КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 756/8770/25
номер провадження 22-ц/824/10272/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Лапчевської О.Ф.,
суддів Березовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи: представник позивача ОСОБА_2.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року /суддя Діденко Є.В./
за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз`яснення рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Двадцять перша київська державна нотаріальна контора про зняття арешту, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року у справі № 756/8770/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту - задоволено повністю. Скасовано арешт майна ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), накладений постановою державного виконавця районного відділу ДВС Мінського районного управління юстиції № 1213/8 від 07.11.2002 р., Реєстраційний номер обтяження: 1374644, Зареєстровано: 13.10.2004 11:56:57 за № 1374644 реєстратором: Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, а саме з: квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
27 лютого 2026 року представник позивача - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про роз`яснення рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року, в якій просила роз`яснити рішення в частині порядку його виконання, а саме: 1) чи слід розуміти, що скасування арешту майна ОСОБА_1 означає повне припинення відповідного запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зокрема, чи є дане судове рішення належною та достатньою правовою підставою для внесення державним реєстратором (нотаріусом) запису про припинення обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вказаним реєстраційним номером; 2) чи підлягає повному припиненню запис за реєстраційним номером 1374644, який у реєстрі обліковується як арешт на «невизначене майно, все майно» ОСОБА_1 , з огляду на його ідентифікацію в резолютивній частині рішення суду, та чи означає його скасування судом повне зняття заборони з будь-якого нерухомого майна, що належить заявнику, та чи припиняє це дію обтяження в цілому щодо всіх активів особи.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17.09.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту - відмовлено. /а.с. 73-75/
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, апелянт звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 .
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що рішення суду від 17.09.2025 є фактично невиконуваним без його роз`яснення, оскільки державним реєстратором прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій через те, що запис за № 1374644 у Державному реєстрі обліковується як арешт на «невизначене майно, все майно», а тому технічно неможливо припинити запис № 1374644 лише щодо квартири, оскільки обтяження є загальним і неподільним у системі Реєстру; висновок суду про те, що рішення є зрозумілим, є помилковим, оскільки «зрозумілість» рішення для суду не тотожна його «виконуваності» для державного реєстратора. Отже, вказувала, що виникла правова суперечність: суд ідентифікував арешт за номером НОМЕР_2 , але обмежив його скасування лише квартирою, однак оскільки запис № 1374644 стосується всього майна, реєстратор не має технічної можливості виокремити з нього квартиру. Зазначав, що без роз`яснення того, чи є скасування арешту за № 1374644 підставою для повного припинення даного запису в Реєстрі, рішення суду від 17.09.2025 залишається нереалізованим, що порушує право позивача на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Заява про роз`яснення не спрямована на зміну суті рішення (скасування арешту), а лише на уточнення порядку його виконання з урахуванням технічних особливостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є допустимим відповідно до статті 271 ЦПК України.
Від інших учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року у справі № 756/8770/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту - задоволено повністю. Скасовано арешт майна ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), накладений постановою державного виконавця районного відділу ДВС Мінського районного управління юстиції № 1213/8 від 07.11.2002 р., Реєстраційний номер обтяження: 1374644, Зареєстровано: 13.10.2004 11:56:57 за № 1374644 реєстратором: Двадцять перша київська державна нотаріальна контора, а саме з: квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
27 лютого 2026 року представник позивача - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про роз`яснення рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року, в якій просила роз`яснити рішення в частині порядку його виконання, а саме: чи слід розуміти, що скасування арешту майна ОСОБА_1 означає повне припинення відповідного запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зокрема, чи є дане судове рішення належною та достатньою правовою підставою для внесення державним реєстратором (нотаріусом) запису про припинення обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вказаним реєстраційним номером; чи підлягає повному припиненню запис за реєстраційним номером 1374644, який у реєстрі обліковується як арешт на «невизначене майно, все майно» ОСОБА_1 , з огляду на його ідентифікацію в резолютивній частині рішення суду, та чи означає його скасування судом повне зняття заборони з будь-якого нерухомого майна, що належить заявнику, та чи припиняє це дію обтяження в цілому щодо всіх активів особи.
Заява обґрунтована тим, що з метою виконання рішення суду заявник подав заяву про державну реєстрацію припинення обтяження до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Державним реєстратором прав на нерухоме майно Неживою Н.В., Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київська міська державна адміністрація, прийнято рішення № 82315308 від 10.12.2025 р. та № 82459685 від 17.12.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій. Підставою відмови зазначено: «наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями». З отриманого витягу з реєстру встановлено, що запис за реєстраційним номером 1374644 обліковується як арешт на «невизначене майно, все майно» ОСОБА_1 . Тобто в реєстрі відсутній окремий запис щодо конкретної квартири; існує єдиний запис про арешт усього майна боржника. У резолютивній частині рішення суд прямо ідентифікував реєстраційний номер обтяження - 1374644, зазначив дату реєстрації, реєстратора, підставу накладення арешту, вказав об`єкт - квартиру. Однак технічно в реєстрі запис із цим номером є єдиним та неподільним і обліковується як арешт «невизначене майно, все майно». Таким чином виникла неоднозначність: чи підлягає припиненню лише арешт щодо квартири, чи підлягає припиненню повністю сам запис № 1374644, оскільки він є єдиним та ідентифікованим судом. Саме ця невизначеність стала підставою для відмови державного реєстратора у виконанні судового рішення.
Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції вірно керувався: статтею 271 ЦПК України про те, що суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення; статтею 13 ЦПК України про те, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що судом ухвалене рішення у межах заявлених позовних вимог, відповідно до яких позивач просив скасувати арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; роз`яснення рішення не може змінювати змісту рішення, і доводи заяви не дозволяють дійти висновку, що рішення суду є незрозумілим, а тому відсутні підстави для задоволення заяви.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для роз`яснення рішення, оскільки рішення від 17 вересня 2025 року є фактично невиконуваним через технічні особливості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: запис за № 1374644 обліковується як арешт на «невизначене майно, все майно», тому державний реєстратор не має технічної можливості припинити цей запис лише щодо квартири.
Наведені твердження не заслуговують на увагу колегії суддів.
Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасників справи чи державного виконавця може постановити ухвалу про роз`яснення свого рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Роз`яснення рішення допускається, якщо воно не набрало законної сили або не виконане і не втратило можливості бути виконаним, та якщо в рішенні є недоліки, які ускладнюють його тлумачення та виконання.
За змістом зазначеної норми, роз`яснення рішення суду є засобом усунення недоліків судового рішення, які полягають у його неясності, нечіткості або неоднозначності, що ускладнює або унеможливлює його виконання. При цьому роз`яснення рішення не може змінювати його змісту, а лише викладає його у більш зрозумілій формі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року містить чіткий та однозначний висновок: скасовано арешт майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця № 1213/8 від 07.11.2002 р., реєстраційний номер обтяження 1374644, а саме з: квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Резолютивна частина рішення є зрозумілою, логічною та послідовною. Вона не містить жодних суперечностей чи неоднозначностей щодо: 1) яке саме обтяження скасовано (реєстраційний номер 1374644); 2) з якого майна скасовано арешт (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ); 3) на чию користь ухвалено рішення ( ОСОБА_1 ).
Колегія суддів зазначає, що питання, які порушує апелянт у заяві про роз`яснення рішення, стосуються не незрозумілості самого рішення, а порядку його виконання державним реєстратором в умовах технічних особливостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема щодо можливості припинення запису № 1374644, який обліковується як арешт на «невизначене майно, все майно».
Однак відповідно до статті 271 ЦПК України суд не уповноважений роз`яснювати рішення у спосіб, який би визначав порядок його виконання державним реєстратором або іншими суб`єктами владних повноважень. Роз`яснення рішення спрямоване на усунення незрозумілості самого судового акта, а не на подолання перешкод, що виникають у процесі його виконання з боку третіх осіб або органів.
Апелянт фактично просить суд дати відповіді на питання, які не стосуються змісту рішення, а стосуються: 1) тлумачення норм чинного законодавства (Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») та порядку внесення записів до Державного реєстру; 2) роз`яснення технічних аспектів функціонування реєстру; 3) визначення обсягу повноважень державного реєстратора при вчиненні реєстраційних дій.
Зазначені питання не є предметом судового розгляду у справі № 756/8770/25 та не можуть бути вирішені в порядку роз`яснення судового рішення. Роз`яснення рішення не може підміняти собою інші процедури, зокрема оскарження дій державного реєстратора.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для роз`яснення рішення, оскільки рішення є зрозумілим, чітким і не містить неоднозначностей, а доводи апелянта фактично спрямовані на отримання від суду роз`яснень щодо процедури виконання рішення, що не входить до повноважень суду в порядку статті 271 ЦПК України.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченні апелянтом положень статті 271 ЦПК України. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено 11.08.2026 р.
Головуючий: Судді: