РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/2814/26
11 серпня 2026 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Ковальська А.А.
за участю:
позивача - не з`явився
відповідача - не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/2814/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог, вказує на те, що з 03 грудня 2024 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки подружнє життя не склалось, то рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 20 травня 2026 року шлюб між сторонами розірвано. ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у вихованні дитини не бере, свої батьківські обов`язки щодо її утримання та забезпечення фактично не виконує. Усі витрати, пов`язані із із забезпеченням належних умов життя, харчування, лікування, розвитку, та виховання дитини, ОСОБА_1 несе самостійно. Наразі позивач не має можливості працевлаштуватися, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Також ОСОБА_1 є особою з інвалідністю III групи, що частково обмежує її можливість працевлаштування та виконання окремих видів роботи за станом здоров`я. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про те, що позовні вимоги підтримує то просить суд розглядати справу без її участі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву у якій позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи викладене, дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів.
Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступне.
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18.06.2025 року відділом «Центр надання адміністративних послуг» Деражненської сільської ради. Згідно свідоцтва батьками дитини записано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 є інвалідом III групи, що підтверджується витягом №58/26/1195/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06.07.2026 року.
Позивач ОСОБА_1 та малолітній син ОСОБА_3 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно приписів ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч.ч.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.
Стаття 3 Конвенції OOH про права дитини передбачає, що усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб та інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення розміру аліментів у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред`явлення позову до суду, а відтак позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Позов про стягнення аліментів був поданий 09.07.2026, а тому, за правилами ст.191 Сімейного кодексу України, саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи характер спору, вимоги чинного законодавства та інтереси дитини (чи стягувача), суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Згідно з частиною третьою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Разом з тим, пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є особою з інвалідністю II групи.
Правова позиція Верховного Суду (зокрема, викладена у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 703/686/15-ц) визначає, що з відповідача, який звільнений від сплати судового збору на підставі закону, такий збір не стягується.
За змістом частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору як стягувач аліментів, а відповідач звільнений від його сплати як особа з інвалідністю II групи, суд доходить висновку, що судовий збір у даній справі підлягає компенсації за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини- задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.07.2026 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Судовий збір за подання позовної заяви віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.
У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про позивача: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відомості про відповідача: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Дата складення повного судового рішення - 11.08.2026.
Суддя В. В. Левчук