УХВАЛА
за результатами розгляду скарги
10 серпня 2026 року Справа № 495/5638/23
Номер провадження 4-с/495/19/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Гасанзаде М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 , інші учасники: стягувач ОСОБА_2 , Державний виконавець Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України Мунтян Олена Вікторівна, про зобов`язання державного виконавця усунути порушення права боржника,
встановив:
датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).
1. Стислий зміст позицій учасників справи
1.1. На примусовому виконанні державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України Мунтян Олена Вікторівна перебуває виконавче провадження АСВП № 78645018, відкрите на підставі судового наказу Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.06.2023 у справі № 495/5638/23 про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.
09.03.2026 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бондареко Г.Є., звернувся до державного виконавця із заявою про перерахунок заборгованості по аліментах, просив зарахувати у суму заборгованості сплачені кошти за період із 13.12.2023 по 28.10.2024 у сумі 138 373 грн 20 коп.
26.03.2026 представник ОСОБА_1 отримав відповідь від державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України від 25.03.2026 за № 41276/19.3, якою державний виконавець відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні в рахунок погашення заборгованості по аліментам суму сплачених у заявленому періоді з огляду на те, що у наданій виписці не значиться призначення платежу як аліменти; боржник не надав доказів сплати саме аліментів, а тому станом на 28.02.2026 заборгованість зі сплати аліментів залишилась незмінною - 124 864 грн 46 коп.
Отже, саме 26.03.2026 ОСОБА_1 дізнався про порушення його права на зарахування коштів, які були перераховані боржником з 13.12.2023 по 28.10.2024 включно стягувачу на утримання спільних неповнолітніх дітей, в рахунок погашення заборгованості по аліментам в рамках АСВП № 78645018.
Станом на 28.02.2026 року за боржником обліковується борг по аліментам у розмірі 124 864,46 грн; у довідці про рух грошових коштів по рахунку ОСОБА_1 , станом на 01.10.2025 зазначено, що кошти перераховуються ОСОБА_2 на утримання дітей, всього за спірний період - 138 373 грн 20 коп. (щомісячно по 300 євро в еквівалентному перерахунку до курсу української гривні).
Заявник вважає обставину щодо сплати ним аліментів стягувачу ОСОБА_2 із 13.12.2023 по 28.10.2024 у сумі 138 373 грн 20 коп. доведеною, адже платіж здійснювався на повідомлений представником стягувача рахунок із призначенням платежу «кошти на утримання дітей».
1.2. У письмових запереченнях на заяву державний виконавець Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України Мунтян Олена Вікторівна просила суд вимовити у задоволенні зазначеної скарги в повному обсязі з огляду на таке.
ОСОБА_1 у період 13.12.2023 по 10.10.2024 щомісячно здійснював перерахунок коштів зі свого рахунку НОМЕР_1 (Власник : НОМЕР_2 ОСОБА_5 ), відкритого в Італії на рахунок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( НОМЕР_3 ) відкритого в Італії, що підтверджується випискою по рахунку, протягом щомісячно по 300 євро.
Згідно з відповіддю № 41276/19.3 від 25.03.2026 на заяву боржника, Відділом не враховані пред`явлені квитанції в сплату аліментів, у зв`язку з тим, що у документі не зазначено призначення платежу «аліменти»; стягувач ОСОБА_2 відмовилась підтверджувати письмово дані квитанції як сплату аліментів.
Відповідно до здійсненого державним виконавцем розрахунку заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_1 , відповідно до судового наказу № 495/5638/23 від 01.06.2023, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви та до досягнення дітьми повноліття, борг станом на 28.02.2026 складав 124864,46 грн.
В заяві представника стягувача від 14.07.2025 на примусове виконання до Відділу виконавчого документа зазначено реквізити банку для перерахування аліментів за реквізитами з ПАТ «МТБ БАНК» для зарахування на IBAN НОМЕР_4 - ОСОБА_2 .
