ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"05" серпня 2026 р. Справа№ 910/16083/25
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Коробенко Г.П.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоуфіт"
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 (повний текст складено та підписано 26.02.2026) у справі № 910/16083/25 (суддя Князьков В.В.)
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоуфіт"
про стягнення 15 073 905, 00 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 у справі №910/16083/25 задоволено частково позовні вимоги, ухвалено стягнути з ТОВ "Гоуфіт" на користь ДП "Агенція оборонних закупівель" пеню в сумі 5 282 303, 80 грн, штраф в сумі 9 018 576, 00 грн та судовий збір в розмірі 171 610, 62 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гоуфіт" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 у справі №910/16083/25 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Судом встановлено, що до апеляційної скарги скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", з урахуванням вимог апеляційної скарги, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір має бути сплачений у розмірі 257 415,83 грн та розраховується наступним чином 214 513, 197 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) х 150% *0,8 (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) = 257 415,83 грн.
Крім того, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/16083/25 ухвалено 25.02.2026, повний текст рішення складено 26.02.2026. Судом встановлено, що рішення суду отримано відповідачем в електронному кабінеті 26.02.2026 о 18 год. 20 хв.
Відповідно до частини одинадцятої статті 6 ГПК України (в редакції, чинній на момент вручення) документ, надісланий засобами електронного зв`язку після 18 години, вважається врученим наступного дня. Отже, рішення суду першої інстанції вважається врученим ТОВ «ГОУФІТ» 27.02.2026.
Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його вручення. З урахуванням дати вручення рішення (27.02.2026) останнім днем строку на апеляційне оскарження є 19.03.2026.
Апеляційна скарга подана ТОВ «ГОУФІТ» 21.07.2026, тобто зі спливом строку на апеляційне оскарження на 124 дні.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку, заявник посилається на тимчасове вилучення товару Київською регіональною митницею на підставі протоколу про порушення митних правил № 0816/UA100000/2025 від 25.08.2025, що, за твердженням заявника, унеможливило своєчасне виконання державних контрактів, спричинило застосування до нього штрафних санкцій за зовнішньоекономічним договором з нерезидентом та зумовило звернення до Господарського суду міста Києва з позовом про продовження строку поставки у справі № 910/2201/26.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що наведені обставини стосуються господарської діяльності заявника у правовідносинах з третіми особами (митним органом, контрагентом за зовнішньоекономічним договором) та не мають безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку з неможливістю подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі. Ускладнення господарської діяльності, ризик застосування штрафних санкцій за іншим договором чи необхідність звернення з окремим позовом до суду є звичайним підприємницьким ризиком та не є обставиною, що об`єктивно перешкоджала заявнику своєчасно скористатися правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом строк.
Заявник посилається на погіршення стану здоров`я директора товариства, наявність кардіологічного захворювання, необхідність проходження обстежень та стаціонарного лікування, а також на вимушені відрядження, пов`язані з веденням переговорів із контрагентом.
Заявником не обґрунтовано, чому саме особиста присутність директора товариства (а не залучення адвоката чи іншого уповноваженого представника) була необхідною умовою для складення та подання апеляційної скарги, та чому товариство як юридична особа було позбавлене можливості забезпечити своєчасне вчинення цієї процесуальної дії через залучення професійного правника протягом усього строку, встановленого статтею 256 ГПК України. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право на апеляційне оскарження з особистою участю керівника юридичної особи, а тимчасова непрацездатність посадової особи (директора) не є непереборною перешкодою для юридичної особи - учасника справи.
Із доводів заяви вбачається, що заявник посилається на періоди погіршення стану здоров`я директора товариства, зокрема з січня 2026 року та відрядженнь, зокрема з 22.02.2026 по 19.03.2026, з 22.03.2026 по 26.04.2026, з 30.04.2026 по 29.05.2026. Колегія суддів звертає увагу, що навіть за умови визнання наведених періодів поважними, зазначені проміжки не охоплюють період з 30.05.2026 по 21.07.2026 - тобто останні майже два місяці прострочення, стосовно яких заявником жодних обставин, що перешкоджали поданню апеляційної скарги, не наведено.
Посилання заявника на неможливість своєчасної сплати судового збору у зв`язку з накладенням арешту на грошові кошти на рахунках не приймається колегією суддів до уваги, оскільки чинним процесуальним законодавством передбачено самостійний процесуальний механізм вирішення питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру, а не поновлення строку на оскарження. Наявність фінансових ускладнень не звільняє учасника справи від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію (подання апеляційної скарги) у встановлений законом строк з одночасним зверненням, за наявності підстав, із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Заявник посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Мірагаль Есколаню та інші проти Іспанії», «Перес де Рада Каванільєс проти Іспанії» та «Іліан проти Туреччини». Колегія суддів зазначає, що наведена практика виходить із неприпустимості надмірного формалізму при застосуванні процесуальних норм, який обмежує право особи на доступ до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Разом з тим встановлення законом строків для вчинення процесуальних дій, включаючи строк апеляційного оскарження, само по собі не суперечить положенням статті 6 Конвенції, а покладений на заявника обов`язок обґрунтувати поважність причин пропуску строку не є проявом надмірного формалізму, оскільки відповідає меті забезпечення правової визначеності та стабільності судових рішень. У цій справі відмова у поновленні строку зумовлена не формальним підходом суду, а відсутністю доведених заявником об`єктивних, непереборних перешкод для своєчасного вчинення процесуальної дії, а тому обмеження права заявника на доступ до суду не вбачається.
За результатами оцінки наведених заявником доводів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які посилається ТОВ «ГОУФІТ», не є об`єктивно непереборними, не позбавляли заявника можливості своєчасно, у встановлений статтею 256 ГПК України строк, або шляхом залучення представника подати апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 у справі № 910/16083/25, а тому підстави для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та його поновлення відсутні.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоуфіт"на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 (повний текст складено та підписано 26.02.2026) у справі № 910/16083/25 підлягає залишенню без руху з підстав подачі обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати інші причини поновлення строку та доказів сплати судового збору.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Керуючись статтями 164, 174, 234, 258, 259, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоуфіт"на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 (повний текст складено та підписано 26.02.2026) у справі № 910/16083/25 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "Гоуфіт", що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Суддя Г.П. Коробенко