РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/2812/26
11 серпня 2026 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Ковальська А.А.
за участю:
позивача - не з`явився
відповідача - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/2812/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
В обґрунтування позовних вимог, вказує, що з 03.12.2024 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 20.05.2026 у справі №564/502/26 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, і оскільки дитина не досягла трирічного віку, то позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не має можливості працювати та забезпечувати себе, у зв`язку з ячим потребує допомоги на своє утримання. Також вказує, що є інвалідом третьої групи.
Просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на її утримання у розмірі 6000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною трьох років.
Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення у справі.
Відповідачем подано до суду заяву, у якій останній вказав, що заперечує проти позовних вимог. Зазначив, що є інвалідом другої групи, єдиним його джерелом доходу є пенсія, а тому, враховуючи його стан здоров`я, наявність інвалідності, обмежене матеріальне становище не має змоги сплачувати аліменти на утримання дружини без істотного погіршення власного матеріального становища.
Просив відмовити у задоволенні позову.
Також подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних, доказів.
Суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступне.
03.12.2024 Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Деражненської сільської ради зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_5 ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис про шлюб №42.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданий 18.06.2025 Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Деражненської сільської ради, актовий запис про народження №11.
Позивач разом із малолітнім сином зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади від 07.05.2026 №2026/007356599 та №2026/007357357.
Позивач ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №58/26/1195/В від 06.07.2026, виданим КНП «Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костопільської міської ради.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом другої групи внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №34/25/624/В від 11.04.2025, виданим КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Рівненської обласної ради.
Із довідки про доходи №5339 6633 9032 2045 від 14.07.2026 вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Рівненській області і отримує пенсію по інвалідності, яка станом на червень 2026 року становить 23361,36 грн на місяць.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2, 3 ст.75 СК України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Відповідно до ч.2, 4, 6 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що позивач проживає разом із малолітнім сином 2025 року народження і відповідач вказаного факту не заперечував.
При цьому суд також враховує, що позивач є інвалідом ІІІ групи, а відтак в силу приписів ч.3 ст.75 СК України остання є непрацездатною.
Відтак судом встановлено, що з позивачем, яка є непрацездатною, проживає та перебуває на утриманні дитина 2025 року народження, а відтак остання потребує допомоги на своє утримання відповідно до ст.84 СК України.
Суд також враховує, що відповідач, хоча є інвалідом ІІ групи та вочевидь потребує періодичного лікування за станом здоров`я, проте має дохід у вигляді пенсії у розмірі 23361,36 грн на місяць, а відтак має змогу надавати допомогу на утримання дружини, з якою проживає малолітня дитина до досягнення такою дитиною трьох років.
У зв`язку з цим, суд не приймає доводи відповідача щодо невизнання позовних вимог.
Суд також враховує, що ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлює станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність у розмірі 2595 грн.
Разом з тим суд враховує, позивачем зі своєї сторони не наведено доводів та не надано доказів того, що остання несе витрати на своє утримання у розмірі 6000 грн на місяць і у зв`язку з цим потребує аліментів на своє утримання саме у такому розмірі.
Відтак, визначаючи розмір аліментів на утримання дружинидо досягнення дитиною трьох років, враховуючи принципи розумності та справедливості, враховуючи встановлені судом обставини та доводи сторін, суд дійшов висновку, що розмір аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років у розмірі 3000 грн. на місяць є цілком обґрунтованим, не буде надто обтяжливим для відповідача та відповідатиме розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_6 підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ч.1 ст.79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Позов про стягнення аліментів був поданий 09.07.2026, а тому, за правилами ст.79 СК України, саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи характер спору, вимоги чинного законодавства, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Згідно з частиною третьою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Разом з тим, пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є особою з інвалідністю II групи.
Правова позиція Верховного Суду (зокрема, викладена у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі №703/686/15-ц) визначає, що з відповідача, який звільнений від сплати судового збору на підставі закону, такий збір не стягується.
За змістом частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору як стягувач аліментів, а відповідач звільнений від його сплати як особа з інвалідністю II групи, суд доходить висновку, що судовий збір у даній справі підлягає компенсації за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 09.07.2026 року та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Судовий збір за подання позовної заяви віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.
У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про позивача: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відомості про відповідача: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Дата складення повного судового рішення - 11.08.2026.
Суддя В. В. Левчук