В пред`явленій виписці по рахунку за 2023-2024 представником боржника зазначаються рахунок ОСОБА_2 (рахунок НОМЕР_3 ) відкритого в Італії, які в матеріалах виконавчого провадження № 78645018 відсутні, що ставить під сумнів дані як сплату аліментів.
Матеріали виконавчого провадження не містять будь-яких відомостей щодо наявності домовленості між сторонами щодо участі батька в додаткових витратах на утримання неповнолітніх дітей з приводу перерахунку аліментів на її особистий рахунок, жодних заяв або документів на підтвердження таких обставин боржником чи стягувачом до Відділу не надавалось, тому не можуть бути включені до розрахунку заборгованості в рахунок сплати аліментів.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.04.2026, заборгованість ОСОБА_1 складає 136003,98 грн.
2. Процедура розгляду скарги
Скарга надійшла до суду 27.03.2026.
Судовий розгляд скарги призначено на 01.04.2026, відкладено на 05.05.2026 у зв`язку із відсутністю доказів про належне повісток учасникам справи.
Судове засідання 05.05.2026 відкладено на 04.06.2026 за клопотання представника скаржника адвоката Бондаренко Г.Є., та ОСОБА_2 .
Також 05.05.2026 на електронну адресу суд надійшла заява ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі, проти задоволення скарги заперечила.
За клопотанням ОСОБА_2 від 21.05.2026 останній 27.05.2026 скаргу з додатками направлено в її електронний кабінет ЄСІКС, про що сформовано відповідну довідку про доставку електронного документа (28.05.2026).
З метою надання строку для підготовки до судового розгляду, розгляд справи було відкладено на 29.06.2026; у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці розгляд справи відкладено на 03.08.2026.
Повістки про виклик у судові засідання учасникам справи направлено в електронні кабінети ЄСІКС, що підтверджено відповідними довідками про доставку електронного документа.
У судове засідання учасники справи не прибули; розгляд питання здійснено на підставі матеріалів скарги.
3. Фактичні обставини, встановлені судом.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їхні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянами України.
Так, 26 лютого 2005 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ) було укладено шлюб, про що зроблено актовий запис № 47 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 .
Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 .
Станом на 31.12.2023 подружжя ОСОБА_7 разом із неповнолітніми дітьми проживали на території муніципалітету Конселіче провінції Равена (Республіка Італія) за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується копією Історичного свідоцтва про сімейний статус Бюро демографічних послуг Відділу загальних послуг провінції Равена муніципалітету Конселіче.
Відповідно до копії архівної довідки про склад сім`ї станом на 22.04.2024 ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , їхні діти ОСОБА_8 , ОСОБА_9 проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
01.06.2023 за заявою ОСОБА_2 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у справі № 495/5638/23 видав судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну у та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.
Вказаний судовий наказ із 17.07.2025 перебуває на примусовому виконанні у Білгород-Дністровському відділі державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 25.03.2026 у боржника ОСОБА_1 у ВП № 78645018 наявна заборгованість у сумі 124 864 грн 46 коп.; сума заборгованості по аліментах нарахована із червня 2023 року по лютий 2026 року.
Водночас, відповідно до копії рішення Звичайного Суду Равени Італійської Республіки (рішення № 927/2024 від 09.10.2024, опубліковане 29.10.2024, реєстровий № 1157/2024) за заявою ОСОБА_10 розірвано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , укладений в Україні 26.02.2005; затверджено угоду між сторонами щодо способу опіки над дітьми з переважним проживанням у матері; щодо внеску на утримання дітей з боку батька в розмірі 230 євро за кожну дитину, який повинен бути сплачений до 5-го числа кожного місяця на користь матері.
Окрім того, на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.12.2024 у цивільній справі № 495/3834/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб розірвали. Вказане судове рішення набрало законної сили 20.01.2025.
Відповідно до копії виписки із банківського рахунку ОСОБА_1 , відкритого в банківській установі Республіки Італія, починаючи із грудня 2023 року по вересень 2024 року ОСОБА_5 щомісячно сплачував ОСОБА_13 кошти в сумі 300 євро із призначенням платежу - утримання дітей на банківський рахунок IBAN: НОМЕР_3 ; починаючи із жовтня 2024 року ОСОБА_5 щомісячно сплачував ОСОБА_13 кошти в сумі 460 євро із призначенням платежу - утримання дітей на банківський рахунок IBAN: НОМЕР_3 .
У суду відсутні сумніви, що вказаний банківський рахунок (IBAN: НОМЕР_3 ) у спірному періоді використовувався ОСОБА_11 для отримання від ОСОБА_1 аліментів на території Республіки Італія, оскільки саме такий рахунок 12.11.2023 повідомив представник ОСОБА_10 у листі із проханням сплачувати аліменти, адресованому представнику ОСОБА_1 .
Докази, на які суд посилається у цьому розділі судового рішення, наявні в матеріалах справи; також суд переконався, що усі ці докази також отримала ОСОБА_2 шляхом їх доставки в її електронний кабінет ЄСІКС.
Отже, судом встановлено, що у період проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , також їхніх двох дітей в Італії, із грудня 2023 року по вересень 2024 року ОСОБА_5 за домовленістю із ОСОБА_11 щомісячно сплачував останній кошти в сумі 300 євро із призначенням платежу - утримання дітей на банківський рахунок IBAN: НОМЕР_3 (усього за 10 місяців сплатив 3 000 євро, що еквівалентно 117 618 грн з урахуванням національного курсу валют станом на дату кожної виплати).
Водночас ОСОБА_2 01.06.2023 за законодавством України отримала судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох дітей; у межах примусового виконання судового наказу в Україні державний виконавець здійснював нарахування аліментів, у зв`язку із чим за спірний період (із грудня 2023 року по вересень 2024 року) сформувалась заборгованість у сумі 35 238 грн 10 коп.; усього за період із червня 2023 року по 25.03.2026 заборгованість зі сплати аліментів становить 124 864 грн 46 коп.
Починаючи із жовтня 2024 року на виконання рішення Звичайного Суду Равени Італійської Республіки (рішення № 927/2024 від 09.10.2024, опубліковане 29.10.2024, реєстровий № 1157/2024) ОСОБА_5 почав щомісячно сплачувати ОСОБА_13 кошти в сумі 460 євро із призначенням платежу - утримання дітей на банківський рахунок IBAN: НОМЕР_3 .
4. Застосовані норми права; висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 у редакції, що набрала чинності 30 вересня 2016 року). Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (частини друга та третя стаття 129-1 Основного Закону).
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 18 ЦПК судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII)).
Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.
Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (частина перша статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (стаття 195 СК України).
Відповідно до пункту 4 розділу XVIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19)).
Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21) вказано, що «… саме на виконавця покладено обов`язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), так і заборгованість зі сплати аліментів і повідомляти про її існування та розмір сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року у справі № 759/4666/20 (провадження № 61-19514св21), на яку посилається стягувач у касаційній скарзі, зазначено, що: «суди встановили, що боржником не надано доказів, що спірні квитанції мали призначення саме аліменти, враховуючи те, що ОСОБА_2 визнавав понесення додаткових витрат на дитину. За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про правомірність дій державного виконавця та відсутність підстав для задоволення скарги в оскарженій частині».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року в справі № 333/6869/19 (провадження № 61-5678св21) зазначено, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим. […] Із наданих суду копій платіжних доручень можливо встановити тільки суму грошових переказів, валюту, дату здійснення цих фінансових операцій, одержувача та платника за кожним переказом. Інші відомості роздруківки не містять. Суд першої інстанції також не встановив, що перераховані кошти є аліментами із зазначенням будь-яких слів, словосполучення які б свідчили про це, а не є добровільною участю діда у витратах на дитину чи участі в інших витратах. Боржником не надано доказів, що він сплачував аліменти».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 2-4665/2008 (провадження № 61-14579св21) зазначено, що: «надані скаржником дублікати квитанцій про добровільне перерахування коштів на картковий рахунок стягувачки без зазначення у квитанції в графі «призначення платежу» - сплата аліментів, не свідчать про виконання ним судового рішення щодо сплати (погашення заборгованості) аліментів, а відтак такі не враховані державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів, а дії державного виконавця не суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні скарги».