РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/4326/25
05 серпня 2026 року м. Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Цвіркун О.С.
з участю секретаря судового засідання Янчук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в якій просила суд зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,1964 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0108, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення - гаража за рахунок відповідачів та привести у відповідність до положень п.3.25 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» споруду, яка розташована впритул до огорожі земельної ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:0108, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , наступним чином: розібрати дерев`яну споруду належну ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та улаштувати її на відстані не менше 1,0 м від межі із земельної ділянкою з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:0108, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а також стягнути судові витрати з відповідачів.
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої вона прийняла у спадок житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Зазначає, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0108, на якій знаходиться зазначений будинок з надвірними будівлями. Суміжними землекористувачами є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Згідно довідки Головинської сільської ради орієнтовна площа земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 становить 0,1600га, у власності не перебуває, однак перебуває у користуванні ОСОБА_2 . Вказує, що користувачі суміжної земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0108, власником якої є ОСОБА_1 побудували гараж розміром 8*6, чим зайняли частину земельної ділянки. Також вказує, що на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні відповідачів побудована дерев`яна будівля приблизними розмірами 14,76*4, на меншій відстані до межі із суміжною земельною ділянкою ОСОБА_1 аніж 1м. Вказує, що на неодноразові звернення до відповідачів демонтувати гараж та перемістити дерев`яну будівлю відповідачі відмовляються.
Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, останній звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує частково, в частині переміщення дерев`яної споруди на відстань не менше як 1м від межі з земельною ділянкою позивачки.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про виключення його з складу відповідачів у справі. В обґрунтування заяви зазначив, що він є колишнім чоловіком ОСОБА_3 та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , однак з 2005 року там фактично не проживає, а проживає у с.Яснобір Рівненського району Рівненської області.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі, в якій просила суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, а також просила суд не покладати на неї витрати на правову допомогу, або зменшити їх до 1000 грн., розглянути справу за її відсутності. В обґрунтування заяви вказала, що здійснила демонтаж гаража та дерев`яної споруди, які створювали перешкоди у користуванні земельною ділянкою позивачки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка є матір`ю позивачки ОСОБА_1 .
Встановлено, що позивачка після смерті ОСОБА_4 успадкувала житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.8-10).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка є власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0108, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований вищезазначений будинок з надвірними будівлями.
Згідно плану меж земельної ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:0108 наявного у Державному акті на право власності на земельну ділянку, земельна ділянка межує з землями гр. ОСОБА_7 та землями гр. ОСОБА_8 .
Згідно довідки Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, орієнтовна площа земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 становить 0,1600 га. У власності не перебуває, але перебуває у користуванні ОСОБА_2 .
З матеріалів справи судом встановлено, користувачі суміжної земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельній ділянці з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:0108, власником якої являється позивачка ОСОБА_1 , побудували гараж розмірами 8м х 6м, зайнявши частину земельної ділянки належної позивачці.
Також з матеріалів справи судом встановлено, що на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 побудована дерев`яна будівля приблизними розмірами 14,76 х 4 м на меншій відстані до межі із суміжною земельною ділянкою позивачки ОСОБА_1 аніж 1,0 м.
Зазначений факт не заперечується відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що на неодноразові звернення позивачки ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у добровільному порядку демонтувати незаконно побудований гараж з її території, та у добровільному порядку перемістити дерев`яну будівлю на відстань не менше 1 метра від найбільш виступаючої частини будівлі до межі з земельною ділянкою позивачки ОСОБА_1 , відповідачі відмовляються.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст.15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Також, згідно до вимог ст.ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
Згідно ч.4, 5 ст.373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до положень ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
Згідно ст.104 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі №442/302/17 (провадження №61-20491св19) зазначено, що «задоволення вимоги про усунення перешкод в користування земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна».
Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №915/1279/17, від 20 березня 2018 року у справі №910/1016/17, від 17 квітня 2018 року у справі №914/1521/17.
Положення п.3.25 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», встановлює мінімальну відстань 1 метр від найбільш виступної конструкції стіни житлового будинку або господарської споруди до межі сусідньої земельної ділянки. Цей відступ необхідний для зручного догляду за будівлею та виконання її поточного ремонту.
П.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» передбачено, що відстань від межі ділянки до найближчої стіни будинку для догляду та ремонту становить не менше 1,0 м.
З заяви відповідачки ОСОБА_3 та клопотання представника позивача адвоката Остапенка В.С. судом встановлено, що гараж розмірами 8м х 6м демонтовано.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.77 ЦПК України).
Оскільки, нежитлове приміщення гараж розміром 8м х 6м було демонтовано, і представник позивача фактично зменшив позовні вимоги, а відповідачами не було надано жодних доказів, що дерев`яну будівлю переміщено(демонтовано) на відстань не менше 1 метра від найбільш виступаючої частини будівлі до межі з земельною ділянкою позивачки ОСОБА_1 , то суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення, а саме зобов`язання відповідачів перемістити дерев`яну будівлю.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що дерев`яну будівлю не було переміщено/демонтовано, то предмет спору наявний, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Що стосується клопотання відповідача ОСОБА_2 про виключення його зі складу відповідачів у даній справі, то суд його до уваги не приймає, оскільки згідно довідки Головинської сільської ради №537/0-16 від 01.08.2025, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 перебуває у користуванні ОСОБА_2 . В силу положень ст.81 ЦПК України, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Що стосується судових витрат, то суд вирішив це наступним чином.
Згідно положень ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до договору доручення №439 про надання професійної правничої допомоги та представництва від 25.07.2025, ордеру від 25.07.2025, акту прийнання-передачі послуг по наданню професійної правничої допомоги від 10.10.2025, квитанції від 10.10.2025 встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача становить 4900,00 грн.
Відповідно до п. 1-4 ч. 4.ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатських робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Задовольняючи позовні вимоги, суд, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, вирішив стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн, а також понесені позивачем витрати за послуги з надання професійної правової допомоги в сумі 4900 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 211, 247, 263, 265 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити.
Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привести у відповідність до положень п.3.25 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» споруду, яка розташована впритул до огорожі земельної ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:0108, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , наступним чином: розібрати дерев`яну споруду належну ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та улаштувати її на відстані не менше 1,0 м від межі із земельної ділянкою з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:0108, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Стягнути з відповідачів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь позивача, ОСОБА_1 , понесені нею судові витрати у сумі 7322 (сім тисяч триста двадцять дві) грн. 40 коп., які складаються із: судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4900,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачі:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 11.08.2026.
Суддя О. С. Цвіркун