Справа № 201/3585/26
Провадження № 2-а/185/52/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перекопського М.М., за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила поновити строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3729 від 23 грудня 2025 року, скасувати зазначену постанову, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 34 000 грн, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначено, що на дату винесення оскаржуваної постанови позивач уже не була директором ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС». Рішенням загальних зборів учасників товариства від 16 грудня 2025 року її звільнено з посади директора, а з 17 грудня 2025 року директором товариства призначено ОСОБА_2 . Крім того, позивач посилалася на те, що її не було належно повідомлено про розгляд справи 23 грудня 2025 року, протокол про адміністративне правопорушення не складався, а відомості про транспортні засоби товариства були подані 19 грудня 2025 року.
Відповідач у відзиві проти позову заперечив. Зазначив, що ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» мало на балансі транспортні засоби, однак не подало у встановлений строк інформацію, передбачену пунктом 15 Положення про військово-транспортний обов`язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921. Відповідач також послався на направлення 28 листопада 2025 року на адресу товариства листа-виклику № 8380, який, за даними поштового відстеження, отримано 10 грудня 2025 року.
Дослідивши надані матеріали, оцінивши докази в їх сукупності та перевіривши оскаржувану постанову за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 3729, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» та порушила правила ведення військового обліку на підприємстві, а саме не направила інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на таких транспортних засобах і техніці, за встановленою формою, яка відповідно до пункту 15 Положення про військово-транспортний обов`язок подається керівниками підприємств щороку до 20 червня та 20 грудня.
Водночас протоколом № 16/12 загальних зборів учасників ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» від 16 грудня 2025 року вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора товариства та призначити ОСОБА_2 директором товариства з 17 грудня 2025 року. Наказом № 36-к від 17 грудня 2025 року трудові відносини зі ОСОБА_1 припинено. Відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надані у матеріалах справи, містять інформацію про ОСОБА_2 як керівника ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС».
Отже, на 20 грудня 2025 року - граничну дату виконання обов`язку, невиконання якого покладено в основу оскаржуваної постанови, - позивач не була керівником ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС». Так само вона не була керівником товариства на момент розгляду справи та винесення постанови 23 грудня 2025 року.
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Для притягнення конкретної фізичної особи як посадової особи юридичної особи орган, який розглядає справу, повинен установити не лише факт невиконання відповідного обов`язку юридичною особою, а й те, що саме ця особа була належним суб`єктом відповідного обов`язку на момент його невиконання.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна конкретна особа в його вчиненні. За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо протиправності рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Надані відповідачем матеріали не спростовують установленого факту припинення повноважень позивача як директора товариства до настання граничної дати подання інформації. Сам факт того, що лист-виклик був адресований позивачу в період, коли вона ще обіймала посаду директора, не може підміняти встановлення складу адміністративного правопорушення станом на дату, з якою нормативний акт пов`язував завершення строку виконання відповідного обов`язку.
Суд також ураховує, що у відзиві відповідача наведено взаємно неузгоджені відомості щодо дати неявки особи, дати винесення постанови та найменування підприємства: поряд із обставинами цієї справи містяться посилання на 23 жовтня 2025 року та ТОВ «ТПК СТАТУС». Такі розбіжності не узгоджуються з постановою № 3729 від 23 грудня 2025 року та не можуть підтверджувати правильність установлення фактичних обставин саме у справі позивача.
Щодо дотримання процедури розгляду справи суд зазначає таке.
З матеріалів, наданих відповідачем, убачається, що листом № 8380 від 28 листопада 2025 року позивачу як керівнику товариства було запропоновано з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 15 грудня 2025 року. Водночас оскаржувану постанову винесено 23 грудня 2025 року. Доказів направлення та вручення позивачу повідомлення про розгляд справи саме 23 грудня 2025 року матеріали не містять.
Стаття 268 КУпАП гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правничою допомогою та користуватися іншими передбаченими законом процесуальними правами. Реалізація цих прав передбачає, що особі має бути відомо про провадження та про розгляд питання щодо притягнення її до відповідальності.
Посилання відповідача на статтю 258 КУпАП не усуває обов`язку довести наявність визначених законом підстав для розгляду справи без складання протоколу та без участі особи. Саме по собі отримання підприємством листа-виклику на 15 грудня 2025 року не підтверджує належного повідомлення позивача про розгляд справи 23 грудня 2025 року.
Крім того, матеріали справи містять відомість про наявність і технічний стан транспортних засобів ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» станом на 20 грудня 2025 року, підписану ОСОБА_1 10 грудня 2025 року. На документі наявна відмітка про його одержання 19 грудня 2025 року. Водночас оскаржувана постанова містить категоричний висновок про неподання відповідної інформації, а відповідач не надав переконливих доказів, які б спростовували факт її подання або пояснювали, чому подані відомості не можуть вважатися виконанням обов`язку, покладеного в основу притягнення позивача до відповідальності.
Таким чином, відповідач не довів належними та достатніми доказами наявності в діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Оскаржувана постанова ґрунтується на неправильному визначенні суб`єкта правопорушення та прийнята без належного з`ясування обставин, які мають істотне значення для вирішення справи.
За частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Щодо строку звернення до суду суд виходить із того, що копію постанови позивач фактично не отримала. Відповідач у відзиві визнав, що поштове відправлення з постановою було повернуто відправнику. Постановою державного виконавця від 09 березня 2026 року відкрито виконавче провадження № 80423025 з примусового виконання постанови № 3729, а позивач зазначила, що про її існування дізналася 10 березня 2026 року через застосунок «Дія». Позов подано 15 березня 2026 року.
За таких обставин суд визнає причини пропуску строку на оскарження постанови поважними та вважає наявними підстави для його поновлення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини відповідачем, на якого відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення, не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Зокрема, не доведено, що на момент спливу встановленого строку подання відомостей вона була керівником ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» та, відповідно, суб`єктом обов`язку, невиконання якого покладено в основу оскаржуваної постанови. Крім того, твердження відповідача про неподання відповідних відомостей не узгоджується з наявними у справі доказами їх подання 19 грудня 2025 року, які відповідач належними доказами не спростував.
Отже, встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, установивши відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та недоведеність відповідачем правомірності притягнення її до адміністративної відповідальності, суд доходить висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України підстав для скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3729 від 23 грудня 2025 року та закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 286 КАС України, статтями 210-1, 245, 268, 280, 293 КУпАП, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3729 від 23 грудня 2025 року.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3729 від 23 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. М. Перекопський