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 545/1241/20 (провадження № 61-11846св24) зазначено, що: «35. У справі, що переглядається, ОСОБА_1 на обґрунтування доводів скарги послався на безпідставне неврахування виконавцем квитанцій про перерахунок коштів на утримання дітей, сплачених на банківську картку стягувача ОСОБА_2 та на банківську картку сина ОСОБА_1. Боржник звертав увагу суду на те, що грошові перекази були здійснені з метою виконання обов`язку з утримання дітей з частковою позначкою «аліменти». 36. Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій порушили частину третю статті 195 СК та частину восьму статті 71 Закону № 1404-VIII (див. пункт 27). 37. В порушення статей 30-35 ЦК та статті 179 СК (див. пункти 31-34) суди не врахували, що з урахуванням обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів. 38. Поряд із цим встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що ОСОБА_1 здійснив перерахування коштів по сплаті аліментів на рахунок неповнолітньої дитини ОСОБА_1. 39. Зокрема, платіжна інструкція Р24А[номер приховано]С2960 (а.с.38) містить інформацію про переказ коштів в сумі 1100 грн з призначенням переказ власних коштів за аліменти; платіжна інструкція Р24А850295162С46516 (а.с.42) містить інформацію про переказ коштів в сумі 11200 грн з призначенням переказ власних коштів за аліменти. 40. Вказані суми (див. пункт 39) повинен був врахувати державний виконавець при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. 41. Інші платіжні інструкції (а.с.35-37, 39-41) посилання на аліменти у призначенні платежу не містять. 42. Таким чином суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права. […] 46. Проте скарга на дії державного виконавця підлягає частковому задоволенню, оскільки не всі платіжні інструкції, на які посилається скаржник, підтверджують перерахування коштів як аліментів (див. пункти 39-41)».
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Враховуючи надану боржником ОСОБА_12 виписку з банківського рахунку за період із грудня 2023 року по вересень 2024 року із підтвердження сплати ОСОБА_13 коштів із призначенням платежу «утримання дітей» на її банківський рахунок, суд вважє, що такі кошти є сплаченими аліментами за спірний період, що вказує на виконання боржником обов`язку з утримання дітей, визначений статтею 181 Сімейного кодексу України.
Керуючись наведеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги та вважає необхідним зобов`язати державного виконавця зарахувати кошти, сплачені ОСОБА_12 на користь ОСОБА_10 , в період із грудня 2023 року по вересень 2024 року у сумі 35 238 грн 10 коп. в рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів у межах ВП 78645018; при цьому, інші кошти, сплачені за цей період ОСОБА_12 на користь ОСОБА_10 із призначенням платежу «утримання дітей» необхідно вважати додатковими витратами на дітей за домовленістю батьків.
Отже, у частині зарахування решти суми в рахунок погашення заборгованості по аліментах за періоди, відмінні від грудня 2023 року - вересня 2024 року, необхідно відмовити.
На переконання суду, саме таке рішення забезпечить безперервне утримання дітей та дозволить уникнути подвійного стягнення аліментів з боржника (за законодавством України та за законодавством Республіки Італія) у спірному періоді.
Керуючись статтями 447-453 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
частково задовольнити скаргу ОСОБА_1 , інші учасники: стягувач ОСОБА_2 , Державний виконавець Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України Мунтян Олена Вікторівна, про зобов`язання державного виконавця усунути порушення права боржника.
Зобов`язати державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України Мунтян Олена Вікторівна у виконавчому провадженні АСВП № 78645018 зарахувати кошти в рахунок погашення боргу по аліментам згідно судового наказу від 01.07.2023 у справі № 495/5638/23 про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, сплачені ОСОБА_1 за період із грудня 2023 року по вересень 2024 року у сумі 35 238 грн 10 коп. (тридцять п`ять тисяч двісті тридцять вісім грн 10 коп.).
У задоволенні решти скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повне судове рішення складене 10.08.2026.
Суддя Ю.Ф. Волкова