Ухвала № 138895564 у справі № 761/25860/23 від 11.08.2026

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Київ

Справа № 761/25860/23

Апеляційне провадження № 22-з/824/909/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Каплі Аліни Степанівни про ухвалення додаткового рішення,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

В С Т А Н О В И В

Постановою Київського апеляційного суду від 01 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суд міста Києва від 23 жовтня 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суд міста Києва від 10 листопада 2025 року залишено без змін.

06 липня 2026 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Капля А.С. через підсистему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заява мотивована тим, що між ОСОБА_1 адвокатом Каплею А.С. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 02 вересня 2022 року.

Вказано, що позивач здійснила оплату послуг наданих їй за вказаним вище договором, додатковою угодою № 1 від 17 липня 2023 року та виставленим рахунком в сумі 10000 грн, що підтверджується актом прийняття-передачі наданих послуг № 2 від 02 липня 2026 року.

Також зазначено, що усі дії адвоката були послідовними, професійними та безпосередньо спрямованими на представництво інтересів клієнта.

У зв`язку з чим представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді у розмірі 10000 грн.

20 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником ОСОБА_2 - адвокатом Левадним О.О. було подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Представник відповідача не погоджується з поданою позивачем заявою, вважає її необґрунтованою з тих підстав, що співмірність часу витраченого на надання послуг адвоката з видом наданої послуги та її вартістю є необґрунтованим та значно завищеним, враховуючи те, що представником позивача не було доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим, вважає що є підстави для відмовити у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Також зауважує, що в матеріалах справи відсутні банківські виписки з розрахункового рахунку адвоката про оплату коштів, що свідчить про не доведення факту оплати послуг та розмір такої оплати, виникнення та здійснення правочинів щодо оплати наданих послуг адвоката.

Враховуючи наведене представник відповідача просить відмовити у задоволенні заяви позивача в повному обсязі.

В порядку визначеному ч.3 ст. 270 ЦПК України (в редакції Закону № 4508-IX від 18 червня 2025 року) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що для ухвалення додаткового рішення поставлено виключно питання про судові витрати, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд вказаного питання без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що правничу допомогу позивачу ОСОБА_1 надає адвокат Капля А.С. на підставі договору № б/н про надання правничої (правової) допомоги від 02 вересня 2022 року та додаткової угоди № 1 до даного договору від 17 липня 2023 року. (т.1 а.с. 9-11, т. 2 а.с. 176)

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просила стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді. Окрім цього адвокат Капля А.С. в судовому засіданні до закінчення судових дебатів зробила заяву про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі подасть заяву про ухвалення додаткового рішення (т.2 а.с. 239, т.3 а.с. 1-2)

До поданої 06 липня 2026 року заяви про ухвалення додаткового рішення долучено квитанцію № 2 від 02 липня 2026 року за сплату гонорару відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 02 липня 2026 року на суму 10000 грн, акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 02 липня 2026 року та рахунок фактичних витрат з надання правової допомоги ОСОБА_1 відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги:

ознайомлення з матеріалами справи -11 травня 2026 року. Зустріч з довірителем та визначення стратегії захисту її інтересів в апеляційному суді - 1 год. - 2000 грн;

підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 - 4 год. - 5000 грн;

підготовка та подання заяви про витребування з суду першої інстанції технічних записів судових засідань - 1 год. - 1000 грн;

участь в судовому засіданні - 01 липня 2026 року - 2000 грн (т.3 а.с. 14, 16-17)

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Окрім цього, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Такого висновку дійшов Верховний Суд в додатковій постанові від 23 січня 2025 року у справі № 923/69/22.

З наведених обставин вбачається, що за результатами перегляду справи апеляційним судом, апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана у межах строку, встановленого ч. 8 ст.141 ЦПК України та здійснена в порядку визначеному цією нормою процесуального закону.

З матеріалів справи вбачається участь адвоката Каплі А.С. в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, полягає в поданні відзиву на апеляційну скаргу, участь в одному судовому засіданні, ознайомленні з матеріалами справи та подані заяви про витребування з суду першої інстанції технічних засобів.

Встановлено, що адвокат Капля А.С. та позивач узгодили вартість послуг з надання правової допомоги в апеляційному суді - 10000 грн.

Колегія суддів зауважує, що справа не є складною у правовому розумінні, обсяг матеріалів справи є помірним, а підготовка відзиву на апеляційну скаргу та участь в одному судовому засіданні не потребували великих витрат часу та зусиль з боку адвоката, заявлений до стягнення розмір гонорару у сумі 10000 грн є завищеним та не повністю відповідає критеріям розумності й співмірності.

Що стосується послуг з ознайомлення з матеріалами справи та підготовки заяви про витребування технічних записів судових засідань, колегія суддів зазначає наступне. Ознайомлення з матеріалами справи та збирання доказів є базовим процесуальним обов`язком адвоката при належному представництві інтересів клієнта і входить до загального обсягу правничої допомоги за договором. Водночас клопотання про витребування технічних записів за своєю формою є стандартним процесуальним документом, складання якого не потребувало тривалого часу.

Колегія суддів враховує практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини щодо відшкодування витрат лише у розумному та обґрунтованому розмірі, який є фактичним і неминучим. Водночас матеріали справи підтверджують реальність надання правової допомоги адвокатом Каплею А.С., її фактичну оплату та участь представника у суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на баланс інтересів сторін, складність справи, обсяг виконаних робіт та їх реальний вплив на результат розгляду апеляційної скарги, заперечення відповідача апеляційний суд вважає за розумне та справедливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню на користь позивача до 7000 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Заяву ОСОБА_1 - адвоката Каплі Аліни Степанівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити по справі додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу понесені в апеляційному суді в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Позивач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В.Поліщук