Справа № 357/13791/26
Провадження № 2-о/357/315/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
11.08.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О. А. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту народження дитини
В С Т А Н О В И В:
Заявниця ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бєлоусова Сергія Геннадійовича звернулася до суду з даною заявою та просила в судовому порядку встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини чоловічої статті - ОСОБА_2 у місті Луганськ Луганської області, Україна, матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України. Відомості про батька дитини зазначити у відповідності зі ст.135 Сімейного кодексу України та зазначити батьком дитини ОСОБА_3 , громадянина України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Проте, звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177, 318 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
В порушення вказаного положення закону, представник заявниці не додав до заяви докази неможливості реєстрації факту народження дитини в органах ДРАЦС України.
Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в редакції Закону від 21.04.2022 р. № 2217-ІХ, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Тобто, зазначені положення закону свідчать про визнання державою документів, що підтверджують факт народження, які видані на тимчасово окупованій території, та які мають подаватись для проведення державної реєстрації відповідного факту до органу ДРАЦС.
А тому медичне свідоцтво про народження дитини, копія якого додана представником заявника до заяви, хоч і не є документом в розрізі національного законодавства, але може підтверджувати, що певна установа, яка створена в порядку, що не передбачений законом, але фактично існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини від жінки, та об`єктивно не потребує додаткового доведення в судовому порядку, ніж доведення походження дитини від батька.
Наведене, очевидно свідчить про те, що заявниця повинна звернутись до відповідного органу ДРАЦС із наданням документів, виданих на тимчасово окупованій території для реєстрації факту народження, і лише у разі відмови їй у реєстрації факту, звертатись до суду із наданням доказів неможливості реєстрації факту в органах ДРАЦС, як це передбачено п. 2 ч. 1ст. 318 ЦПК України.
Окрім того, частиною 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Всупереч вимогам, передбаченим статтями 95, 175 ЦПК України, заявником у заяві не зазначено про наявність у неї оригіналів письмових доказів, які долучені до заяви.
Слід також зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022, тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.
У заяві зазначено, що її задоволення надасть ОСОБА_1 можливість отримати у компетентному державному органі України легітимне та законне свідоцтво про народження її сина, але при цьому не зазначено, чи покинула заявниця окуповану територію на момент звернення до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
В абзаці першому п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 роз`яснено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частинами 2, 3, 7 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суд зазначає, що залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Отже, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.
Враховуючи зазначене, у встановлений в ухвалі суду строк заявниці слід усунути вказані недоліки заяви шляхом подання суду:
- повного викладу обставин заяви, зокрема зазначення, чи покинула заявниця тимчасово окуповану територію України;
- відомостей про те, що заявниця зверталася до відповідного державного органу РАЦС щодо проведення державної реєстрації народження дитини та письмової відмови у проведенні такої реєстрації, як підстави наявності причин неможливості отримання документа, що посвідчує факт народження дитини, згідно п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України;
- зазначити в заяві про наявність у заявниці або іншої особи оригіналів письмових доказів, доданих до заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини - залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення недоліків заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Сомок