Справа № 545/2471/25
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Новак Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві питання щодо стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Негода Ірина Володимирівна, про визнання угоди купівлі-продажу земельної ділянки недійсною, стягнення коштів, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Негода Ірина Володимирівна, про визнання угоди купівлі-продажу земельної ділянки недійсною, стягнення коштів залишено без розгляду.
Повернуто ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6581 грн, сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції №29-19503456/С від 29.05.2025, оригінал якого зберігається у матеріалах справи № 545/2471/25.
Повернуто ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 6581 грн, сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 29-19503466/С від 29.05.2025, оригінал якого зберігається у матеріалах справи № 545/2471/25.
Повернуто ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 6580,94 грн, сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 29-19503460/С від 29.05.2025, оригінал якого зберігається у матеріалах справи № 545/2471/25.
Від представника відповідача до суду надійшла заява про стягнення з позивачів судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу при розгляді справи за вищенаведеним позовом у розмірі 15000 грн. Вважає, що дії позивачів щодо звернення до суду із позовною завою про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та стягнення грошових коштів є необґрунтованою і безпідставною. Вказував, що відповідач у зв`язку з розглядом вказаної справи змушений був звернутися за правовою допомогою до адвоката, а також нести витрати при підготовці до свого юридичного захисту та збирати докази.
В судове засідання представник позивачів та позивачі не з`явилися, про причини неявки не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду питання про розподіл судових витрат, на час розгляду справи заяв не надходило.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2025 до суду звернулися позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу землі недійсною.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025 визначено головуючого суддю Цибізову С.А.
Ухвалою суду від 27.06.2025 відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання.
03.07.2025 представник відповідача адвокат Ковжога О.І. звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та вступив у справу як представник відповідача, на підставі ордеру на надання правничої допомоги.
18.07.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з додатками.
Ухвалою від 02.10.20205 закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Також, представником відповідача неодноразово подавались клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, які містили в додатках документи та подавались інші процесуальні клопотання, що свідчили про участь адвоката у розгляді справи.
У судові засідання призначені на 28.10.2025,/ 16.12.2025, 05.02.2026, 25.03.2026, 14.05.2026 та 14.07.2026, сторони не з`являлись.
Відповідно до наказу голови Полтавського районного суду Полтавської області № 18/в.с. від 01 липня 2026 року суддя Цибізова С.А. перебуває у відпустці у зв"язку з вагітністю та пологами з 01.07.2026 по 03.11.2026.
Рішенням зборів суддів Полтавського районного суду № 8 від 01 липня 2026 року ухвалено всі справи, що перебувають у провадженні судді Цибізової С.А. передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження керівника апарату суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.07.2026 кримінальне провадження розподілено на суддю Стрюк Л.І.
Ухвалою суду від 13 липня 2026 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Негода Ірина Володимирівна, про визнання угоди купівлі-продажу земельної ділянки недійсною, стягнення коштів. Призначено справу до підготовчого засідання на 10 год 00 хв 14 липня 2026 року.
13.07.2026 представник позивачів адвокат Яресько Н.В. звернулась до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору позивачам.
Представник відповідача адвокат Ковжога О.І. просив розглядати вказане питання без участі сторони відповідачів та наголосив на тому, що відповідач буде звертатись з клопотанням про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та докази надасть в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Негода Ірина Володимирівна, про визнання угоди купівлі-продажу земельної ділянки недійсною, стягнення коштів залишено без розгляду.
Повернуто ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6581 грн, сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції №29-19503456/С від 29.05.2025, оригінал якого зберігається у матеріалах справи № 545/2471/25.
Повернуто ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 6581 грн, сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 29-19503466/С від 29.05.2025, оригінал якого зберігається у матеріалах справи № 545/2471/25.
Повернуто ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 6580,94 грн, сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 29-19503460/С від 29.05.2025, оригінал якого зберігається у матеріалах справи № 545/2471/25.
Так, вбачається, що представником відповідача на підтвердження понесених судових витрат при розгляді справи було надано:
-Договір про надання правової допомоги від 02 липня 2025 року, укладений між ОСОБА_4 та адвокатом Ковжогою О.І., в якому згідно з додатком №1 до договору про надання правничої допомоги від 02.07.2025 клієнт за послуги адвоката сплачує гонорар (винагороду) у розмірі 15000 грн за надання правничої допомоги відповідно до умов договору. Додатково клієнт сплачує поштову кореспонденцію у розмірі 300 гривень за направлення одного листа, які будуть направлятися згідно з умовами договору для отримання відповідних документів та інформації.
-Квитанцію № б/н від 02 липня 2025 року про сплату гонорару в сумі 15000 грн;
-Розрахунок суми гонорару (винагороди) за надання правової допомоги,
-Акт виконаних робіт згідно з умовами договору про надання правничої допомоги від 02 липня 2025 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити:
?які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими;
?чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду;
?чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Отже, проаналізувавши процесуальну поведінку сторін та дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання про стягнення судових витрат. При цьому суд враховує, що справа перебуває у провадженні суду з 04.06.2025, ухвалою від 18.07.2025 підготовче провадження закрито і справу призначено до судового розгляду та 02.10.2025 закрито підготовче засідання, а справу призначено до розгляду по суті. Також, суд звертає увагу, що стороною позивача не вчинялися будь які дії для завершення удового процесу та не спостерігається активна зацікавленість чи участь у судових засіданнях, чи без такої шляхом подачі клопотання про розгляд справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити:
?які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими;
?чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду;
?чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Отже, проаналізувавши процесуальну поведінку сторін та дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання про стягнення судових витрат. При цьому суд враховує, що справа перебуває у провадженні суду з 31.12.2024, ухвалою від 03.09.2025 підготовче провадження закрито і справу призначено до судового розгляду, проте позивач та її представник з`явилися лише в одне судове засідання(03.12.2025) із призначених шести.
Разом з тим, суд звертає увагу на принципи цивільного судочинства, а саме принцип добросовісності з яким пов`язана вимога заборони суперечливої поведінки в процесі, що у всьому світі відома під назвою процесуального естопелю. Процесуальний естопель становить собою принцип, відповідно до якого сторона не повинна мати можливість отримати переваги від своєї непослідовної поведінки в процесі на шкоду іншій стороні. По суті йдеться про заборону відмови від попередніх процесуальних дій, вчинених стороною під час провадження, та зміни процесуальної поведінки сторони на шкоду іншій стороні. Зазначене положення, безперечно, спрямоване на забезпечення передбачуваності процесуальної поведінки сторін спору та унеможливлення отримання процесуальних переваг недобросовісної сторони спору.
Отже, суд приходить до висновку про необхідність у стягненні витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем при розгляді даної справи.
Щодо обґрунтування розміру стягнення витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд бере до уваги і те, що розгляд справи не відбувся, а завершився ухвалою про залишення позову без розгляду, відкритих зловживань процесуальними правами з боку позивача судом не встановлено, однак наявні ознаки свідомих необґрунтованих дій сторони позивача, що спричинило понесення необґрунтованих витрат відповідачем.
З урахуванням фактичного обсягу наданих адвокатом Ковжогою О.І. юридичних послуг, співмірності суми витрат зі складністю справи та відповідності суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд вважає, що з позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_4 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, по 2000 грн з кожного.
Керуючись ст.ст. 137, 265, 270 ЦПК України,
в и р і ш и в:
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Негода Ірина Володимирівна, про визнання угоди купівлі-продажу земельної ділянки недійсною, стягнення коштів.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн по 2000 грн з кожного.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк