ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]
УХВАЛА
12.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/2415/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проєктна експертиза", м. Дніпро
до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, м. Підгородне Дніпропетровської області
про стягнення 63 743,54грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
С У Т Ь С П О Р У:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Проєктна експертиза" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області заборгованість у розмірі 63 743,54грн, з яких:
- основний борг у розмірі 58 897,79грн;
- пеня у розмірі 4 405,23грн;
- 3 % річних у розмірі 440,52грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг інженера-консультанта в будівництві "Капітальний ремонт комунального закладу дошкільної освіти "Івушка" Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області за адресою Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Шосейна, 99-А". Коригування. №DP05A_05_CSC від 24 квітня 2025 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:
- позивач не дотримався умов договору, щодо незалежного та неупередженого надання послуг згідно з Переліком передбаченим договором, не здійснив належний контроль за своєчасним виконанням підрядником програми будівельних робіт та поставки обладнання;
- договір будівельного підряду в капітальному будівництві, де здійснював надання своїх послуг позивач, укладений відповідачем з ТОВ "Стормбуд". При поданні актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за листопад 2025 року, а також акту вартості устаткування, придбання якого відповідно до умов договору покладено на підрядника, останнім було зазначено устаткування на загальну суму 6 061 101,76грн. Ці акти виконаних робіт також підписані директором ТОВ "Проєктна експертиза". ТОВ "Стормбуд" в своїх актах зазначає обладнання та устаткування, яке фактично не поставлено замовнику, а позивач в свою чергу, не контролює цей процес, хоча за умовами договору повинен це здійснювати;
- підписання ТОВ "Проєктна експертиза" актів виконаних будівельних робіт, на думку відповідача, свідчить про наявність змови в діях підрядника та позивача, що в свою чергу виключає неупередженість та незалежність позивача при виконанні договірних зобов`язань в наданні послуг інженера-консультанта4
- у зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх договірних зобов`язань, у відповідача не виникло зобов`язання на здійснення оплати.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача. Так посилання замовника не недобросовісну поведінку підрядника - ТОВ "Стормбуд" не є підставою для невиконання умов договору, укладеного між замовником та виконавцем, зокрема в частині обов`язку замовника з підписання акта приймання послуг інженера консультанта від 15.12.2025 №4 та сплати коштів за фактично виконані виконавцем роботи на підставі рахунку на оплату. Твердження міської ради про нібито наявність "змови" між ТОВ "Стормбуд" та позивачем є виключно припущенням, не підтвердженим жодними належними, допустимими та достовірними доказами. Факт підписання позивачем актів виконаних робіт не є і не може бути доказом існування будь-якої змови між ТОВ "Стормбуд" та ТОВ "Проєктна експертиза".
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 справу №904/2415/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Поряд із цим, суддя Євстигнеєва Н.М., починаючи з 30.06.2026 по 07.08.2026 включно, перебувала у відпустці.
Частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, якими, зокрема, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 13 ГПК України).
Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є також розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи по суті в межах розумного строку.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
За приписами частини п`ятої ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Після надходження до суду заяв по суті справи у суду виникла необхідність отримання від учасників справи пояснень щодо предмета спору, що зумовлює необхідність виклику представників сторін у судове засідання.
Керуючись статтями 2, 13, 114, 232 - 235, 248, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У Х В А Л И В :
1. Продовжити розгляд справи №904/2415/26 в межах розумного строку.
2. Призначити судове засідання на 24 серпня 2026 року о 12:30год, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання № 3-208 за адресою: вул. Володимира Винниченка, 1, м. Дніпро, 49027.
3. Викликати у судове засідання представників позивача і відповідача для надання пояснень з приводу виконання умов договору про надання послуг інженера-консультанта в будівництві "Капітальний ремонт комунального закладу дошкільної освіти "Івушка" Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області за адресою Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Шосейна, 99-А". Коригування. №DP05A_05_CSC від 24 квітня 2025 року.
4. Явка представників сторін у судове засідання визнається обов`язковою.
Звернути увагу сторін на те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Ухвала набирає законної сили - 12.08.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.М. Євстигнеєва