Справа № 214/996/26
2/214/2699/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
05 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання двох дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі. Від даного шлюбу мають двох малолітніх дітей, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На теперішній час та протягом останнього року діти проживають з позивачем та знаходяться на повному його утриманні. ОСОБА_2 , наразі мешкає окремо від позивача та дітей, ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню спільних дітей, матеріальну допомогу в добровільному порядку надавати відмовляється, хоча має реальну можливість надавати таку допомогу.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити, посилаючись на те, що діти проживають з ним, а мати дітей усунулася від їх виховання та утримання. Рішенням суду йому відмовлено в задоволенні позовних вимог про визначення місця проживання з ним дітей, оскільки відсутній спір, діти і так відповідно до даних Органу опіки та піклування проживають з ним. Також зазначив, що старша дитина є особою з інвалідністю. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином. Будь яких заяв або клопотань про розгляд справи без її участі та/або відкладення судового засідання до суду не надходило.
Відповідно до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Як вбачається з рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 грудня 2024 року по справі №214/7334/24 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
За відомостями реєстру Криворізької міської територіальної громади №13515 від 20.09.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Приписами ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дітей.
Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Отже, з наведеного положення закону вбачається, що для вирішення питання про стягнення аліментів на користь одного з батьків суду необхідно встановити, зокрема, факт проживання дитини разом із таким із батьків, оскільки саме ця обставина визначає особу, яка звертається за судовим захистом права дитини на утримання від іншого з батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності з ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ЦПК України, суд може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи (ст.197).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4). Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (п.3 ч.5).
Судом під час розгляду справи позивачу неодноразово роз`яснювалися положення цивільного процесуального законодавства щодо предмета доказування, необхідності підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також наслідки невчинення відповідних процесуальних дій. Крім того, судом оголошувалася технічна перерва для надання позивачу можливості додатково з`ясувати зазначені питання зі своїм представником (адвокатом). Незважаючи на це, позивач наполягав на розгляді справи за наявними у ній доказами та не подав інших доказів на підтвердження фактичного проживання дітей саме з ним.
Суд не заперечує встановленого законом обов`язку відповідача утримувати своїх дітей та не ставить під сумнів право дітей на належне матеріальне забезпечення з боку обох батьків. Разом із тим, у межах заявленого позову суд повинен встановити саме ті юридично значущі обставини, з якими закон пов`язує можливість присудження аліментів на користь одного з батьків.
Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів, які б у своїй сукупності достовірно підтверджували проживання обох дітей саме разом із позивачем на час звернення до суду та розгляду справи, матеріали справи таких доказів не містять, в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно до ст.141 ЦПК України судові витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 180-184 СК України, ст. ст.4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - відмовити в повному обсязі.
Повний текст рішення суду виготовлено 10 серпня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя