07.08.2026 Справа № 366/1749/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Лещенко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 продовжує вчиняти щодо неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, зокрема: ображає, погрожує, принижує честь та гідність, переслідує за місцем її проживання та роботи, а також поширює серед колег принизливих відомості про неї. Зазначила, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, однак протиправної поведінки не припинив, у зв`язку з чим вона вимушено змінила місце проживання. Вважає, що є особою, яка зазнала домашнього насильства, та потребує судового захисту, а тому просила видати обмежувальний припис ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 (шість) місяців із заборонами щодо:
- перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
- наближення на відстань не менше 200 метрів до місця проживання та/або перебування ОСОБА_1 ;
- наближення на відстань не менше 200 метрів до місця роботи ОСОБА_1 ТОВ «Цар Хліб», що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, 85.
- ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
- особисто і через третіх осіб розшукування ОСОБА_3 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідування її в будь-який спосіб спілкування з нею.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про судове засідання, до суду не прибули, причини неявки не повідомили, що розгляду справи не перешкоджає.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 17 березня 1998 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Іванківського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року, яке набрало законної сили (справа №366/2303/25).
ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного та фізичного насильства щодо ОСОБА_1 , що підтверджується:
- постановою Іванківського районного суду Київської області від 21 серпня 2025 року, яка набрала законної сили (справа №366/2458/25) щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- постановою Іванківського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року, яка набрала законної сили (справа №366/3487/25) щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- постановою Іванківського районного суду Київської області від 04 червня 2026 року, яка набрала законної сили (справа №366/1196/26) щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до довідки Іванківської ЦРЛ від 03 травня 2026 року, ОСОБА_1 зверталася 03 травня 2026 року о 15 год. 40 хв. до Іванківської ЦРЛ за наслідком отримання 01 травня 2026 року травми, де їй встановлено діагноз: забій нижньої губи справа із гематомою.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров?я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конституції України, кожен має право захищати своє життя і здоров?я, життя і здоров?я інших людей від протиправних посягань.
Відповідно до п.п. 3, 7, 9, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім?ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім?єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психологічному здоров?ю особи.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. п. 8 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на діда (бабу) та онука (онуку).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла, кореспонденції.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Положенням ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов?язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою, заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 26 цього Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Верховний Суд у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 754/6995/19 зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінити ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Згідно ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , у тому числі після розірвання шлюбу, однак належних висновків для себе не зробив та протиправної поведінки не припинив, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вимушено змінила місце проживання, при цьому продовжує побоюватися подальшого переслідування та вчинення щодо неї насильницьких дій з боку колишнього чоловіка.
Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих ризиків повторного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці, яка за цих умов має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист від домашнього насильства й недопущення його повторних випадків, що є підставою до видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_2 строком на шість місяців у вигляді заходів тимчасового обмеження його прав із покладанням на нього обов`язків, встановлених ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Обираючи заходи тимчасового обмеження прав кривдника та покладаючи на нього обов`язки, суд бере до уваги конкретні обставини вчинення домашнього насильства, ризики його повторного вчинення, взаємовідносини між колишнім подружжям, враховує те, що зазначені в заяві обмежувальні заходи передбачені законом, переслідують легітимну мету, є необхідними в демократичному суспільстві та які суд у цій справі визнає пропорційними для втручання в права, свободи та інтереси кривдника, якому внаслідок їх застосування шкода не заподіюється.
За таких обставин подана заява ґрунтується на вимогах Закону та підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 350-1, 350-6 ЦПК України,
вирішив:
заяву задовольнити.
Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 (шість) місяців із заборонами щодо:
- перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
- наближення на відстань не менше 200 метрів до місця проживання та/або перебування ОСОБА_1 ;
- наближення на відстань не менше 200 метрів до місця роботи ОСОБА_1 ТОВ «Цар Хліб», що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, 85.
- ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
- особисто і через третіх осіб розшукування ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідування її в будь-який спосіб спілкування з нею.
Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя