П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 року м. Київ
Справа №753/4546/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/4281/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Маркєлової В.М. 08 вересня 2025 року,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И В
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля KIA SORENTO, 2007 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 , у розмірі 154573 грн; понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1545,73 грн; по оплаті послуг з оцінки майна в розмірі 2500 грн; по оплаті витрат на правову допомогу в розмірі 19000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 червня 2014 року між сторонами у справі був зареєстрований шлюб, який був розірваний рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року в справі №753/6500/23.
У шлюбі сторонами 05 листопада 2020 року придбано автомобіль KIA SORENTO, 2007 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 , який було оформлено на ім`я відповідача.
Відповідно до Звіту про оцінку майна №2895/24 від 26 лютого 2024 року ринкова вартість вказаного автомобіля становить 309146 грн, а тому частка позивача у цьому майні становить 154573 грн.
Відповідно до листа від 29 листопада 2023 року №31/26-850аз Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, згідно до договору купівлі-продажу №8045/2023/3816928 від 12 травня 2023 року, укладеного в ТСЦ 8045, транспортний засіб КІА Соренто, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , був перереєстрований ОСОБА_1 без згоди позивача на ім`я ОСОБА_3 (брата відповідача).
Позивач має право та погоджується на грошову компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль у сумі, що становить половину від його ринкової вартості, а саме: 309 146/2 = 154 573 грн. Вказаний поділ не зашкодить інтересам як позивача, так і відповідача та членам їх сімей, оскільки відповідач фактично постійно користується автомобілем.
Вказує, що звіт про оцінку майна № 2895/24 від 26 лютого 2024 року є правомірним. За проведення робіт з незалежної оцінки майна згідно договору № 2895/24 на проведення оцінки майна від 22 лютого 2024 року ФОП ОСОБА_4 позивачем сплачено 2500 грн, що підтверджуються платіжною інструкцією.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задоволено.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 154 573 грн - в рахунок компенсації за 1/2 частку вартості автомобіля марки «KIA SORENTO», 2007 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , 2500 грн витрат на проведення оцінки вартості автомобіля, 1545,73 грн сплаченого судового збору, 19000 грн витрат на професійну правничу допомогу, що разом становить - 177618,73 грн.
Рішення мотивоване тим, що позивачем доведено, що після розірвання шлюбу відповідач одноосібно відчужила автомобіль марки «KIA SORENTO», 2007 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 , який було придбано ними під час проживання в шлюбі за спільні кошти подружжя, а тому позов підлягає задоволенню. Вимога позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя грошової компенсації за 1/2 частку відчуженого автомобіля, який належав їм на праві спільної сумісної власності - у розмірі 1/2 його середньої ринкової вартості, яка складає 154 573 грн, є належним і ефективним способом захисту порушеного відповідачем права власності позивача.
Щодо відшкодування судових витрат, зважаючи на повне задоволення позовних вимог, з огляду на обсяг фактично наданих позивачу послуг та їх необхідність у цій справі, складність справи, з урахуванням характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи, фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу - у розмірі 19000 грн є співмірними зі складністю справи, не є завищеними щодо іншої сторони спору, та відповідають виконаній адвокатом роботі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення заяви про стягнення з відповідача судових витрат у повному розмірі.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.
Не погодилася із рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що судом при постановленні оскаржуваного рішення не надано належної оцінки факту придбання спірного автомобіля саме за спільні кошти подружжя. Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що спірний автомобіль був придбаний за спільні кошти подружжя та його відчуження відбулось без згоди позивача. Звертає увагу, що суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Також зауважує, що судом порушено норми процесуального права, оскільки задоволено усі заявлені суми сукупно разом із судовими витратами, що не передбачено законом, суд мав усі суми вказати окремо.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Процесуальні дії учасників справи та суду.
Позивач ОСОБА_2 правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Дуля Т.В. просили апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення районного суду.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, у зв`язку з цим та у відповідності до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе завершити розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Фактичні обставини справи.
11 червня 2014 року зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року у справі № 753/6500/23 (т.1 а.с. 11, 71).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля марки «KIA SORENTO», 2007 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 з 05 листопада 2020 року значиться ОСОБА_1 (т.1 а.с. 70).
З листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві№31/26-850аз від 29 листопада 2023 року вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу №8045/2023/3816928 від 12 травня 2023 року, укладеного в ТСЦ 8045, транспортний засіб КІА Соренто, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , був перереєстрований ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 (т.1 а.с. 18-20).
Згідно зі звітом про оцінку майна № 2895/24 від 26 лютого 2024 року, складеному ФОП ОСОБА_4 на підставі договору № 2895/24 про проведення оцінки майна від 22 лютого 2024 року, ринкова вартість автомобіля марки «KIA SORENTO», 2007 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 станом на 22 лютого 2024 року становить 309 146 грн (без ПДВ) (т.1 а.с. 28-75, 81-86).
Відповідно до відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві №31/26-5979 від 05 липня 2024 року наданої на запит суду, на підставі договору купівлі-продажу №8045/2023/3816928 від 12 травня 2023 року, укладеного в ТСЦ 8045, транспортний засіб КІА Соренто, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , був перереєстрований на ім`я ОСОБА_3 (т.1 а.с. 146-147, 151-152).
Застосовані норми права.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частини перша, четверта статті 65 СК України).
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з частинами першою, другою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
Частинами першою, четвертою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз`яснив, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 755/20923/14-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 301/2231/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 402/849/18, в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:
- при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна. Отже, за відсутності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна (правовий висновок у справі № 755/20923/14-ц);
- у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні (правовий висновок у справі № 127/7029/15-ц);
- у разі, коли під час розгляду вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Визначаючи розмір компенсації вартості частки автомобіля, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що у договорі купівлі-продажу автомобіля визначена вартість його продажу. Водночас суди не врахували, що у договорі купівлі-продажу спірного автомобіля його ціна визначається за згодою сторін, яка може не відповідати його дійсній вартості, а також на момент поділу майна вартість автомобіля може змінитися, а тому під час вирішення спору суд зобов`язаний був врахувати дійсну його вартість (правовий висновок у справі № 402/849/18).
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Відповідно до справи, 05 листопада 2020 року під час перебування у зареєстрованому шлюбі, сторонами було придбано транспортний засіб марки «KIA SORENTO», 2007 року випуску.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначена законом презумпція спільності права власності відповідачем належними доказами не спростована, а доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль придбано не за спільні кошти, є необґрунтованими, оскільки належних доказів, що підтверджують вказані обставини суду не надано ні в суді першої, ні під час перегляду справи в апеляційній інстанції.
Матеріалами справи підтверджено, що 12 травня 2023 року, тобто до розірвання шлюбу відповідач відчужила вказаний автомобіль на користь ОСОБА_3 . Дані про наявність згоди позивача, як другого з подружжя в матеріалах справи відсутні. А отже висновок суду першої інстанції про те, що позивач має законне право на отримання грошової компенсації своєї частки виходячи з ринкової вартості автомобіля, слід визнати таким що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права через об`єднання в одному абзаці резолютивної частини позовних вимог та судових витрат, колегія суддів зазначає таке. Безперечно, судові витрати за своєю правовою природою не є матеріально-правовими вимогами позову, а мають процесуальний характер і пов`язані виключно з розглядом справи. Водночас аналіз резолютивної частини оскаржуваного рішення свідчить про те, що суд першої інстанції чітко розмежував усі стягувані суми: окремо визначив розмір компенсації за частку автомобіля, а також окремо вказав судовий збір, витрати на оцінку та правничу допомогу. Додаткове зазначення загальної підсумкової суми до стягнення жодним положенням чинного цивільного процесуального законодавства не заборонено, є зручним для подальшого виконання рішення та не може бути підставою для його скасування.
Таким чином апеляційна скарга фактично не містить жодних аргументованих доводів щодо незаконності чи необґрунтованості стягнення самих судових витрат або визначення розміру частки майна. Хоча у прохальній частині скарги скаржник формально просить скасувати рішення повністю, вона не навела жодних конкретних правових підстав, розрахунків чи заперечень на спростування визначеного судом розміру компенсації (1/2 частки вартості автомобіля), а також не оспорила ані розмір, ані співмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та оцінку майна.
В ході апеляційного перегляду справи сторона відповідача вказувала та надала копію договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04 грудня 2025 року, згідно з яким позивач набув право власності на автомобіль марки «KIA SORENTO», 2007 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 (т.2 а.с.33).
Відповідно до вимог статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Разом з тим вказана обставина не була заявлена в суді першої інстанції та в доводах апеляційної скарги, вона виникла після ухвалення рішення судом першої інстанції та подання апеляційної скарги, а тому не може впливати на перевірку законності рішення суду першої інстанції. Проте сторона відповідача не позбавлена права заявити про вказану обставину на стадії виконання рішення, в порядку визначеному процесуальним законом.
За відсутності належних правових підстав та аргументованих заперечень у цій частині в межах апеляційного оскарження, підстави для скасування ухваленого судом першої інстанції судового рішення відсутні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, рішення суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації половини вартості автомобіля, а також понесених судових витрат є законним, обґрунтованим.
Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив надані йому докази та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Підстав для зміни чи скасування ухваленого у справі рішення за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року залишити без змін.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, відсутні і підстави для компенсації відповідачу понесених нею витрат на стадії апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 11 серпня 2026 року.