ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №488/2503/20
Провадження №2/477/232/26
УХВАЛА
30 червня 2026 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
Головуючої - судді Саукової А.А.,
з секретарем - Котовою О.Д.,
під час розгляду у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області заяви про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Іваненко Світлана Василівна, про визнання заповіту недійсним,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Мельника Р.В.,
ВСТАНОВИВ:
03 лютого 2022 року до Вітовського районного суду Миколаївської області з Корабельного районного суду міста Миколаєва надійшла цивільна справа №488/2503/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Іваненко Світлана Василівна, про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою судді Вітовського районного суду Миколаївської області Семенової Л.М. від 07 лютого 2022 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
На підставі розпорядження керівника апарату Вітовського районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2022 року №25 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», у зв`язку з відрядженням судді Семенової Л.М. до іншого суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2022 року, зазначена цивільна справа розподілена головуючому - судді Глубоченку С.М.
Ухвалою судді Вітовського районного суду Миколаївської області Глубоченка С.М. від 03 жовтня 2022 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
Суддею Глубоченком С.М. 30 квітня 2024 року постановлено ухвалу, якою задоволено заяву позивача про відвід судді. Цивільну справу передано до канцелярії суду для визначення іншого судді згідно з положеннями статті 33 ЦПК України.
За результатом розподілу справи автоматизованою системою документообігу суду, цивільна справа передана для розгляду судді Полішко В.В.
28 травня 2024 року суддею Полішко В.В. постановлено ухвалу про прийняття справи до свого провадження та призначення підготовчого судового засідання.
Суддею Полішко В.В. 03 лютого 2025 року постановлено ухвалу, якою задоволено заяву позивача про відвід судді. Цивільну справу передано до канцелярії суду для визначення іншого судді згідно з положеннями статті 33 ЦПК України.
За результатом розподілу справи автоматизованою системою документообігу суду, цивільна справа передана для розгляду судді Сауковій А.А.
19 лютого 2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття справи до свого провадження та призначення підготовчого засідання на 16 квітня 2025 року.
16 квітня 2025 року, у зв`язку з неявкою сторін підготовче судове засідання відкладено на 03 червня 2025 року.
03 червня 2025 року підготовче судове засідання не відбулось через оголошення повітряної тривоги. Підготовче судове засідання відкладено на 12 серпня 2025 року.
12 серпня 2025 року підготовче судове засідання відкладено на 02 жовтня 2025 року через неявку відповідача та його представника.
02 жовтня 2025 року ухвалою суду задоволене клопотання представника відповідача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В підготовчому судовому засіданні позивач заявила клопотання про перерву для надання уточненої позовної заяви, у зв`язку з чим підготовче судове засідання було відкладене на 04 листопада 2025 року.
04 листопада 2025 року судове засідання відкладене на 16 грудня 2025 року за заявою позивача, у зв`язку з хворобою.
16 грудня 2025 року підготовче судове засідання відкладалось на 24 грудня 2025 року за клопотанням позивача, яка зазначила, що не змогла вчасно підготувати уточнений позов через хворобу та інші обставини, підтвердила бажання надати уточнену позовну заяву, у зв`язку з чим попросила перерву. Відповідачем через канцелярію суду була подана заява з позицією щодо позову, оцінка якій судом не надавалась, у зв`язку з відсутністю визначення позивачки щодо остаточних позовних вимог та оголошенням перерви.
24 грудня 2025 року та 24 лютого 2026 року підготовчі судові засідання відкладались у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті по кримінальним справам, по яким обвинувачені перебували під вартою та одна з яких розглядалась колегіальним складом суду.
09 квітня 2026 року позивачкою подана позовна заява в уточненій редакції, судове засідання не відбулось узв`язку зі знеструмленням електромережі Вітовського районного суду Миколаївської області.
04 травня 2026 року позивачкою падане клопотання про призначення експертиз за уточненими позовними вимогами, підготовче судове засідання не відбулось узв`язку зі знеструмленням електромережі Вітовського районного суду Миколаївської області.
22 червня 2026 року в підготовчому судовому засіданні позивачка заявила відвід головуючій у справі з мотивів упередженості, необ`єктивності та конфлікту інтересів. Заяву мотивувала прийняттям суддею однотипних рішень, не встановлення місця проживання відповідача, не винесення ухвал за її заявами та клопотаннями, не прийняття рішення за заявою відповідача про визнання, на її думку, ним обставин позову, не реєстрації цієї заяви суддею, зацікавленість у справі третіх осіб. Також зазначила про дзвінки адвоката її сину під диктовку корумпованого суду з умовами, як буде рухатись справа, що будуть вимикати світло, а потім винесуть рішення, і світло дійсно вимикали, зазначала, що через тиск адвоката на сина в інтересах суду та нотаріуса сталася ДТП за участю автомобіля, яким керував її син. Суд умисно все переплутав, змінилась секретар судового засідання, виносяться однотипні ухвали, зокрема, про участь адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, вона писала заяви та клопотання, але не було світла та ніяких ухвал за її заявами нема. Вважає, що суддя Саукова А.А. перебуває під позапроцесуальним впливом голови Вітовського районного суду Миколаївської області, родичка якого працює секретарем судді Корабельного районного суду м. Миколаєва Селіщевої Л.І., родич якої, в свою чергу, працює в Генеральній прокуратурі України та яка зацікавлена у розгляді справи.
Відповідач та його представник - адвокат Мельник Р.В. заперечували щодо відводу судді за безпідставністю.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підставами для відводу, заявлені позивачкою, є винесення однотипних процесуальних рішень, зокрема, ухвали про участь представника відповідача в судовому засіданні через відеоконференцзв`язок, відсутність реєстрації заяв у справі, відсутність процесуальних рішень за її заявами, заміна секретаря судових засідань, не встановлення місця проживання відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, суддею Сауковою А.А. постановлена одна ухвала про участь представника відповідача в судовому засіданні через відеоконференцзв`язок, на підставі ст. 212 ЦПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу. Усі заяви, подані сторонами, зареєстровані канцелярією суду та долучені до матеріалів справи. Після заміни секретаря судових засідань відводи останній не заявлялись. Оскільки справа надійшла після задоволення відводу судді на стадії підготовчого провадження, зареєстроване місце проживання відповідача було встановлене під час відкриття провадження у справі. Крім того, в підготовчому провадженні приймав участь як представник відповідача, так і відповідач особисто, отже, у суду відсутні процесуальні підстави встановлювати фактичне місце проживання відповідача.
Щодо неприйняття рішення за заявами у справі, суд зазначає, що заяви та клопотання, подані сторонами у справі, вирішуються судом під час судового засідання, разом з тим, заявивши про намір звернутись до суду з заявою про уточнення позову, позивачка просила надати їй час для оформлення відповідної заяви, у зв`язку з чим в підготовчому засіданні оголошувались перерви. Крім того, декілька разів засідання не відбувались через знеструмлення електромереж суду, що не залежить від волі судді та не може бути підставою вважати головуючого упередженим і необ`єктивним.
Щодо конфлікту інтересів, який, на думку позивачки, полягає в адміністративному тиску з боку голови суду, то суд зазначає про відсутність будь-якого впливу з боку голови суду, тобто відсутність дійсних фактів про надання ним вказівок або прохань щодо порядку розгляду цієї справи як особисто, так і опосередковано. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували вказане твердження, позивачкою не надано.
Враховуючи викладене, підстави для відводу судді, викладені в заяві, є надуманими та такими, що не відповідають вимогам закону.
Проте, важливим фактором у вирішенні питання про наявність підстав для відводу чи самовідводу судді є не тільки реальність правомірних обставин, що викликають сумнів в їх неупередженості та об`єктивності, а й зовнішня впевненість у стороннього спостерігача про реальну можливість існування таких підстав.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантується кожному право на справедливий судовий розгляд при вирішенні питання щодо цивільних прав та обов`язків.
Визначення в Конвенції цього принципу правосуддя ґрунтується на двох аспектах: 1) чи є суд безстороннім у суб`єктивному плані, тобто чи відсутня особиста упередженість суддів; 2) чи наявні в об`єктивному плані достатні зовнішні ознаки безсторонності, які виключали б будь-які обґрунтовані сумніви з цього питання.
Під час провадження у справі та її вирішення ні у кого не повинно бути сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді. Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що суддя не буде безстороннім, цей суддя має бути усунутий від розгляду справи. У стороннього спостерігача не повинно бути сумнівів в об`єктивності здійснення суддею правосуддя.
Бангалорськими принципами поведінки суддів визначено, що обов`язок судді полягає не лише у винесенні справедливого і об`єктивного рішення, але й в тому, щоб винести його таким чином, щоб виключити будь-які сумніви в справедливості і неупередженості цього рішення, а також у чесності і непідкупності судді.
Як вбачається з позиції позивачки, вона не погоджується з прийнятими рішеннями суду та діями головуючої судді в судовому засіданні, оскільки має сумнів у незалежності судді під час розгляду справи через родинні відносини голови Вітовського районного суду Миколаївської області з секретарем судді Корабельного районного суду м. Миколаєва.
Враховуючи задоволення заяв про відвід судді Корабельного районного суду м. Миколаєва та судді Вітовського районного суду Миколаївської області Глубоченка С.М., який на даний час є головою Вітовського районного суду Миколаївської області, сталу позицію позивачки щодо несприйняття головуючої судді як неупередженого та безстороннього суду, суд приходить до висновку, що у сторін та у стороннього спостерігача у разі відмови у задоволенні заяви про відвід можуть виникнути обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого судді, і може скластися безпідставне стійке враження про зацікавленість суду у розгляді цієї справи та його упередженості. При цьому такий сумнів, в залежності від наслідків розгляду, може бути протилежним у кожної зі сторін у справі, отже, будь-яке прийняте рішення буде сприйматись як упереджене та незаконне.
Таким чином для виключення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 41, ст. 260, 261, 268 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Саукової Ангеліни Анатоліївни - задовольнити.
Цивільну справу №488/2503/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Іваненко Світлана Василівна, про визнання заповіту недійсним, передати до апарату суду для визначення іншого судді згідно з положеннями статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Саукова