Справа № 296/9482/24
2-о/296/61/26
У Х В А Л А
Іменем України
07 серпня 2026 року м. Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
при секретарі судового засідання Панасюк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Житомирської міської ради, ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира з 14.10.2024р. перебуває справа за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Житомирської міської ради, ОСОБА_2 .
Під час судового розгляду справи, 18.06.2026р. та 07.08.2026р. заявник та його представник Товянська І.О. у судове засідання не з`явились, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
З матеріалів справи, вбачається, що сторони були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Крім того, обізнаність представника заявника Товянської І.О. підтверджується довідками про доставку електронного документу, а саме судових повісток про виклик до суду на 18.06.2026р. та 07.08.2026р.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено, заявник в судове засідання не з`явився, його неявка має ознаки повторності, доказів щодо поважності причин неявки суду не надано, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходили.
За нормою ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За викладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального кодексу заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, у зв`язку з повторною його неявкою в судове засідання, що перешкоджає розгляду справи, оскільки суд позбавлений можливості з`ясувати позицію заявника з приводу заявлених вимог на час розгляду справи, та відсутністю заяв про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.44, 223, 257-261, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Роз`яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, ОСОБА_1 має право звернутися до суду повторно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції.
Суддя В. П. Маслак