забудовою. Дана ділянка видана безкоштовно згідно рішення МВК № 65 від 17 лютого 1998 року. Заборгованості перед товариством немає.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 65 від 17 лютого 1998 року затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок садівницького товариства «Бистриця Надвірнянська» та передано у приватну власність членам садівницького товариства земельні ділянки для ведення садівництва згідно матеріалів інвентаризації та списку громадян, що додається. Земельні ділянки використовувати за цільовим призначенням без права будівництва капітальних будівель і споруд.
Згідно довідки архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 18.02.2020 № 11.1-07/89 до вищезазначеного рішення виконавчого комітету списків громадян та первинних документів немає.
Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю Серії ІФ 15/02-005859, виданого Івано-Франківською міською радою 19.02.1999 року на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради від 17.02.1998 року № 65 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5859, кадастровий номер [номер приховано]:12:001:0931, земельна ділянка площею 0,0505 га для ведення садівництва в садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська», яка розташована на території м. Івано-Франківська, Івано-Франківської міської ради, належить ОСОБА_3 .
01 квітня 2013 року ОСОБА_2 зверталася до ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою» із заявою в якій просила виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення садівництва.
12 квітня 2013 року складено Акт прийому-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_6 щодо земельної ділянки площею 0,0504 га.
15 серпня 2013 року складено Акт прийому-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,0428 га (т.1 а.с.44).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2013, виданого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина А.М., зареєстровано в реєстрі за №3-1028, ОСОБА_2 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 . Спадщина складається з права на земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому товаристві «Бистриця Надвірнянська», площею 0,0505 га, що знаходиться на території м. Івано-Франківська, кадастровий номер [номер приховано]:12:001:0931.
19 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» був укладений договір № 959-2013 на проведення робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості для ведення садівництва у садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» м. Івано-Франківськ. В цей же день ОСОБА_1 здійснила оплату за виготовлення технічної документації у розмірі 562,00 грн.
05 серпня 2014 року ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» надано відповідь ОСОБА_1 на її заяву від 24 липня 2024 року № 11 про те, що згідно укладеного договору спеціалістами інституту виконано комплекс геодезичних робіт і підготовлено пакет документів на погодження. При обмірах земельної ділянки встановлено, що розміри земельної ділянки не змінилися та відповідають державному акту на право приватної власності на землю ІФ 15/02-008280 від 20.08.2001 та обмірам земельних ділянок садівничого товариства «Бистриця-Надвірнянська». По результатам обмірів складено каталог координат вирахувано площу земельної ділянки, яка становить 0,0428. Згідно державного акту площа становила 0,0435 га. Розбіжність в площі 0,0007 га пояснюється тим, що при виготовленні державного акту площа вираховувалась графічним методом, що є менш точним. Оскільки при виготовленні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площа вираховувалася аналітичним методом (по координатах), який є більш точним, то площу земельної ділянки слід прийняти 0,0428 га.
15 лютого 2016 року ОСОБА_2 зверталася до Голови ліквідаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області про фіксування факту захоплення земельної ділянки та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
04 березня 2016 року ОСОБА_2 зверталася до ОСОБА_1 з повідомленням про те, що 10.03.2016 о 13-30-14-00 год буде здійснено виїзд представників проектної землевпорядної організації для здійснення обмірів земельної ділянки, яка належить їй на праві власності та розташована на території садівничого товариства «Бистриця-Надвірнянська», тому просить ОСОБА_1 як користувача суміжної з нею земельної ділянки прийняти участь під час проведення обмірів.
10 березня 2016 року складений Акт встановлення меж земельної ділянки в натурі, яка належить ОСОБА_2
25 березня 2016 року між ОСОБА_2 та Державним підприємством «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», укладено договір про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) № 291-2016 площею 0,0505 га для ведення будівництва, яка знаходиться с/г «Бистриця-Надвірнянська» м. Івано-Франківськ.
Згідно відповіді Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 30.03.2016 № 02-01/464, на звернення ОСОБА_2 стосовно самовільного зайняття частини її земельної ділянки, підтверджено, що ОСОБА_1 самовільно зайняла частину земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,0035 га. ОСОБА_1 видано припис про усунення виявленого порушення вимог земельного законодавства.
Згідно витягу з протоколу № 155 від 26.06.2015 засідання узгоджувальної комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів під час розгляду звернення ОСОБА_1 з приводу вирішення земельного спору, який виник під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку видано державний акт на право приватної власності на землю у садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» із суміжним землекористувачем ОСОБА_2 , комісією вирішено доручити управлінню земельних відносин виконавчого комітету міської ради спільно з представниками департаменту містобудування та архітектури і проектної землевпорядної організації за участю обох спірних сторін провести виїзне обстеження земельних ділянок в с/т «Бистриця Надвірнянська» з метою вивчення питання щодо накладки правовстановлюючих документів на землю.
На засіданні вищевказаної комісії 14.08.2015 прийнято рішення відповідно до якого погоджено ОСОБА_1 непогоджену межу земельної ділянки в садівничому товаристві «Бистриця Надвірнянська» для ведення садівництва згідно виданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на право власності на земельні ділянки без погодження суміжного землекористувача ОСОБА_2 .
У березні 2016 року ОСОБА_1 виготовила технічний паспорт на садовий (дачний) будинок № НОМЕР_1 а у садовому товаристві «Бистриця Надвірнянська», та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, садовий будинок за адресою: садівниче товариство «Бистриця-Надвірнянська» 29.11.2017 року зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_1 .
18 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
У даній справі було проведено судову земельно-технічну експертизу.
Так, згідно висновку №156/157 судової земельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11 серпня 2017 року, на місцевості межі земельної ділянки ОСОБА_1 з цільовим призначенням - для ведення садівництва, яка розташована на території садівничого товариства «Бистриця-Надвірянська» у м. Івано-Франківську, не відповідають межам, зазначених у Державному акті на право приватної власності на землю (серії ІФ № 15/02-008380), виданого ОСОБА_1 . Невідповідність полягає у тому, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 відповідно до проведених обмірів земельна ділянка становить 0,0475 га, що на 40,0 кв.м. більше наданої (див. додаток №2, таблиця №1 до висновку).
Відповідність (невідповідність) на місцевості межі земельної ділянки загальною площею 0,0505 га, кадастровий номер [номер приховано]:12:001:0931, яка розташована на території садівничого товариства «Бистриця-Надвірянська» у м. Івано-Франківську, і межам, зазначеним у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення садівництва в садівничому товаристві «Бистриця-Надвірянська» у м. Івано-Франківську, не надається можливим.
Згідно фактичних обмірів, які були проведені експертом, у фактичному користуванні ОСОБА_1 земельна ділянка має наступні розміри по периметру за годинниковою стрілкою: 19.79 мп; 4.78 мп; 1.23 мп; 3.95 мп; 1.10 мп; по будинку; 2.49 мп; 30.79 мп; 10.24 мп; 39.00 мп - загальною площею 0,0475 га, що на 40,0 кв.м. більше наданої (див. додаток №2, таблиця №1 до висновку).
Дійсна площа земельної ділянки ОСОБА_1 , належній на праві власності, що розташована у садівничому товаристві «Бистриця-Надвірянська» у м. Івано-Франківську, не відповідає площі, зазначеній у державному акті.
Згідно фактичних обмірів, які були проведені експертом, у фактичному користуванні ОСОБА_2 земельна ділянка має наступні розміри по периметру за годинниковою стрілкою: 5.50 мп; 38.00 мп; 14.06 мп; 30.80 мп; 2.49 мп; по будинку; 1.10 мп; 3.95 мп; 1.23 мп; 4.78 мп - загальною площею 0,0465 га (див. додаток №2, таблиця №2 до висновку).
Щодо земельної ділянки ОСОБА_2 в дійсності відповідність (невідповідність) площі та розміри, зазначені у технічній документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , виготовленої Державним підприємством «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 2016 року, не надається можливим у зв`язку із розбіжностями щодо загальної площі земельної ділянки в межах одного документу.
Встановлена шлакоблокова огорожа розташовується за межами земельній ділянки, належній ОСОБА_1 відповідно до державного акту, а також сітчаста огорожа, яка розташована вздовж двох спірних земельних ділянок, також розташована за межами земельної ділянки ОСОБА_1 .
Факт накладки (самозахоплення) земельної ділянки наявний, зі сторони земельної ділянки ОСОБА_1 в сторону земельної ділянки ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 35-43, 70-76, т.3 а.с.236-240).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року та постановою Верховного Суду від 21 травня 2020 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою, площею 0,0505 га, кадастровий номер [номер приховано]:12:001:0931, для ведення садівництва у садівничому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» на території Івано-Франківської міської ради, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2013, шляхом знесення огорожі, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0035 га та приведення вказаної земельної ділянки в придатний для використання стан.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 - 3,46 грн завданої матеріальної шкоди, 1 000 грн моральної шкоди, 551,20 витрат по оплаті судового збору, 1 290 грн витрат по оплаті за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та 2 000 грн витрат за надання правової допомоги. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
18 грудня 2017 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України на підставі заяви ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 з порушенням законодавства оформила право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , яка розміщується в садовому товаристві «Бистриця Надвірнянська», кримінальне провадження № 1201709[телефон приховано].
Згідно висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи № 1664/1665/20-28 від 13 серпня 2020 року в рамках вищезазначеного кримінального провадження, підпис у кадастровому плані земельної ділянки та акті передачі межових знаків на зберігання від 12 квітня 2013 року - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підписи в графі «від Г до А земельна ділянка гр. ОСОБА_1 » «суміжні землекористувачі» в рядку « ОСОБА_7 » у Акті-прийому межових знаків на зберігання від 12 квітня 2013 року - виконаний не ОСОБА_1 .
На виконання ухвали суду від 26 травня 2021 року представником Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надано копії поземельних книг земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .
Згідно висновку експертного дослідження за результатами земельно-технічного дослідження від 13 серпня 2021 року № 1528/1762-1766/21-28, проведеного на підставі заяви від ОСОБА_1 та ОСОБА_9 встановлено:
1. Фактична площа на місцевості земельної ділянки №559а, відповідно до проведених замірів, яка належить ОСОБА_1 , становить 0,0433 га.
2. Фактична площа земельної ділянки №559а, яка належить ОСОБА_1 , не відповідає площі даної земельної ділянки, яка вказана в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІФ 15/02-008380, тобто фактична площа земельної ділянки на 0,0002 га менша від площі даної земельної ділянки, що зазначена в Державному акті.
3. Фактична площа на місцевості земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0947, ділянка № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_9 становить 0,0421 га.
4. Фактичне місце розташування межі земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0947 від точки Г до точки А довжиною 37,87 м в частині координат повороту точок меж, не відповідає місцю розташування вказаної межі згідно правовстановлюючим документам і документації із землеустрою, а саме
- відстань від фактичної т. 1 до т. 1, згідно технічної документації, становить 1,40 м;
- відстань від фактичної т. 4 до т. 4, згідно технічної документації, становить 1,06 м.
5. Фактична площа земельної ділянки, як єдине ціле, що складається і ділянок № НОМЕР_1 а власниці ОСОБА_1 та АДРЕСА_1 власника ОСОБА_3 , становить 0,0928 га.
6. Фактичне місце розташування крайніх точок «Б», «В», що відповідають точкам 9, 10, єдиної земельної ділянки (що складається з двох земельних ділянок № НОМЕР_1 а та № НОМЕР_1 ) не відповідають місцю розташуванню точок «Б», «В» тобто точкам 8, 9, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості за 2013 рік, яка розроблена гр. ОСОБА_3 , а саме;
- відстань від фактичної т. 9 до т.8, згідно технічної документації і землеустрою за 2013 рік, становить 1,74 м;
- відстань від фактичної т. 10 до т.9, згідно технічної документації землеустрою за 2013 рік, становить 0,88 м.
Фактичне місце розташування крайніх точок «Б», «В», тобто точки 9, 10 єдиної земельної ділянки (що складається з двох земельних ділянок № НОМЕР_1 а та № НОМЕР_1 ) відповідають місцю розташуванню точок «Б, «В», тобто точкам 11, НОМЕР_4 згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельної ділянки на місцевості за 2016 рік, яка розроблена ОСОБА_2 .
7. Фактичні параметри земельної ділянки з кадастровим номерів [номер приховано]:12:001:0931 не відповідають параметрам даної земельної ділянки, що зазначені в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості за 2013 рік. яка розроблена ОСОБА_3 , а саме:
- фактична площа земельної ділянки становить 0,0495 га, а площа даної земельної ділянки, згідно технічної документації, становить 0,0504 га. Тобто фактична площа даної ділянки на 0,0009 га менша від зазначеної площі в технічній документації із землеустрою:
- фактична протяжність сторони від «А» до «Б» становить 9.37 м, а дана протяжність сторони відповідно до технічної документації становить 9,40 м, що на 0,02 м більше;
- фактична протяжність сторони від «Б» до «В» становить 37,80 м, а дана протяжність сторони відповідно до технічної документації становить 38,00 м, що на 0,20 м більше;
- фактична протяжність сторони від «В» до «Г» становить 14,26 м, а дана протяжність сторони відповідно до технічної документації становить 14,40 м, що на 0,14 м більше;
- фактична протяжність сторони від «Г» до «А» становить 51,79 м, а дана протяжність сторони відповідно до технічної документації становить 50,58 м, що на 1,21 м менше.
Фактичні параметри земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0931 не відповідають параметрам даної земельної ділянки, що зазначені в технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за 2016 рік, зокрема має місце невідповідності в конфігурації земельної ділянки, а саме:
- фактична площа земельної ділянки становить 0,0495 га, а площа даної земельної ділянки, згідно технічної документації, становить 0,0465 га. Тобто фактична площа даної ділянки на 0,003 га більша від зазначеної площі в технічній документації із землеустрою;
- фактична протяжність сторони від «А» до «Б» становить 9,37 м, а дана протяжність сторони відповідно до технічної документації становить 5,50 м, що на 3,87м менше;
- фактична протяжність сторони від «Б» до «В» становить 37,80 м, а дана протяжність сторони відповідно до технічної документації становить 38,00 м, що на 0,20 м більше;
- фактична протяжність сторони від «В» до «Г» становить 14,26 м, а дана протяжність сторони відповідно до технічної документації становить 14,06 м, що на 0,20 м менше;
- фактична протяжність сторони від «Г» до «А» становить 51,79 м, а дана протяжність сторони відповідно до технічної документації становить 50,53 м, що на 1,26 м менше, однак слід зазначити що дана сторона містить невідповідність по конфігурації.
8. Фактичне місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0931, в частині координат поворотних точок меж земельної ділянки, не відповідає координатами поворотних точок, що містяться в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості за 2013 рік, яка розроблена ОСОБА_3 , а саме:
- відстань від фактичної т. 1 до т. 11, згідно технічної документації із землеустрою за 2013 рік, становить 1,39 м;
- відстань від фактичної т. 3 до т. 2, згідно технічної документації із землеустрою за 2013 рік, становить 2,14 м;
- відстань від фактичної т. 8 до т. 7, згідно технічної документації із землеустрою за 2013 рік, становить 2,00 м;
- відстань від фактичної т. 9 до т. 8, згідно технічної документації
землеустрою за 2013 рік, становить 1,74 м;
- відстань від фактичної т. 10 до т. 9, згідно технічної документації із землеустрою за 2013 рік, становить 0,88 м;
- відстань від фактичної т. 11 до т. 10, згідно технічної документації із землеустрою за 2013 рік, становить 1,04 м.
Фактичне місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:12:001:0931, в частині координат поворотних точок меж земельної ділянки, не відповідає координатами поворотних точок, що містяться в технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за 2016 рік, яка розроблена ОСОБА_2 , зокрема має місце невідповідності в конфігурації земельної ділянки саме:
- відстань від фактичної т. 11 до т. 9, згідно технічної документуй землеустрою за 2016 рік, становить 0,16 м;
- відстань від фактичної т. 1 до т. 7, згідно технічної документації із землеустрою за 2016 рік, становить 0,47 м;
- відстань від фактичної т. 10 до т. 10, згідно технічної документації із землеустрою за 2016 рік, становить 0,26 м;
Також слід зазначити наявне часткове співпадіння фактичних земельної ділянки ОСОБА_2 із даною земельною ділянкою відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за 2016 рік.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 18 жовтня 2022 року №720/22-28, вартість відновлювальних будівельних робіт по встановленню огорожі та утилізації будівельного сміття за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1 а, що знаходиться у садівничому товаристві «Бистриця Надвірнянська» Івано-Франківської міської ради становить 49 858 гривень з ПДВ; сума збитку, що складається з витрат, необхідних для виконання будівельних робіт по відновленню огорожі за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1 а, що знаходиться у садівничому товаристві «Бистриця Надвірнянська», складає 48 658 грн (з ПДВ) з урахуванням фізичного зносу.
Відповідно до до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Положеннями статей 321, 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом, а припинення права власності можливе лише з підстав, передбачених статтею 346 Цивільного кодексу України.
Пунктом «г» частини першої статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно частини першої-другої статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 155 Земельного кодексу України передбачено відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.
Ухвалюючи рішення по суті заявлених вимог, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачка ОСОБА_1 пред`являючи зазначений позов до суду мала довести, що відповідачами при оформленні за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку в садовому товаристві «Бистриця Надвірнянська» площею 0,0505 га порушено право позивачки як землекористувача чи власника суміжної земельної ділянки у цьому товаристві на частку земельної ділянки площею 0,0038 га.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачкою надано суду висновок експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного дослідження від 13.08.2021 № 1528/1762-1766/21-28, відповідно до якого фактична площа на місцевості земельної ділянки №559а становить 0,0433 га, на 0,0002 га менша від площі даної земельної ділянки, що зазначена в Державному акті - 0,0435 га.
Даючи правову оцінку зазначеному висновку експертизи, суд обґрунтовано зазначив про те, що експертом не зазначено, які існуючі межові знаки бралися за основу при встановленні фактичних розмірів та конфігурацій земельних ділянок, від яких межових знаків чи точок проводилися вимірювання довжини та ширини земельних ділянок.
Окрім того, експерт посилаючись на наявність часткового співпадіння фактичних меж земельної ділянки ОСОБА_2 із земельною ділянкою ОСОБА_1 відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за 2016 рік, не вказав у висновку, яким чином повинна проходити межа між земельними ділянками сторін.
Різниця між фактичною площею земельної ділянки № НОМЕР_2 , належної ОСОБА_1 та площі земельної ділянки, яка вказана в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІФ 15/02-008380, підтверджена у листі № 610/1-11 від 05 серпня 2014 року ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», згідно якого при обмірах земельної ділянки встановлено, що розміри земельної ділянки не змінилися та відповідають державному акту на право приватної власності на землю ІФ 15/02-008280 від 20.08.2001 та обмірам земельних ділянок садівничого товариства «Бистриця-Надвірнянська». По результатам обмірів складено каталог координат вирахувано площу земельної ділянки, яка становить 0,0428. Згідно державного акту площа становила 0,0435 га. Розбіжність в площі 0,0007 га пояснюється тим, що при виготовленні державного акту площа вираховувалась графічним методом, що є менш точним, а при виготовленні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площа вираховувалася аналітичним методом (по координатах), який є більш точним, то площу земельної ділянки слід прийняти 0,0428 га.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2018 року, (справа № 344/10498/16-ц) залишеним без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року та постановою Верховного Суду від 21 травня 2020 року, встановлено факт самовільного захоплення ОСОБА_1 частини земельної ділянки площею 0,0035 га, належної на праві власності ОСОБА_2 , що знаходиться в садовому товаристві «Бистриця-Надвірнянська».
Відповідно до частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.
У постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17 (провадження № 61-26396св18) Верховний Суд зробив висновки про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.
Суть преюдиції полягає і в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).
Отже встановлені судом у справі № № 344/10498/16-ц обставини щодо самовільного захоплення ОСОБА_1 частини земельної ділянки площею 0,0035 га, належної на праві власності ОСОБА_2 в садовому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» доказуванню в цій справі не підлягають.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявний у матеріалах справи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 1201709[телефон приховано] від 18 грудня 2017 року за ч.1 ст. 358 Кримінального кодексу України, за відсутності результатів такого кримінального провадження, не свідчить сам по собі про те, що ОСОБА_2 порушила законодавство при оформленні права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , у садовому товаристві «Бистриця-Надвірнянська».
Посилання позивачки про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що згідно висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи № 1664/1665/20-28 від 13.08.2020, підпис у кадастровому плані земельної ділянки та акті передачі межових знаків на зберігання від 12 квітня 2013 року - виконані не ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки судом обґрунтовано зазначено про те, що у разі, якщо користувач чи власник суміжної земельної ділянки ухилився від прийому межових знаків чи не підписав акт, сама відсутність такого акта не свідчить про незаконність рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу земельної ділянки у власність, акт передачі межових знаків на зберігання та кадастровий план земельної ділянки за своїм змістом не є правовстановлюючими документами.
Розміри земельних ділянок, вказані на кадастрових планах, виготовлених ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», відповідають розмірам, вказаним у державному акті на право власності на землю як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 .
Позивачкою не надано належних та допустимих доказів порушення її прав як власника земельної ділянки в результаті надання у приватну власність ОСОБА_3 у власність у тому ж садовому товаристві «Бистриця-Надвірнянська» земельної ділянки площею 0,0505 га.
Отже, ОСОБА_2 , прийнявши спадщину за померлим ОСОБА_3 правомірно набула право власності на земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:12:001:0931.
Таким чином зібрані та перевірені судом докази в справі у їх сукупності не дають підстав для висновку, що при передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки у садовому товаристві «Бистриця - Надвірнянська» та набуття права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку в порядку спадкування порушено право на частку земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0035 га.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд позбавив позивачку права взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, не заслуговують на увагу, оскільки клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції ОСОБА_1 подала суду 30.09.2025. Згідно протоколу судового засідання від 06.11.2025 судове засідання не відбулося через неявку сторін у судове засідання. Розгляд справи призначено на 11.12.2025 о 15.00 год.
27.11.2025 та 06.12.2025 ОСОБА_1 повторно подала клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.
Судове засідання 11.12.2025 року не відбулося, розгляд справи призначено на 23.12.2025 на 15.00 год.
Згідно протоколу судового засідання в режимі конференції № 5610851 ОСОБА_1 запрошена до участі в конференції. Надалі розгляд справи призначено на 20.01.2026 на 15.00 год.
19.01.2026 ОСОБА_1 надіслала на адресу суду заяву, у якій посилаючись на оголошений Президентом України надзвичайний стан в енергетичній сфері, відсутністю світла просила перенести всі судові засідання до покращення ситуації в енергетиці країни.
Відтак у судові засідання призначені на 20.01.2026, 10.02.2026 та 11.03.2026, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не з`явилася, на зв`язок в режимі відео конференції не вийшла. Враховуючи надані сторонами докази суд ухвалив рішення за відсутності учасників справи 11.03.2026 року.
Справа перебувала у провадженні суду першої інстанції з листопада 2017 року, суду надано достатньо доказів сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, а тому відсутні підстави для висновку, що суд ухвалив рішення поспішно без належного з`ясування обставин по справі, як на це посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі.
Доказів того, що судом першої інстанції неправомірно вилучено вказану справу із електронного кабінету позивачки, що їй не надано коду входу до ВКЗ, матеріали справи не містять, відтак доводи апеляційної скарги щодо штучного створення судом перешкод у доступі до правосуддя не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів приходить до висновку, що заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не перевірив суб`єктний склад учасників справи, не взяв до уваги той факт, що на момент ухвалення рішення відповідач ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» був у стані припинення.
Так, відповідно до наказу Фонду Державного майна України від 27.05.2025 припинено юридичну особу - державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» шляхом ліквідації. Встановлено термін припинення ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» протягом шести місяців з дати видання цього наказу.
Відповідно до положень частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно частин першої пункту сього мого статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Оскільки станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції, ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» припинено як юридична особа шляхом ліквідації без правонаступника, то судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо зобов`язання виготовити технічну документацію із землеустрою з урахуванням права на прибудинкову та передбудинкову частину території земельної ділянки № НОМЕР_1 а ОСОБА_1 та внести відповідні корегування в кадастрі ОСОБА_2 стосовно суміжних земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає скасуванню із закриттям провадження в цій частині позовних вимог.
Не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що представник відповідача Челій-Пушкар О. І. діяла без належних повноважень, оскільки в матеріалах справи наявний ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правової допомоги від 01.02.2023 в Івано-Франківському міському суду адвокатом Челій -Пушкар О. І. (т.5 а.с.169).
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що тривалий розгляд справи порушує право позивачки на розгляд її позову у розумні строки. Разом з тим, це порушення норм ЦПК України не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що в діях суду наявні ознаки упередженості, систематичне ігнорування фактів підробок у технічній документації із землеустрою за 2013 рік на ОСОБА_3 та за 2016 рік на ОСОБА_2 при витребуванні доказів та їх дослідженні, оскільки суд першої інстанції дослідив та надав належну правову оцінку усім зібраним у справі доказам у їх сукупності.
Позивачка ОСОБА_1 неодноразово заявляла відвід судді - головуючій у справі Мелещенко Л. В. з мотивів її упередженості та необ`єктивності під час розгляду справи, однак такі заяви судом відхилено, оскільки заяви про відвід зводилися до непогодження з процесуальними діями суду та необґрунтованих припущеннях щодо необ`єктивності та упередженості судді.
Доказів обґрунтованості підстав для відводу судді позивачкою також не наведено в апеляційній скарзі.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог до ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» слід скасувати та закрити провадження в цій частині вимог, а в решті рішення суду залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 255, 374, 375, 377, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» скасувати, провадження в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» закрити.
В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 серпня 2026 року.
Головуюча О. В. Пнівчук
Судді: В. М. Луганська
О. О. Томин