КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 757/39909/18-ц
номер провадження 22-ц/824/9127/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Лапчевської О.Ф.,
суддів Березовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року /суддя Григоренко І.В./
за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зміну способу виконання рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року, позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії задоволено частково та зобов`язано відповідача перерахувати на картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 кошти в розмірі 25 838 доларів США 94 центи.
08 жовтня 2024 року представник стягувача звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання зазначеного рішення, в якій просив зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» перерахувати кошти стягувача на інший банківський рахунок, реквізити якого будуть повідомлені боржнику в рамках виконавчого провадження.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено. /т. 1 а.с. 223-227/
Не погоджуючись з ухвалою, представник стягувача подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та частково задовольнити заяву про зміну способу виконання рішення. Просив змінити спосіб виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №757/39909/18-ц та на підставі ч. 3 ст. 435 ЦПК України стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь стягувача ОСОБА_1 25838 (двадцять п`ять тисяч вісімсот тридцять вісім) доларів США 94 центи.
Апелянт посилався на те, що Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» 30.06.2019 самовільно закрив картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 , на який судом було покладено обов`язок перерахувати кошти, при цьому приховав цю обставину як під час розгляду справи у 2020 році, так і тривалий час після набрання рішенням законної сили. На думку апелянта, такі дії банку є зловживанням процесуальними правами та свідомим перешкоджанням виконанню судового рішення. Крім того, апелянт зазначав, що стягувач проживає на тимчасово окупованій території АР Крим, що створює для нього значні труднощі з відкриттям нового банківського рахунку на території України, а тому виконання рішення у первісному порядку є істотно ускладненим. З урахуванням викладеного апелянт вважав, що наявні підстави для зміни способу виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 435 ЦПК України.
Боржник подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити ухвалу без змін. У відзиві вказував, що картковий рахунок було закрито ще до ухвалення рішення суду, позивач самостійно обрав спосіб захисту своїх прав шляхом зобов`язання перерахувати кошти на конкретний рахунок, а обставини, на які посилається апелянт, не свідчать про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення у встановленому судом порядку.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2020 року, яке набрало законної сили, на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» покладено обов`язок перерахувати кошти позивача саме на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно з довідкою банку від 27 березня 2023 року вказаний рахунок було закрито 30 червня 2019 року, тобто до ухвалення рішення суду. Станом на час розгляду заяви про зміну способу виконання рішення виконавче провадження № НОМЕР_2 не закінчено, рішення суду боржником не виконано.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції вірно керувався статтями 16, 18 Цивільного кодексу України, статтями 5, 435 Цивільного процесуального кодексу України, а також правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17 та від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15.
Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що зміна способу виконання не може призводити до зміни первісно обраного позивачем способу захисту.
Доводи апеляційної скарги відхиляються з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому зміна способу виконання судового рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим і не може призводити до зміни рішення по суті.
Суд першої інстанції правильно встановив, що картковий рахунок № НОМЕР_1 було закрито банком ще до ухвалення рішення від 21.01.2020. Позивач самостійно обрав спосіб захисту своїх прав шляхом зобов`язання відповідача перерахувати кошти на конкретний рахунок. Зміна цього способу після набрання рішенням законної сили шляхом заміни конкретного рахунку на інший рахунок, реквізити якого будуть повідомлені стягувачем у майбутньому, фактично означатиме зміну резолютивної частини рішення, що суперечить положенням статті 435 ЦПК України та усталеній судовій практиці Верховного Суду.
Посилання апелянта на те, що банк приховав факт закриття рахунку під час розгляду справи та після набрання рішенням законної сили, не спростовує правильності висновків суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, фізичних і юридичних осіб та підлягають виконанню на всій території України. Втручання в зміст судового рішення, зокрема шляхом зміни способу його виконання, є винятковим заходом, який застосовується лише за наявності обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання рішення у визначений судом спосіб. Таке втручання не повинне нівелювати юридичну визначеність остаточного судового рішення та права сторони на його виконання у тому порядку, який був предметом судового розгляду.
Доводи апелянта про те, що стягувач проживає на тимчасово окупованій території АР Крим і має складнощі з відкриттям нового банківського рахунку, також не можуть бути підставою для зміни способу виконання рішення. Зазначена обставина не є такою, що робить виконання рішення неможливим або істотно ускладнює його виконання в розумінні частини третьої статті 435 ЦПК України, оскільки залежить від волі самого стягувача і не пов`язана з діями боржника чи державного виконавця.
Окремо апеляційний суд наголошує на тому, що у позивача вже є рішення саме про стягнення коштів /т. 1 а.с. 137-143/ Звертаючись з вказаним позовом про перерахування коштів на рахунок, позивач сам визначає предмет позову /т. 1 а.с. 148/ що було предметом розгляду у даній справі при вирішенні питання про тотожність спору, який вже вирішений судом. Отже, позивач самостійно обрав спосіб захисту права, який було задоволено судом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: