ПОСТАНОВА
Іменем України
11 серпня 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/9560/24
провадження № 22-ц/4809/1118/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «ВУСО»,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Нофенко Юлією Вікторівною, на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 лютого 2026 року у складі головуючого судді Мохонько В.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позов та рішення суду першої інстанції.
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути із відповідачки на свою користь кошти, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 61 016, 68 грн та понесені позивачем судові витрати в розмірі 14 211, 20 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 вересня 2024 року у справі № 404/7434/24, ОСОБА_2 визнано винною у тому, що керуючи 11 серпня 2024 року о 20 год. 22 хв., в м. Кропивницькому на перехресті вулиць Вокзальної та Київської, транспортним засобом «Dodge Dart», державний номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, вона не надала дорогу транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 . Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Після дорожньо-транспорної пригоди позивач звернувся до страхової компанії ПрАТ «ВУСО», яка є страховиком автомобіля відповідачки.
Страховиком прийнято рішення щодо виплати позивачу страхового відшкодування у зв`язку з ДТП, яка мала місце 11 серпня 2024 року в розмірі 53 426,42 грн.
Разом з тим, позивач вказує, що вищезазначена сума страхового відшкодування не покриває в повному обсязі ремонт по відновленню його автомобіля
Вказує, що відповідачка в добровільному порядку не бажає відшкодувати завдану його майну шкоду, а тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Представник відповідачки адвокат Нофенко Ю.В. подала відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог.
Вказала, що за вимогами статті 1194 ЦК України обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає лише у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Dodge Dart», державний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 була застрахована. Водночас, позивачем не враховано, що згідно Полісу ОСЦПВ №217797007, ліміт відповідальності страховика ПрАТ «ВУСО» за шкоду, заподіяну майну становить 160 000 грн, відтак ліміт відповідальності страховика не перевищує розмір заподіяної позивачеві майнової шкоди.
Крім того, зазначила, що звіт про оцінку вартості майна №264, складений раніше (05 вересня 2024 року) ніж звіт №41270 (16 вересня 2024 року).
Представник звернула увагу суду, що на час прийняття рішення (11 жовтня 2024 року) ПрАТ «ВУСО» про виплату страхового відшкодування, позивач не оскаржував його суму, а відтак погодився із розміром відшкодування (а.с.41-43).
Ухвалою суду першої інстанції від 03 квітня 2025 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «ВУСО» (а.с.83).
Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 лютого 2026 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 61 016,68 грн та 14 211,20 грн понесених судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд керувався тим, що страховиком визнано транспортний засіб «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_3 не повністю знищеним, відтак страховик відповідає перед потерпілим лише в межах суми страхової виплати, яка вираховуюєся страховиком шляхом віднімання від значення ринкової вартості транспортного засобу на дату оцінки значення вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди та складає 53 426,42 грн, що є виплатою за договірним зобов`язанням (ст. 30 закону №1961-IV).
Суд відхилив заперечення відповідачки стосовно того, що ПрАТ "ВУСО" відшкодовано позивачу шкоду в повному обсязі в межах ліміту страхової виплати (160 000 грн) і тому обов`язок з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у відповідачки відсутній, зазначивши, що правовідносини сторін у цій справі виникли з деліктного виду зобов`язання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Нофенко Юлія Вікторівна, подала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 лютого 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вказала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом №1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Представник зауважила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Зазначила, що Цивільний кодекс України передбачає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини друга та четверта статті 14 ЦК України).
Відтак, представник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачки майнової шкоди в розмірі 61 016,68 грн, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки заявлена до стягнення сума не перевищує ліміт відповідальності страховика.
Крім того, відповідачка вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 на підставі звіту про оцінку вартості майна № 264, складеного раніше (05.09.2024 ) за звіт № 41270 (16.09.2024). Оскільки в разі незгоди з розміром страхового відшкодування, позивач повинен був оскаржити його звіт про оцінку вартості майна № 41270 або направити письмову претензію з вимогою переглянути розмір виплат на основі доданого звіту. В разі прийняття страховою компанією звіту № 264, розмір страхового відшкодування був більшим, однак позивач не вчинив вказаних дій.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подано, що згідно вимог ч.3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
08 листопада 2023 року між ПрАТ «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217797007, за яким забезпеченим є транспортний засіб «Dodge Dart», державний номер НОМЕР_1 .
