Єдиний унікальний номер справи 183/2792/26
Провадження № 2/183/1306/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.
з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
У С Т А Н О В И В:
22 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в обґрунтування якого посилається на те, що 18 вересня 2004 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, який рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2022 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем та перебуває на повному її утриманні. Відповідач вихованням дитини не займається, будь-якої матеріальної допомоги на утримання сина не надає, дитина повністю знаходиться на утримання матері, що ставить її в складне матеріальне становище.
У зв`язку з тим, що спільної згоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто, позивач звернулася до суду та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення із дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 26 березня 2026 року позовну заяву позивача залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків його позовної заяви, що було зроблено позивачем 06 квітня 2026 року.
09 квітня 2026 року через канцелярію суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, яка передана судді 13 квітня 2026 року.
Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін і відкрито провадження у справі, цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою суду від 24 червня 2026 року позовну заяву позивача залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків його позовної заяви, що було зроблено позивачем 09 липня 2026 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позовної заяви просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні письмові докази, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з установлених у судовому засіданні таких обставин.
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про його народження, наданим суду у засвідченій позивачем копії.
Відповідно до частин 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2022 року у цивільній справі № 932/2857/22 установлено, зокрема, щопозивач та відповідач з 18 вересня 2004 року перебувають у шлюбі, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, за актовим записом №247. Від цього шлюбу сторони мають неповнолітньої сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цим же рішенням позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 18 вересня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, за актовим записом №247. Після розірвання шлюбу відповідача ОСОБА_1 залишено « ОСОБА_4 ». Рішення суду набрало законної сили 30 вересня 2022 року.
З наданої довідки про місце реєстрації на тимчасове перебування, переклад якої з польської на українську мову здійснено присяжним перекладачем української мови Жугдою Оленою, від 16 березня 2026 року убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово перебуває (плановий час тимчасового перебування) з 17 березня 2026 року до 25 лютого 2028 року (1076 днів) у місті Лаґєвнікі, вул. Старовєйська 6, код терит. 2601015.
Також, з наданої довідки про місце реєстрації на тимчасове перебування, переклад якої з польської на українську мову здійснено присяжним перекладачем української мови Жугдою Оленою, від 16 березня 2026 року убачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово перебуває (плановий час тимчасового перебування) з 16 березня 2026 року до 04 березня 2027 року (354 дні) у АДРЕСА_1 , код терит. 2601015.
Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів,у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна,сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4)інші обставини,що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку(доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Суд установив, що відповідач є фізично здоровим та працездатним, ним не надано доказів наявності у нього на утриманні інших неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків та наявності інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів.
З урахуванням усіх обставин справи, установленого законом розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також того, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, дотримуючись принципів рівності та пропорційності, з метою дотримання балансу захисту прав, свобод та інтересів сторін, а також їх дитини, приймаючи до уваги положення ст. 182 СК України, суд приходить до переконання, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання їх неповнолітньої дитини має становити 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 22 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, у зв`язку з чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 22 лютого 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 .
Рішення суду складено і підписано 03 серпня 2026 року.
Суддя Г.Є. Майна