ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 675/1959/25
Провадження № 22-ц/820/1394/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В.
секретар судового засідання Заворотна А. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2026 року (суддя Король О. В., повне судове рішення складено 07 квітня 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
у с т а н о в и в :
14 листопада 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 27.10.2022 між ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір № 466302 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», за умовами якого товариство надало відповідачці кредит у розмірі 12000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. 01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 01022024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», у тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 466302 від 27.10.2022. Позичальник належним чином не виконувала свої зобов`язання щодо погашення кредиту та сплати процентів, а тому за договором виникла заборгованість у розмірі 107040 грн, з яких: заборгованість за кредитом 12000 грн; заборгованість за процентами 95040 грн.
Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки.
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 466302 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2022 у розмірі 107040 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення лише кредиту в сумі 12000 грн. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суд не взяв до уваги те, що кредитний договір не містить відомостей про його підписання електронним підписом. Відсутні докази доведення факту укладення кредитного договору саме з нею. Позивач не надав первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредитних коштів за договором. Розрахунок заборгованості є необґрунтованим, а графік платежів за кредитним договором умовним. Не надано доказів перерахування кредитних коштів на її рахунок. Розмір нарахованих процентів значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, що створює непомірний тягар для споживача. Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати заборгованості, а тому позовна заява є необґрунтованою та передчасною.
У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що 27.10.2022 між ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір № 466302 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», за умовами якого товариство надало відповідачці кредит у розмірі 12000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. Строк кредиту 365 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору. Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4. цього договору. Знижена процентна ставка 0,99% в день та застосовується відповідно до таких умов: якщо споживач до 26.11.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку або здійснить часткове дострокове повернення кредиту; споживач як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Відповідно до пункту 2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 .
Дата надання кредиту 27.10.2022 або 28.10.2022 (пункт 2.2. договору).
Договір про надання споживчого кредиту, Паспорт споживчого кредиту і Графік платежів підписані ОСОБА_1 27.10.2022 електронним підписом одноразовим ідентифікатором В652 та Т691 відповідно.
Згідно з довідкою про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 466302 від 27.10.2022, ідентифікована ТОВ «Селфі Кредит». Акцепт договору позичальник підписав аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора В652.
За повідомленням ТОВ «Пейтек» № 20251020-1403 від 20.10.2025 відповідно до договору, укладеного між ТОВ «Пейтек» і ТОВ «Селфі Кредит» про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022, кошти на картку клієнта № НОМЕР_2 в сумі 12000 грн були успішно перераховані 27.10.2022.
Відповідно до інформації, наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» №БТ/Е-2460 від 23.01.2026 та №БТ/Е-7757 від 14.03.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 27.10.2022 було зараховано платіж у сумі 12000 грн.
Позичальник зобов`язання за договором не виконала.
За розрахунком ТОВ «Селфі Кредит» заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 466302 від 27.10.2022 станом на 01.02.2024 складає 107040 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 12000 грн, заборгованість за процентами - 95040 грн.
01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 01022024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі й до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 466302 від 27.10.2022.
Згідно з пунктом 6.2.3. цього договору права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою додатку 2 цього договору та виконання фактором вимог пункту 7.2. договору (сплата ціни договору).
Така сплата коштів підтверджується платіжною інструкцією № 74877 від 01.02.2024.
За змістом акту приймання-передачі реєстру боржників від 01.02.2024 до договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024 ТОВ «Селфі Кредит» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників кредитора від 01.02.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 466302 від 27.10.2022 у сумі 107040 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 12000 грн, заборгованість за процентами - 95040 грн.
Згідно з досудовою вимогою вих. № 5507-1225 від 14.11.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомляло ОСОБА_1 про виконання зобов`язання та погашення заборгованості за договором у сумі 107040 грн.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд виходив з факту невиконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до закону зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).
Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором(частина 1 статті 1077 ЦК України).
Установлено, що Договір про надання споживчого кредиту, Паспорт споживчого кредиту і Графік платежів підписані ОСОБА_1 27.10.2022 електронним підписом одноразовим ідентифікатором В652 та Т691 відповідно.
Наведене підтверджується також довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Селфі Кредит».
Перерахування 27.10.2022 кредитних коштів у сумі 12000 грн на ім`я ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 підтверджується повідомленням ТОВ «Пейтек» № 20251020-1403 від 20.10.2025 та листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е-7757 від 14.03.2026.
Кредитний договір містить персональні дані ОСОБА_1 , зокрема, РНОКПП, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, а також номер карти № НОМЕР_3 на яку перераховуватимуться кошти, вказаною самою відповідачкою (п. 2.1 договору) під час підписання договору.
Отже, укладення кредитного договору та надання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджено належними та допустимими доказами.
У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів та строк його дії.
Окрім того в апеляційній скарзі відповідачка просила стягнути тіло кредиту, а тому визнала наявність договірних зобов`язань та наявність заборгованості за договором.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати заборгованості та як наслідок передчасність подання позову, необґрунтоване та спростовується наявною в матеріалах справи досудовою вимогою направленою на адресу реєстрації ОСОБА_1 .
Наявність заборгованості за договором підтверджується розрахунком, який не спростований позичальником.
За змістом частини 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт укладення договору про споживчий кредит № 466302 та наявності заборгованості за цим договором.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що розмір нарахованих процентів є несправедливим, оскільки значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, що створює непомірний тягар для споживача, є необґрунтованим.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає погодженим між сторонами умовам договору.
Проценти нараховані за користування кредитом і не є відповідальністю за порушення зобов`язання.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
З огляду на положення частини 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем несправедливих умов є підставою для визнання таких умов недійсними.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У матеріалах справи відсутні відомості про оспорення відповідачкою у судовому порядку укладеного кредитного договору, визнання його в судовому порядку недійсним в цілому або в частині.
Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину правомірність положень договору презюмується.
З урахуванням наведеного апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові про стягнення процентів.
Питання про розподіл судових витрат вирішено відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідачка з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не зверталася, а тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув їх з відповідачки в повному обсязі.
Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не пливають.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 серпня 2026 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді Р. С. Гринчук
І. В. П`єнта