Ухвала № 138895487 у справі № 686/29641/25 від 11.08.2026

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

11 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/29641/25

Провадження № 22-ц/820/2164/26

Хмельницький апеляційний суд у складі судді Гринчука Р.С., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року, суддя Стефанишин С.Л., у справі за позовом керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) до Хмельницької міської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання недійсним рішення сесії, скасування державної реєстрації прав та скасування державної реєстрації у ДЗК, витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення,

встановив:

На рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року апелянт подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження та одночасно звернувся з заявою про поновлення цього строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апелянт у своїй скарзі зазначив, що копію повного тексту рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року отримано його представником на адресу електроннї пошти 06 липня 2026 року.

Інших відомостей про отримання повного тексту оскаржуваного рішення ОСОБА_1 в матеріалах справи не міститься.

За таких обставин причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року, вказані апелянтом, є поважними, а тому строк апеляційного оскарження зазначеного судового рішення слід поновити.

Також в апеляційній скарзі апелянт зазначив, що він є учасником бойових дій, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України здобув ряд захворювань внаслідок чого йому встановлена ІІІ група інвалідності (до грудня 2025 р. - ІІ група інвалідності). В зв`язку з необхідністю постійного проходження лікування у нього важкий майновий стан, тому сплата судового збору за звернення до суду з цією апеляційною скаргою є надто обтяжливою для нього, просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, надав копію посвідчення серія НОМЕР_1 , пред`явник якого має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій та копію посвідчення серія НОМЕР_2 , пред`явник цього посвідчення є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці, батьки які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитинну віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї ж статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (пункт 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Kreuz v. Poland»).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).

З урахуванням пункту 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» доказами, які підтверджують майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи, можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Надані ОСОБА_1 документи на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору є недостатніми для встановлення обставин, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки вони не містять даних про реальний дохід скаржника.

Жодних доказів (довідки про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), які б підтверджували, що ОСОБА_1 за 2025 рік не отримував доходів до клопотання не долучено.

Таким чином, зазначені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки він не надав належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з апеляційною скаргою перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі, тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Ураховуючи те, що предметом спору у цій справі є вимоги щодо про визнання недійсним рішення сесії, скасування державної реєстрації прав та скасування державної реєстрації, витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення, відсутні підстави вважати, що справа пов`язана із порушенням права апелянта, як учасника бойових дій чи будь яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій, тому він не звільнений на від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року 3028грн.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (чинного на момент подання позовної заяви), за подання юридичною особою позовної заяви з вимогою майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з вимогою немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви, іншої заяви і скарги (згідно п.п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в чинній редакції).

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки апелянт оскаржує рішення суду яким задоволено позовні вимоги позивача (юридичної особи), три вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру, з ОСОБА_1 підлягає до сплати судовий збір в розмірі (3028грн.*3*150%*0,8)+(3028грн.*150%*0,8)=14534 грн. 40 коп., який необхідно сплатити на такий рахунок: отримувач ГУК у м. Хмельниц. обл./Хмельниц. МТГ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) 899998, номер рахунку [рахунок приховано], Код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Хмельницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно вимог ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

З апеляційної скарги вбачається, що вона підписана адвокатом Величком В.І., однак справа не містить документа на підтвердження повноважень адвоката на подання апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1 до Хмельницького апеляційного суду, а доданий до скарги ордер Серія ВХ №1133775 на представництво інтересів адвокатом Величко В.І. не є належним підтвердженням його повноважень саме в Хмельницькому апеляційному суді, оскільки не зазначено прізвище, ім`я, по батькові особи, якій надається правнича допомога, не зазначено назву органу, у якому надається правнича допомога, а також відсутня дата видачі ордера.

Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина 9 статті 43 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 ЦПК (залишення без руху).

Таким чином, подальший рух апеляційної скарги неможливий.

Керуючись ст.ст. 354, 357 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року залишити без руху та надати строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків, а саме надання в електронній формі: документу про підтвердження повноважень адвоката Величка Віталія Івановича на подання апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1 , сплати судового збору в розмірі 14534 грн. 40 коп. та представлення документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за вищевказаними реквізитами до Хмельницького апеляційного суду.

У разі невиконання вимог цієї ухвали до вказаного строку апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.С. Гринчук