Справа № 465/11162/25
Провадження 2/465/198/26
РІШЕННЯ
Іменем України
11.08.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Рудакова Д.І.,
за участю секретаря судових засідань Паньковецької Ю.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Андрусишина Ю.О..
розглянувши у відкритому судовомузасіданні в залі суду м.Львові справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2025року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 січня 2002 року. У шлюбі в них народилися троє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Протягом останніх декілька років стосунки з жінкою розладились, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, стали частими сварки. Фактично сім`я припинили своє існування. Сторони спільно не проживають, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Просить шлюб розірвати та визначити місце проживання дитини з батьком.
Ухвалою суду від 04.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.
25.02.2026 року ухвалою залучено до участі у справі третю особу орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради.
Позивач в судове засідання з`явився, позовну заяву підтримав повністю,просив задоволити всі позовні вимоги
Відповідач в судове засідання з`явилась, проти позовних вимог не заперечила.
Представник третьої особи в судовому засіданні, з приводу позовнох вимог поклався на розсуд суду.
Дослідивши докази,вислухавши всі пояснення суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги повністю.
Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
12 січня 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів громадського стану Франківського районного управління юстиції у місті Львові про що в Книзі реєстрації шлюбів 12.01.2002 року зроблено відповідний актовий запис за №2 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 21.07.2011 року відділом реєстрації актів громадянського стану Львсівського міського управління юстиції.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли сімейні правовідносини, в межах яких виник спір щодо права позивача, як одного з подружжя, на припинення шлюбу шляхом його розірвання за рішенням суду.
Враховуючи визначені судом правовідносини для вирішення спору, суд застосовує наступні норми матеріального права, виходячи при цьому із таких мотивів.
Відповідно достатті 51 Конституції Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина першастатті 24 СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті104, частиною третьою статті105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно достатті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті110, статті112 СК Українипозов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про розірвання шлюбу слід задоволити, оскільки він існує лише формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливе.
Що стосується позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, суд зазначає наступне,
Відповідно дост. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ч.3 ст. 160 СК місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками. Місце проживання дитини цього віку визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Отже, дитина у віці від десяти до чотирнадцяти років має право висловлювати свою думку щодо визначення її місця проживання. Але в даному випадку думка дитини не має для батьків вирішального значення. Частина З ст. 29 ЦК України надає дитині право у разі спору звернутися до органу опіки та піклування або до суду, які мають визначити місце проживання дитини. І в даному випадку, як батьки, так і орган опіки та піклування і суд мають керуватися інтересами перш за все дитини.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини. Місце проживання дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Враховуючи, що відповідачка, мати дитини, не заперечила факт проживання дитини разом із батьком позов підтримала в повному обсязі, у поданій заяві вказала, що не заперечує стосовно того, що їхній неповнолітній син проживає разом з батьком. а відтак відсутній спір щодо визначення місці проживння дитини, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.12,78,81,89,200,206,263-265 ЦПК України, ст. ст.110, 112,141,150, 155,160, 161 СК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 12 січня 2002 року Львівським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис за № 2, між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - розірвати.
В решті позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скаргадо Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
Третя особа: Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради(м. Львів, вул.Ген.Чупринки 85).
Суддя: Д. І. Рудаков