11 серпня 2024 року о 20 год. 22 хв., в м. Кропивницькому на перехресті вулиць Вокзальної та Київська, керуючи транспортним засобом «Dodge Dart», державний номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надала дорогу транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 вересня 2024 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн (а.с.26-27).
11 жовтня 2024 року ПрАТ «ВУСО» прийнято рішення щодо виплати позивачу страхового відшкодування у зв`язку з ДТП, яка мала місце 11 серпня 2024 року з вини водія забезпеченого ТЗ Dodge Dart, д.н.з. НОМЕР_1 .
Суму страхового відшкодування було розраховано на підставі звіту 41270 про оцінку вартості (розміру) збитків та висновку вартості придатних залишків № 41270/1.
Сума страхового відшкодування склала 53 426,42 грн.
ПрАТ «ВУСО» була визнана повна загибель автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 .
11 жовтня 2024 року ПрАТ «ВУСО» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 53 426,42 грн ОСОБА_1 , що ним не заперечується.
За замовлення позивача СОД ОСОБА_3 було надано Звіт №264 про оцінку вартості майна.
За звітом № 264 про оцінку вартості майна, розмір матеріальних збитків, завданих майну позивачу внаслідок ДТП, складає 114 443,10 грн.
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик заподіювача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість заподіювача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком заподіювача шкоди замість останнього. За умов, передбачених статтею 38 Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до заподіювача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Відповідно до статті 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до пункту 2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. Потерпілий реалізує право на отримання відшкодування шляхом звернення з позовом до страховика, в якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Аналогічні висновки щодо врегулювання спірних правовідносин викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 55/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд керувався тим, що страховиком визнано транспортний засіб «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_3 не повністю знищеним, відтак страховик відповідає перед потерпілим лише в межах суми страхової виплати, яка вираховуюєся страховиком шляхом віднімання від значення ринкової вартості транспортного засобу на дату оцінки значення вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди та складає 53 426,42 грн, що є виплатою за договірним зобов`язанням (ст. 30 закону №1961-IV).
Суд відхилив заперечення відповідачки стосовно того, що ПрАТ "ВУСО" відшкодовано позивачу шкоду в повному обсязі в межах ліміту страхової виплати (160 000 грн) і тому обов`язок з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у відповідачки відсутній, зазначивши, що правовідносини сторін у цій справі виникли з деліктного виду зобов`язання.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками місцевого суду з огляду на таке.
Пунктом 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Вказана норма кореспондується з частиною другою статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
У спорах пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону № 1961-IV є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).
Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У постанові від 21 березня 2018 року у справі № 569/13697/15-ц (провадження № 61-5424св18) Верховний Суд, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати.
Також у постанові від 10 червня 2020 року у справі №333/2096/17 (провадження № 61-20343св18) Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.
В своїй апеляційній скарзі відповідачка зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачки майнової шкоди в розмірі 61 016,68 грн, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки заявлена до стягнення сума не перевищує ліміт відповідальності страховика.
Колегія суддів погоджується із доводами відповідачки з огляду на таке.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що 11 серпня 2024 року о 20 год. 22 хв., в м. Кропивницькому на перехресті вулиць Вокзальної та Київська, керуючи транспортним засобом «Dodge Dart», державний номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надала дорогу транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 . Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Dodge Dart», державний номер НОМЕР_1 , який належить відповідачці, була застрахована ПрАТ «ВУСО», поліс №217797007.
У вказаному полісі визначено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 160 000 грн (а.с.45).
Згідно звіту №41270 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, замовленого ПрАТ «СК «ВУСО» та виконаного ФОП ОСОБА_4 , вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 84 626, 16 грн. у вказаному звіті зазначено, що вартість відновлювального ремонту складає 131 516, 67 грн (а.с.47-49).
Відповідно до звіту №264 про оцінку вартості майна від 28 серпня 2024 року, здійсненого СОД ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 114 443, 10 грн. Вартість матеріального збитку, нанесеного власнику даного автомобіля дорівнює ринковій вартості та складає 102 653,10 грн. Ринкова вартість даного автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди складає - 23 405,88 грн. Різниця між ринковою вартістю даного автомобіля до та після дорожньо-транспортної пригоди складає - 79 247, 21 грн (а.с.11-17).
11 жовтня 2024 року ПрАТ «СК «ВУСО» направило позивачу лист, в якому повідомило, що 11 жовтня 2024 року страховою компанією прийнято рішення щодо виплати йому стахового відшкодування у зв`язку з ДТП, яка мала місце 11 серпня 2024 року, з вини водія забезпеченого ТЗ «Dodge Dart», державний номер НОМЕР_1 . Зазначено, що виплата відшкодування буде проведена на реквізити, вказані в заяві позивача.
Також вказано, що в разі будь-яких питань щодо розміру чи порядку виплати страхового відшкодування позивач може звернутись до компанії (а.с.20).
Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 , 11 жовтня 2024 року від страхової компанії на рахунок позивача надійшло 53 426, 42 грн (а.с.7).
08 листопада 2024 року ПрАТ «ВУСО» повідомило ОСОБА_2 про те, що страховою компанією було визнано повну загибель автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Згідно звіту №41270 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, ринкова вартість транспортного засобу на дату оцінки складає 84 626, 16 грн. Відповідно до висновку вартості придатних залишків №41270/1, вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди (вартість технічно справних складників) складає 31 199, 74 грн.
Повідомлено, що 11 жовтня 2024 року ПрАТ «ВУСО» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 53 426, 42 грн на банківські реквізити ОСОБА_1 (а.с.46).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц (провадження № 61-28728сво18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).
Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Договір є універсальним регулятором приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Змістом положень частини першої статті 627 ЦК України установлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
При цьому згідно з частиною першою статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, якщо він є меншим страхової суми (ліміту відповідальності), не створює обов`язку для заподіювача шкоди, який застрахував свою відповідальність відповідно до вимог Закону № 1961-IV, відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставі статті 1194 ЦК України, якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі (див. постанову Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 362/3043/18 (провадження № 61- 13063св20) ).
Колегія суддів звертає увагу, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Dodge Dart», державний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 була застрахована. Водночас, позивачем не враховано, що згідно Полісу ОСЦПВ №217797007, ліміт відповідальності страховика ПрАТ «ВУСО» за шкоду, заподіяну майну становить 160 000 грн, відтак ліміт відповідальності страховика не перевищує розмір заподіяної позивачеві майнової шкоди.
При цьому, доказів того, що позивач не погоджувався з сумою страхового відшкодування, чи звертався до страховика із заявою про перегляд розміру оцінених матеріальних збитків та нарахованого страхового відшкодування, матеріали справи не містять, як і доказів того, що ПрАТ «ВУСО» надавав йому відповідь про відмову у розгляді такої заяви.
Отже, виходячи з того, що сума матеріального збитку, на момент виплати визначалася між потерпілою особою та страховиком ПрАТ «ВУСО», позивач погодився з виплатою, не заперечував проти її розміру, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення різниці між сумою для відновлення автомобіля та страховою виплатою.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є обгрунтованими, а висновки місцевого суду про задоволення позовних вимог позивача помилковими, з урахуванням чого, апуляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Щодо судового збору
Згідно з частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв`язку із задоволенням вимог апеляційної скарги відповідачки, сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816, 80 грн підлягає стягненню на її користь із позивача.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Нофенко Юлією Вікторівною, задовольнити.
Рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 лютого 2026 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816, 80 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 11.08.2026.
Головуючий С.М. Єгорова
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко