Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2026 року м. Київ
Справа № 755/17015/25
Апеляційне провадження № 22-з/824/689/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Петренко Світлани Вікторівни про ухвалення додаткового рішення,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В
Постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва № 755/789/25 від 29 січня 2025 року та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 12000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Повний текст постанови складений 14 травня 2026 року.
18 травня 2026 року представником ОСОБА_1 адвокатом Петренко С.В.через підсистему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення.
Заява мотивована тим, що 03 березня 2026 року до суду подавалась заява про відшкодування витрат на правничу допомогу та надані відповідні докази.
У зв`язку з чим представник відповідача просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.
В порядку визначеному ч. 3 ст. 270 ЦПК України (в редакції Закону № 4508-IX від 18 червня 2025 року) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що для ухвалення додаткового рішення поставлено виключно питання про судові витрати, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд вказаного питання без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з такого.
З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача у відзиві на апеляційну скаргу було зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат в розмірі 6000 грн. Докази фактично понесених витрат будуть надані пізніше. (т. 1 а.с. 148-150)
Відповідно до справи 03 березня 2026 року відповідачем подано клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, до якого долучено копії:
договорів про надання правничої допомоги від 02 жовтня 2025 року та 25 грудня 2025 року укладених ОСОБА_1 з адвокатом Петренко С.В.,
рахунку вартості надання послуг до договору про надання правничої допомоги від 02 жовтня 2025 року, де зокрема вказано, що за представництво та захист інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції, органах виконавчої служби та підготовка та подача апеляційної скарги складає 4000 грн,
скріншоту про сплату 4000 грн за правничу допомогу за договором від 03 листопада 2025 року,
акту приймання-передачі наданих послуг до договорів про надання правничої допомоги від 04 лютого 2026 року, де вказано, що вартість 8000 грн, без ДДВ, що підлягають перерахуванню на рахунок виконавцю у строк до 10 березня 2026 року. (т. 1 а.с. 207-213)
Крім цього 27 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача надав докази про сплату другої частини гонорару адвоката в розмірі 4000 грн, про що долучив копію скріншоту. (т.1 а.с. 238-239)
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Окрім цього, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Такого висновку дійшов Верховний Суд в додатковій постанові від 23 січня 2025 року у справі № 923/69/22.
З наведених обставин вбачається, що за результатами перегляду справи апеляційним судом, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва № 755/789/25 від 29 січня 2025 року та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 12 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Повний текст постанови складений 14 травня 2026 року.
Про розподіл витрат понесених на правничу допомогу заявив ще до прийняття рішення апеляційним судом про що надав відповідні докази.
А отже заява про ухвалення додаткового рішення подана у межах строку, встановленого ч. 8 ст.141 ЦПК України та здійснена в порядку визначеному цією нормою процесуального закону.
Відповідно до справи, факт реального понесення відповідачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції на загальну суму 8000 грн підтверджений належними й допустимими доказами.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до положень статей 133, 137, 141 ЦПК України, судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Згідно зі сталою судовою практикою Верховного Суду та принципами цивільного судочинства, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі заявлені витрати на адвоката, якщо встановить, що їх розмір є завищеним або не відповідає критеріям реальності, розумності та співмірності зі складністю справи.
Оскільки постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі про зміну способу стягнення аліментів задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову щодо розміру виплат на утримання дитини, розподіл судових витрат має здійснюватися пропорційно до результатів апеляційного перегляду.
При цьому, врахуванню підлягає специфіка даної справи, де суд зобов`язаний зважати на матеріальне становище сторін та інтереси дитини. За таких обставин колегія суддів визнає обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн.
Зазначений розмір компенсації є розумним, повністю відповідає обсягу фактично виконаних адвокатом робіт, узгоджується із засадами справедливості та не створює надмірного фінансового навантаження у правовідносинах, пов`язаних з утриманням неповнолітньої дитини.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Петренко Світлани Вікторівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити по справі додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу понесені в апеляційному суді в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.
Позивач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук