Справа № 185/10451/22
Провадження № 2/185/6752/26
У Х В А Л А
12 серпня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
учасників справи: ОСОБА_1 та його представника
- адвоката Кізенка С.І.,
представника ОСОБА_2
- адвоката Шчекіч І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області об`єднану цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя; за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна набутого за час шлюбу, визнання права власності та частину квартири та стягнення компенсації та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В
У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває об`єднана цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя; за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна набутого за час шлюбу, визнання права власності та частину квартири та стягнення компенсації та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
У судове засідання від представника ОСОБА_1 - адвоката Кізенка Станіслава Ігоровича надійшла заява про зміну предмета позову за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якій позивач ОСОБА_1 просить змінити предмет позову та розглядати справу згідно зміненого предмету, а саме: визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом Кибальною Т.М., зареєстрованого в реєстрі за №1672, бланк ВСТ №189786; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 ; визнати спільною сумісною власністю подружжя заробітну плату ОСОБА_2 , виплачену їй у квітні 2021 року, у сумі 88828,47 грн (після відрахування обов`язкових платежів); поділити між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно набуте ними за час шлюбу майно, виділивши в натурі у власність ОСОБА_2 : морозильну камеру Vestfrost вартістю 7000 грн; кухонну машину (комбайн) Kenwood Cooking Chef вартістю 22000,00 грн, пральну машину ELECTROLUX та фен Philips на загальну суму 7362,00 грн, а всього на загальну суму 36362,00 грн; виділити в натурі у власність ОСОБА_1 : посудомийну машину ELECTLUX вартістю 8000,00 грн; духовий шкаф HANSA, вартістю 6800,00 грн; газову плиту Gorenje вартістю 4000,00 грн, витяжку кухонну PYRAMIDA вартістю 4000,00 грн; мікрохвильову піч LG вартістю 4000,00 грн; холодильник WIRLPOOL вартістю 4600,00 грн; кондиціонер SAMSUNG вартістю 3000,00 грн; вхідні двері вартістю 4500,00 грн; вбудовані кухонні меблі, вартістю 34 000,00 грн; двоспальне ліжко 5543,00 грн; дві тумби 2774,00 грн; матрац двоспальний вартістю 4500,00 грн; кондиціонер Panasonic вартістю 5500,00 грн; ноутбук ACER вартістю 26 198,00 грн; човен надувний "Колібрі" вартістю 5702,00 грн; вбудовані меблі в коридорі вартістю 19 000,00 грн, а всього на загальну суму 138117,00 грн; стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості спільного сумісного майна та заробітної плати на загальну суму 6463,27 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кізенко Станіслав Ігорович підтримали подану заяву.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Шчекіч Інна Вікторівна просила відмовити в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову за безпідставністю.
Суд, заслухавши позицію учасників справи, проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. (ч. 1, 3 ст. 44 ЦПК України).
Приписами ч. 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
За змістом ст. 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2025 року було закрито підготовче провадження у даній справі, справу призначено до розгляду по суті.
Із заявою про зміну предмету позову представник позивача звернувся до суду 14 травня 2026 року. Таким чином, заява про зміну предмета позову подана до суду після закінчення підготовчого засідання у справі, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 49 ЦПК України.
Водночас, звертаючись до суду з заявою про зміну предмету позову, представник позивача просить поновити пропущений процесуальний строк для подачі заяви про зміну предмета позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами норм ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Звертаючись до суду з заявою про поновлення строку на подання заяви про зміну предмету позову після закінчення підготовчого засідання у справі представник позивача поважним причинами пропуску строку, визначеного ч. 3 ст. 49 ЦПК України, вказує те, що ОСОБА_1 лише 07 травня 2026 року уклав договір з адвокатом, а тому лише з 07 травня 2026 року має змогу належним чином користуватися своїми цивільно-процесуальними правами та виконувати обов`язки. ОСОБА_1 є особою похилого віку, немає правничої освіти. Крім того, з 24.02.2022 в Україні йде війна, російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. За вказаних обставин наявні підстави для звернення із заявою про зміну предмета позову.
Однак, суд вважає, що наведені у заяві обставини не свідчать про поважність причин пропуску позивачем та його представником процесуального строку на звернення до суду із заявою про зміну предмету позову, у заяві не наведено обставин та доводів, які б вказували на існування дійсно об`єктивних та поважних причин, що перешкоджали своєчасно подати вказану заяву, оскільки позивач був обізнаний про перебіг розгляду справи, мав активну позицію щодо розгляду цієї справи, тобто мав достатній час для реалізації свого процесуального права.
У позивача за зустрічним позовом було достатньо часу, щоб змінити предмет позову та подати всі необхідні докази на стадії підготовчого розгляду справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки вказана справа розглядається за правилами загального позовного провадження, а заява про зміну предмета позову подана на стадії судового розгляду по суті, при цьому ОСОБА_1 не ініціював питання щодо повернення на стадію підготовчого провадження, наведені у заяві обставини не свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку на звернення до суду із заявою про зміну предмету позову, а відтак у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Кізенка Станіслава Ігоровича про поновлення пропущеного процесуального строку слід відмовити, а заяву про зміну предмета позову залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 49, 126, 127, 259, 260, 261, 352, 354, 355 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Кізенку Станіславу Ігоровичу у поновленні строку на звернення із заявою про зміну предмету позову у справі № 185/10451/22 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кізенка Станіслава Ігоровича про зміну предмету позову у справі № 185/10451/22 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Суддя В.М. Бондаренко