Справа №:755/10498/25
Провадження №: 2/755/2055/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - Коваленко І.В.
при секретарі судових засідань - Грищенко С.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Крикунов О.В.,
представник відповідача - адвокат Косюк В.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крикунова О.В. про збільшення позовних вимог, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
в с т а н о в и в :
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до змісту позовної заяви позивач просив суд, ухвалити рішення, яким:
« 1.Визнати автомобіль марки Tesla Model Y, 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 спільним майном подружжя.
2. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля у розмірі 439 250,00 грн. (чотириста тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).
3. Залишити за відповідачем ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Tesla Model Y, 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_2 . Судові витрати покласти на відповідача.»
10.11.2025 року (вх.№34318 від 28.05.2026) до суду через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Крикунов Олександр Володимирович подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд:
«1. Прийняти заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.
2. Визнати спільною власністю подружжя автомобіль марки Tesla Model Y реєстраційний номер
НОМЕР_3 . Відступити від правил рівності часток подружжя в спільному майні та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Позивача ОСОБА_1 , 2/3 вартості автомобіля, в розмірі 691 165,18 грн, залишивши право власності на автомобіль за відповідачкою.»
Обґрунтовуючи заяву про збільшення позовних вимог, позивач зазначає, що на його утриманні перебуває малолітня донька сторін - ОСОБА_3 , яка має інвалідність з народження та постійно проживає разом із батьком. У зв`язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, Позивач змушений самостійно забезпечити безпеку дитини та разом із донькою виїхати до Великої Британії, де вони проживають з 19 лютого 2026 року по теперішній час. Фактично Позивач виконує обов`язки обох батьків одночасно: самостійно забезпечує дитині житло, харчування, одяг, навчання, лікування, дозвілля, безпеку та належні умови для повноцінного фізичного, інтелектуального й соціального розвитку, тоді як участь Відповідача у забезпеченні потреб дитини є епізодичною та явно недостатньою порівняно з реальними витратами на її утримання.
Позивач вказує, що через зміну місця проживання він не має жодної можливості та потреби в користуванні спірним автомобілем. Крім того, спірний автомобіль придбаний та експлуатувався на території України і має ліве розташування керма, тоді як у Великій Британії діє лівосторонній рух та переважно використовуються транспортні засоби з правим розташуванням керма, що додатково ускладнює його використання Позивачем за місцем фактичного проживання. У зв`язку з тим, що основний тягар утримання, виховання та забезпечення потреб малолітньої дитини фактично покладено на Позивача, який проживає з донькою у Великій Британії, отримання грошової компенсації за належну йому частку спірного майна має важливе значення для забезпечення належного рівня життя дитини та захисту її найкращих інтересів. Саме тому передача автомобіля у власність Позивача не відповідає засадам справедливості.
На даний час автомобілі марки Tesla значно здорожчали на ринку. Визначаючи вартість транспортного засобу марки Tesla Model Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , Позивач виходив із ринкової вартості таких транспортних засобів. Позивач замовив висновок експерта № 019/26 від 18.02.2026 року судової транспортно-товарознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість вказаного автомобіля становить 1 036 747,77 грн.
Позивач, як на підставу для відступу від засади рівності часток подружжя у спільному майні, просить суд врахувати, що на його повному утриманні перебуває спільна малолітня донька сторін - ОСОБА_3 . На підтвердження зазначеної обставини посилається на рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/12606/25, яким визначено місце проживання дитини разом із батьком - ОСОБА_1 . Крім того, вказує, що дитина має встановлену інвалідність, у зв`язку з чим потребує підвищеної уваги, постійного догляду, додаткових витрат на забезпечення належних умов проживання, навчання, розвитку, медичного обслуговування та соціальної адаптації. Позивач є законним представником дитини та особою, яка фактично здійснює її виховання, догляд і матеріальне забезпечення.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) та його представники у судовому засіданні підтримали заяву та просили прийняти її до розгляду.
Представник відповідачки заперечувала проти прийняття вказаної заяви, посилаючись на те, що відповідачка також приймає участь в утриманні дитини - сплачує аліменти та заборгованості станом на сьогоднішній день по аліментним платежам не має.
Суд, заслухавши позицію сторін та дослідивши матеріали справи, подану заяву про збільшення позовних вимог, дійшов наступного висновку.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1, 3 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Тобто збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.
Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.
В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав нову редакцію позову, змінивши одночасно як матеріально-правову вимогу (розмір компенсації з 1/2 на 2/3 від вартості автомобіля) так і фактичні підстави позову (доказування підстав для відступу від рівності часток).
Таким чином, вимога позивача про відступлення від рівності часток - це нова самостійна матеріально-правова вимога, яка змінює первісний предмет позову, оскільки поділ майна у рівних частках є загальним правилом, тоді як відступлення від цього правила потребує окремого обґрунтування.
За встановлених обставин, виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крикунова О.В. про збільшення позовних вимог, оскільки позивач, фактично відмовившись від попередніх вимог майнового характеру, пред`являє нову матеріально-правову вимогу (відступлення від правил рівності часток подружжя в спільному майні та стягнення з відповідача на користь позивача 2/3 вартості автомобіля, в розмірі 691 165,18 грн., залишення права власності на автомобіль за відповідачкою) та одночасно змінює підстави позову (доказування підстав для відступу від рівності часток), що є недопустимим відповідно вимог статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту вимог майнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 49, 175, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Відмовити у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крикунова О.В. про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Роз`яснити позивачу, що відмова в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог не перешкоджає зверненню із позовною заявою до суду в загальному позовному порядку шляхом подання окремого позову.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту оголошення.
Ухвала про відмову у прийнятті до розгляду заяви оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвалу, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 11.08.2026 року.
Суддя: І.В.Коваленко