ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4129/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Жолудєв А.В.
представники сторін у судове засідання не з`явились
розглянувши апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2025 року у справі № 904/4129/25 (суддя Дичко В.О.)
за позовом Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» (18005, Черкаська область, м.Черкаси, бул. Шевченка, буд. 336А, код ЄДРПОУ 40264058)
про стягнення 2 910 793,08 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИВ:
Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" про стягнення 2910793,08 грн, набутих без достатньої правової підстави.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" з 16.03.2017 року на праві власності зареєстровано об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 56. Відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, тому мав оформити з Дніпровською міською радою правовідносини щодо користування земельною ділянкою. Проте договір оренди земельної ділянки не укладено, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" фактично користується земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, за рахунок чого зберегло в себе грошові кошти в сумі 2 910 793,08 грн, які мало заплатити за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 до 10.07.2025 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2025 року у справі №904/4129/25 у задоволенні позовної заяви Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" (18005, Черкаська область, м. Черкаси, бул.Шевченка, буд. 336А, код ЄДРПОУ 40264058) про стягнення 2 910 793,08грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою відмовлено. Судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.
Суд установив, що Дніпровська міська рада не довела належними та допустимими доказами (проєкт землеустрою або технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастрова зйомка, відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі) площу та цільове призначення земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна відповідача за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Заводська, 56, що позбавляє суд можливості перевірити правильність здійсненого позивачем нарахування безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
На думку суду, враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для задоволення позову Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" про стягнення 2910793,08 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Не погодившись з рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апелянт вважає рішення необгрунтованим та таким, що прийнято з істотним порушенням норм процесуального права і посилається на наступне:
Суд першої інстанції, в порушення вимог п.1 та п.2 ч.І ст.237 ГПК України, належним чином не дослідив та не прийняв до уваги той факт, що нерухомість не існує сама по собі у просторі, а завжди нерозривно пов`язана із земельною ділянкою та знаходиться на певній земельній ділянці (території); відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, Набережна Заводська, 56, у зазначених межах площею 0,4291 га відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 30.06.2025 року № 0354, складеного департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради за результатами безпосереднього виходу на місцевість.
Вважає, що для застосування положень ст.1212 ЦК України не є обов`язковим встановлення сформованості земельної ділянки;
Скаржник зауважує, що ТОВ "Лідер Фінанс", відповідно до наявного в матеріалах справи та досліджуваного судом першої інстанції листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2025 року №22249/5/04-36-04-05- 12, протягом 2022-2025 років самостійно декларує площу займаної земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, Набережна Заводська, 56, у розмірі 0,7 та, що в 1,63 рази більше, ніж заявлена позивачем площа для здійснення розрахунку; принцип платності є інструментом забезпечення раціонального використання землі та наповнення місцевих бюджетів, а його ігнорування підриває систему земельних відносин; органи місцевого самоврядування не повинні зіштовхуватися з надмірним формалізмом при здійсненні захисту комунальних майнових прав.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції занадто формально підійшов до вирішення даної справи; допустив істотний дисбаланс між наявними правами і інтересами позивача та відповідача; допустив нехтування принципами справедливості та правосуддя.
Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2025 року по справі № 904/4129/25 повністю; ухвалити постанову про задоволення позовної заяви Дніпровської міської ради у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.
02.07.2026 року до суду надійшла заява відповідача про завершення судової справи та зняття заходів забезпечення позову.
За змістом вказаної заяви зазначено, що 24.02.2026 року постановою Центрального апеляційного господарського суду вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту: на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Фінанс (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120[телефон приховано]), а саме: автозаправну станцію з магазином, до складу якої входять: АЗС з магазином літ. А-1 загальною площею 105,2 кв.м, навіс літ. Б, хоз. будівля (тимч.) літ В, № 1 очисна споруда, № 2 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 3 ємність для зберігання паливно- мастильних матеріалів, № 4 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 5 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 6 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 8 колонка паливороздавальна, № 9 колонка паливороздавальна, № 10 колонка паливороздавальна, №11 колонка паливороздавальна, № 12 пристрій прийому та зливу палива, № 13 цінове табло, № 14 ємність для зберігання зріджених вуглеводних газів, № 15 колонка газороздавальна, № 16 блискавковідвід, № 17 блискавковідвід, № 18 блискавковідвід, № 19 яма вигрібна, № 20 септик, № 21 очисна споруда, № 22 очисна споруда, І - замощення, ІІ - замощення, III - замощення, IV - замощення, за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Заводська, 56 в межах суми стягнення 2 910 793,08 грн.
23.03.2026 року Центральним апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2025 року у справі № 904/4129/25.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОТРЕЙД ЕКСПО" у рамках надання поворотної фінансової грошової допомоги ТОВ "ЛІДЕР ФІНАНС" платіжною інструкцією № 14495 від 16.06.2026 року (додаток 1 ) на вказані у Вимозі реквізити сплатило повну суму вказану у Розрахунку, а саме 2910793,08 грн, тобто повну суму позовних вимог у судовій справі №904/4129/25.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОТРЕЙД ЕКСПО" у рамках надання поворотної фінансової грошової допомоги ТОВ "ЛІДЕР ФІНАНС" платіжною інструкцією № 14497 від 16.06.2026 року (додаток 2) сплатив (повернув) Дніпровській міській раді сплачений за пред`явлення позову по справі №904/2909/25 збір на реквізити Дніпровської міської ради у розмірі 65493 грн.
Відповідач вважає, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України підстави для подальшого провадження справи відсутні, оскільки заборгованість погашена, а судовий збір повернуто і відсутній предмет спору.
Просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані постановою суду №904/4129/25 від 24.02.2026 року, закрити провадження у справі №904/4129/25 на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог та відсутності предмету спору.
Від позивача до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення по справі, за змістом яких позивач підтверджує обставини, вказані в заяві відповідача.
Дніпровська міська рада зазначає, що підтверджує повну сплату з боку відповідача суми позовних вимог у даній судовій справі №904/4129/25, а саме: 2 910 793,08 грн. і не заперечує проти скасування заходів забезпечення позову, застосованих постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2026 року у даній справі.
Отже, судом встановлено, що скаржник не заявив про відмову від апеляційної скарги, підтвердив про повне задоволення позовних вимог.
В судове засідання представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Щодо клопотання відповідача в частині закриття провадження у справі колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до ст.275 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції.
Апеляційний господарський суд не може закрити провадження у справі на підставі відсутності предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України), якщо відповідач добровільно задовольнив вимоги позову (наприклад, сплатив борг) після того, як суд першої інстанції вже виніс рішення по суті.
У такому разі апеляційний суд зобов`язаний розглянути апеляційну скаргу по суті і перевірити законність рішення першої інстанції на момент його ухвалення.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 30 серпня 2024 року у справі № 916/3006/23 чітко визначила, що господарський суд закриває провадження через відсутність предмета спору лише тоді, коли він припинив існування в процесі розгляду справи до (на час) ухвалення рішення судом першої інстанції.
Будь-які дії відповідача, спрямовані на фактичне задоволення вимог після винесення рішення судом першої інстанції, вважаються добровільним виконанням цього рішення, а не зникненням предмета спору в процесуальному розумінні.
Тому колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача в частині закриття провадження за відсутністю предмета спору.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне:
Предметом доказування в даній справі є обставини фактичного користування відповідачем земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки), період користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
Дніпровська міська рада в позові стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" користується земельною ділянкою комунальної форми власності за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Заводська, 56 без достатньої правової підстави та зберегло за рахунок Дніпровської міської ради кошти в сумі 2 910 793,08 грн, які мало сплатити позивачу.
На підтвердження вищевикладеного суду надано позивачем копію акта обстеження земельної ділянки № 0354 від 30.06.2025 року, складеного Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 56.
Зазначеним актом установлено, що доступ до земельної ділянки вільний, заїзд здійснюється зі сторони червоної лінії вул. Набережна Заводська.
На земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс, що складається з одноповерхової будівлі - операторської, перед якою встановлено металевий навіс на опорах, де розміщено 4 паливороздавальні колонки на бетонній основі, металевих підземних паливних резервуарів. При виїзді на земельній ділянці розташовано стаціонарний заправник газу з металевою ємністю для зберігання газу та роздавальною колонкою газу. На території автозаправної станції господарська діяльність з продажу пального, а також алкогольних напоїв та тютюнових виробів не здійснювалась.
Покриття земельної ділянки - асфальт та тротуарна плитка.
Площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,4291 га.
Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 432295486 від 20.06.2025 року) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" з 16.03.2017 року зареєстровані на праві власності за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 56 автозаправна станція з магазином (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120[телефон приховано]), а саме: АЗС з магазином літ. А-1 загальною площею 105,2 кв.м; навіс літ. Б; хоз. будівля (тимч.) літ В; №1 очисна споруда; № 2 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 3 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 4 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 5 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 6 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 8 колонка паливороздавальна; № 9 колонка паливороздавальна; № 10 колонка паливороздавальна; № 11 колонка паливороздавальна; № 12 пристрій прийому та зливу палива; № 13 цінове табло; № 14 ємність для зберігання зріджених вуглеводних газів; № 15 колонка газороздавальна; № 16 блискавковідвід; № 17 блискавковідвід; №18 блискавковідвід; № 19 яма вигрібна; № 20 септик; № 21 очисна споруда; № 22 очисна споруда; І - замощення; ІІ - замощення; ІІІ - замощення; ІV - замощення.
Позивач вказував, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформив речові права на вказану земельну ділянку.
У період з 01.01.2022 року до 10.07.2025 року Товариство не сплачувало за користування вказаною земельною ділянкою плату за землю в установленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Дніпровської міської ради, як власника земельної ділянки, кошти в розмірі орендної плати за землю.
На підтвердження своїх доводів позивач надав до суду такі докази:
- копію листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 22249/5/04-36-04-05-12 від 09.05.2025 року;
- копію листа Департаменту державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 25.06.2025 року № 2506-3/25;
- копію звіту щодо визначення конфігурації меж, площі та розрахунку НГО земель комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади;
- копію довідки Комунального підприємства "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради від 30.06.2025 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2022-2025 роки;
- копію розрахунку Комунального підприємства "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2025 рік;
- копію листа комісії Дніпровської міської ради № 1/5-252 від 07.07.2025 року з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (з доказами направлення відповідачу;
- копію протоколу № 8 від 10.07.2025 року засідання комісії Дніпровської міської ради з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок;
- копію розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави;
- копію листа Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради № 3/13-203 від 18.07.2025 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд послався на неможливість перевірити розрахунок позивача, оскільки Дніпровська міська рада не довела фактичне використання відповідачем земельної ділянки саме площею 0,4291 га, за яку просить стягнути кошти.
Скаржник, спростовуючи ці доводи суду першої інстанції, зазначав, що за актом обстеження земельної ділянки від 30.06.2025 року № 0354, складеного департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради за результатами безпосереднього виходу на місцевість, встановлено, що відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, Набережна Заводська, 56, у зазначених межах площею 0,4291 га і для застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України не є обов`язковим встановлення сформованості земельної ділянки. Також скаржник посилався на самостійне декларування відповідачем площу займаної земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, Набережна Заводська, 56, у розмірі 0,7 та, що в 1,63 рази більше, ніж заявлена Позивачем площа для здійснення розрахунку.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів в даному випадку вважає посилання апелянта необґрунтованими, а висновки оскаржуваного рішення вірними.
Так, як указано в п. 4.7 постанови Верховного Суду від 11.06.2024 року у справі № 904/2143/23, Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до ч. 9 ст. 791 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та її реєстрації в Державному земельному кадастрі.
Згідно зі ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
На підставі ст. 204 Земельного кодексу України ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, на підставі чого вносяться до Державного земельного кадастру відповідні відомості про межі земельної ділянки, а саме:
· на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні;
· на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;
· на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;
· на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
На підставі ст. 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:
а) кадастровий номер;
б) площа;
в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);
г) склад угідь;
ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);
д) нормативна грошова оцінка;
е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;
є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;
ж) кадастровий план земельної ділянки;
з) дата державної реєстрації земельної ділянки;
и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;
і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
ї) дані про бонітування ґрунтів;
й) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів.
Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.
Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.
До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.
Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр" на кадастровому плані земельної ділянки відображаються:
площа земельної ділянки;
зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);
координати поворотних точок земельної ділянки;
лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;
кадастровий номер земельної ділянки;
кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);
межі земельних угідь;
межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;
контури об`єктів нерухомого майна, меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж та точки водовиділу, розташовані на земельній ділянці;
межі частин земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація;
відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, прибережних захисних смуг і пляжних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності) та меж земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
відомості про встановлені межові знаки (у разі формування земельної ділянки).
Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.
Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.
Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок), відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.
На підставі п. 24 Порядку до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки:
1) кадастровий номер згідно з пунктом 30 цього Порядку;
2) місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності);
3) опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності;
4) площа;
5) міри ліній по периметру;
6) координати поворотних точок меж;
7) дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі із зазначенням пунктів прив`язки;
8) дані про якісний стан земель та бонітування ґрунтів згідно з підпунктами 7 і 9 пункту 22 цього Порядку;
9) відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка, згідно з пунктами 21-23 цього Порядку;
10) цільове призначення (категорія земель, вид цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії земель):
категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку;
цільове призначення згідно з додатками 58, 59, 60;
101) код (номер) масиву земель сільськогосподарського призначення згідно з підпунктом 61 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка;
102) код (номер) території, на якій розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об`єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності згідно з підпунктом 62 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка;
103) код (номер) функціональної зони згідно з підпунктом 63 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка;
11) склад угідь згідно з підпунктом 7 пункту 22 цього Порядку із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, їх облікових номерів, визначених відповідно до пункту 302 цього Порядку, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
12) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки згідно з пунктом 23 цього Порядку;
121) обліковий номер меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, до території обслуговування якої включена земельна ділянка;
13) відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди:
координати поворотних точок меж;
міри ліній по периметру;
площа;
вид земельного сервітуту згідно із статтею 99 Земельного кодексу України та його зміст;
інформація про документи, на підставі яких встановлено сервітут чи право суборенди (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації із землеустрою згідно із статтею 551 Закону України "Про землеустрій", найменування органу (особи), що його прийняв), електронні копії таких документів;
відомості про зареєстровані права сервітуту та суборенди відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
обліковий номер частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди, визначений згідно з пунктом 301 цього Порядку;
14) нормативна грошова оцінка:
значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку;
дата проведення нормативної грошової оцінки земель;
141) відомості про частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація:
координати поворотних точок меж;
міри ліній по периметру;
площа;
обліковий номер частини земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація, визначений згідно з пунктом 303 цього Порядку;
назва, код (номер) меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію частини земельної ділянки, визначений згідно з пунктом 28 цього Порядку;
142) відомості про назву, код (номер) меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, які забезпечують гідротехнічну меліорацію частини відповідної земельної ділянки, визначений згідно з підпунктом 1 пункту 231 цього Порядку;
15) інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку:
назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників;
назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів;
інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку;
16) інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
17) відомості про контури, координати поворотних точок, назви, адреси будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікатори об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру також на підставі інформації, отриманої в порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва;
18) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з підпунктом 10 пункту 22 цього Порядку.
Відповідно до абз. 3 п. 50 Порядку дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.
На підставі п. 64 Порядку невід`ємною складовою частиною Поземельної книги є кадастровий план земельної ділянки - картографічний документ, який створюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 11 під час:
1) формування земельної ділянки;
2) надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 183 Земельного кодексу України основним із завдань землеустрою є встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Згідно з п.п. "д", "е" ч. 1 ст. 184 Земельного кодексу України землеустрій передбачає:
- складання проектів відведення земельних ділянок;
- встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.
Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" план земельної ділянки - графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об`єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.
Згідно з п. "в" ст. 2 Закону України "Про землеустрій" землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:
а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;
б) встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою;
в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;
г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);
ґ) організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою;
д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель;
е) розроблення комплексного плану території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" види документації із землеустрою:
а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
а1) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
б1) містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;
г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
з) робочі проекти землеустрою;
і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок;
к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
л) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів;
м) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини.
На підставі ч.ч. 1-3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає:
а) пояснювальну записку;
б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
в) розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
д) кадастровий план земельної ділянки.
Згідно зі ст. 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:
а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) матеріали топографо-геодезичних робіт;
г) кадастровий план земельної ділянки;
ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
д) відомості про встановлені межові знаки.
Згідно зі ст. 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрова зйомка включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану.
Зважаючи на вищевикладені норми законодавства, визначення меж земельної ділянки необхідне для визначення площі земельної ділянки, що впливає на правильність визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що за відсутності належних та допустимих доказів щодо площі земельної ділянки, якою користується відповідач без належної правової підстави, неможливо перевірити правильність проведеного позивачем розрахунку суми безпідставно збережених грошових коштів.
Апелянт вказаний висновок оскаржуваного рішення не спростував.
Між тим, приписами ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).
Отже, апеляційна скарга не доведена і не підлягає задоволенню. Судові витрати за її розгляд відносяться на апелянта відповідно до ст.129 ГПК України.
Щодо клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, застосованих постановою суду №904/4129/25 від 24.02.2026 року, колегія суддів вважає необхідним його задовольнити в силу наступного:
Як встановлено судом, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2026 року у справі №904/4129/25 задоволено частково апеляційну скаргу Дніпровської міської ради; скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2025 року у справі № 904/4129/25 про відмову у задоволенні заяви Дніпровської міської ради від 22.07.2025 року № 7/11-1630 (вх. № зз-86/25 від 29.07.2025) про забезпечення позову.
Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту: на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120[телефон приховано]), а саме: автозаправну станцію з магазином, до складу якої входять: АЗС з магазином літ. А-1 загальною площею 105,2 кв.м, навіс літ. Б, хоз. будівля (тимч.) літ В, № 1 очисна споруда, № 2 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 3 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 4 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 5 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 6 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 8 колонка паливороздавальна, № 9 колонка паливороздавальна, № 10 колонка паливороздавальна, № 11 колонка паливороздавальна, № 12 пристрій прийому та зливу палива, № 13 цінове табло, № 14 ємність для зберігання зріджених вуглеводних газів, № 15 колонка газороздавальна, № 16 блискавковідвід, № 17 блискавковідвід, № 18 блискавковідвід, № 19 яма вигрібна, № 20 септик, № 21 очисна споруда, № 22 очисна споруда, І - замощення, ІІ - замощення, ІІІ - замощення, ІV - замощення, за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Заводська, 56 в межах суми стягнення 2 910 793,08 грн.
В іншій частині заяви відмовлено.
З прийняттям рішення суду у даній справі по суті спору та відмову в задоволенні позовних вимог, яке набрало чинності з дня оголошення даної постанови апеляційного суду, підстави для збереження заходів забезпечення позову відпали.
Відповідно до ч.9 ст.145 ГПК України клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 145, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2025 року у справі №904/4129/25 залишити без змін.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті Центральним апеляційним господарським судом згідно постанови від 24.02.2026 року у справі №904/4129/25, а саме:
· скасувати арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 120[телефон приховано]): автозаправну станцію з магазином, до складу якої входять: АЗС з магазином літ. А-1 загальною площею 105,2 кв.м, навіс літ. Б, хоз. будівля (тимч.) літ В, № 1 очисна споруда, № 2 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 3 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 4 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 5 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 6 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів, № 8 колонка паливороздавальна, № 9 колонка паливороздавальна, № 10 колонка паливороздавальна, № 11 колонка паливороздавальна, № 12 пристрій прийому та зливу палива, № 13 цінове табло, № 14 ємність для зберігання зріджених вуглеводних газів, № 15 колонка газороздавальна, № 16 блискавковідвід, № 17 блискавковідвід, № 18 блискавковідвід, № 19 яма вигрібна, № 20 септик, № 21 очисна споруда, № 22 очисна споруда, І - замощення, ІІ - замощення, ІІІ - замощення, ІV - замощення, за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Заводська, 56.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження визначені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 11.08.2026 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков