Справа № 358/1217/26 Провадження № 2-н/358/100/26
УХВАЛА
(про відмову у видачі судового наказу)
10 серпня 2026 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ,-
УСТАНОВИЛА:
До Богуславського районного суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 12).
На підставі частини восьмої статті 187 ЦПК України, 26.06.2026 суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 .
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2940665 від 26.06.2026, за вказаними параметрами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , особу не знайдено (а.с. 13).
Крім того, відповідно до відповіді № 2943730 від 26.06.2026, отриманої з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відомості про наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , статусу внутрішньо переміщеної особи відсутні, довідка ВПО не видавалася (а.с. 14).
Разом з тим, згідно з відповіддю № 2943867 від 26.06.2026, щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП значиться: «особа з такими реєстраційними даними: ПІБ, дата народження, місце проживання в ДРФО не зареєстрована» (а.с. 15).
Відповідно до до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, суддя звернулася до відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 (а.с. 16).
10.07.2026 до суду надійшла відповідь відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області на запит за № 23-23/2610/2026, з якої убачається, що інформація щодо місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня в реєстрі територіальної громади (а.с. 17).
Ухвалою судді від 16.07.2026 витребувано від Державної міграційної служби України наявну інформацію щодо останнього відомого зареєстрованого на території України місця проживання/перебування, фактичного або повідомленого боржника ОСОБА_1 (а.с.20).
На виконання вимог ухвали суду від Державної міграційної служби України надійшла витребувана інформація. За наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено (а.с.27).
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання.
Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. Цей вид провадження не є свідченням відсутності спірних відносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно інформації отриманої суддею на запити в порядку ч. 5 ст. 165 ЦПК України, зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідоме.
Відповідно до частини 9 статті 165 ЦПК України, у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
У зв`язку з неможливістю встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або факт його смерті, у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити.
Заявником до заяви про видачу судового наказу додано платіжну інструкцію про сплату судового збору № [номер приховано] від 17.06.2026 на суму 332 гривні 80 копійок. Судовий збір зараховано в дохід державного бюджету.
Згідно з правилами частини 2 статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 163, 164,165, 167 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ.
Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч. 2 ст. 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.353 ЦПК України ухвалу про відмову у видачі судового наказу може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К. І. Буравова