ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4841/22 (904/807/26)
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)
судді: Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.
у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 (повний текст рішення складено 02.06.2026), суддя Суховаров А.В.
у справі №904/4841/22 (904/807/26)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка", Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка
до ОСОБА_1 , місто Кременчук
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", Хмельницька область, Славутський район, село Крупець
про стягнення заборгованості
в межах справи №904/4841/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", село Крупець, Шепетівський район, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка", Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка
про визнання банкрутом
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українка" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 80 402,02 грн.
В процесі ліквідаційної процедури ТОВ "Українка" ліквідатор встановив, що 30.09.2020 ТОВ "Українка" (далі - позивач) здійснило перерахування суми 80 402, 02 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 (далі - відповідач) двома платежами по 40 201,01 грн. із однаковим призначенням платежів: «IПН [номер приховано] ВИДАЧА КОШТIВ ПIД ЗВIТ НА З АКУПIВЛЮ СГ ПРОДУКЦIЇ БЕЗ ПДВ»", однак не виявлено надходження від відповідача будь-якої закупленої сільськогосподарської продукції чи повернення вказаних коштів, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" заборгованості у розмірі 80 402, 02 грн.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖУВАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ У СПРАВІ
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/4841/22 (904/807/26) 28.05.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" грошові кошти у розмірі 80 402, 02 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що наявні обставини свідчать про недоведеність тверджень відповідача в частині повернення отриманих від ТОВ «Українка» грошових коштів.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі № 904/4841/22 (904/807/26) у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; ухвалити нове рішення у справі № 904/4841/22 (904/807/26), яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 993,60 грн.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
У поданій скарзі Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дослідив подані сторонами докази та наведені аргументи формально.
Також Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції помилково застосовано положення статті 1212 ЦК України в даному випадку, оскільки, на думку Відповідача, спірні грошові кошти Позивачем сплачено добровільно, що спростовує факт безпідставності.
УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У поданому 13.07.2026 відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "УКРАЇНКА" заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленої позиції Позивач зазначає, що підпис на поданому Акті від імені Позивача здійснено невстановленою особою. Крім того, підпис не скріплений печаткою Позивача. Таким чином, неможливо ідентифікувати особу, яка приймала участь у здійсненні господарської операції. При цьому, навіть в апеляційній скарзі Відповідач не зазначає, кому він конкретно передав пшеницю і хто підписав акт від імені ТОВ «Українка». Відповідач не надав на вимогу суду оригіналу вказаного акту та повідомив про його відсутність.
Позивач вважає, оскільки Відповідач повідомив суд про те, що у нього відсутній оригінал поданого ним акту, а також те, що у Позивача також відсутній оригінал вказаного доказу, який Відповідач ставить під сумнів, то суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги поданий Відповідачем акт як доказ.
Окремо Ліквідатор зазначив, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не доводить нічого, окрім того, що транспортний засіб пройшов державну реєстрацію за відповідним власником. Такий доказ не доводить факту перевезення відповідачем сільськогосподарської продукції позивачу. Поряд з цим, слід зазначити, що відповідачем не надано доказів, товарно-транспортних накладних, договору на перевезення товару, листування між сторонами тощо. Крім того, Відповідачем не зазначено, звідки і куди здійснювалось перевезення.
РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), судді - Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/4841/22 (904/807/26). Постановлено розглядати апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
13.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "УКРАЇНКА" надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, код ЄДРПОУ 30791393) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ "Українка" призначено арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича (свідоцтво № 1335 від 19.07.2013р.; адреса офісу: 76009, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15, оф. 59; адреса для кореспонденції: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична, 3/28; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Як вбачається з матеріалів справи, в процесі ліквідаційної процедури ТОВ "Українка" ліквідатор встановив, що 30.09.2020 ТОВ "Українка" (далі - позивач) здійснило перерахування суми 80 402, 02 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 (далі - відповідач) двома платежами по 40 201,01 грн. із однаковим призначенням платежів: «IПН [номер приховано] ВИДАЧА КОШТIВ ПIД ЗВIТ НА З АКУПIВЛЮ СГ ПРОДУКЦIЇ БЕЗ ПДВ»".
З огляду на те, що в процесі ліквідаційної процедури не виявлено надходження від відповідача будь-якої закупленої сільськогосподарської продукції чи повернення вказаних коштів, позивач стверджує про факт утримання відповідачем у себе грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" на вказану суму без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" заборгованості у розмірі 80 402, 02 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 4) інші юридичні факти.
Згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ вбачається, ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Господарський суд зазначає, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Близьку за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі №922/2216/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.
Тобто умовою безпідставного збагачення є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20.
В той же час, апеляційний суд наголошує, що згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, колегія суддів виснує, що докази повернення позивачу грошових коштів у сумі 80 402,02 грн., відсутні.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що 30.09.2020 ТОВ "Українка" за відсутності правової підстави (юридичного факту) здійснено переказ грошових коштів на рахунок відповідача на загальну суму 80 402, 02 грн.
Відповідні дії щодо переказу грошових коштів призвели до збільшення майна відповідача, та одночасно зменшили обсяг майна в ТОВ "Українка", що є умовою безпідставного збагачення.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає обґрунтованими доводи позивача про безпідставне набуття ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 80 402, 02 грн., що призвело до зменшення майна банкрута ТОВ "Українка".
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
СУДОВІ ВИТРАТИ
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/4841/22 (904/807/26) - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/4841/22 (904/807/26) - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Я.С. Золотарьова