Справа№490/5692/26
Провадження №2/487/3971/26
УХВАЛА
Іменем України
12.08.2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді - Щербини С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, комісії з розгляду питань щодо надання компенсації Миколаївської міської ради в особі відділу обліку та розподілу житла Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Миколаївської міської ради про зобов`язання вчинення дій
ВСТАНОВИВ:
23 червня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради, комісії з розгляду питань щодо надання компенсації Миколаївської міської ради в особі відділу обліку та розподілу житла Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Миколаївської міської ради про зобов`язання вчинення дій.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачі вказували, що 17 листопада 2022 року комісією з розгляду питань щодо надання компенсації Миколаївської міської ради, комісійно було складено акт обстеження належного мені на праві спільної часткової власності об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
За висновком комісії встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 не придатний до проживання. Необхідне технічне обстеження.
27 липня 2023 року ним, через застосунок «ДІЯ», до Державного реєстру чайна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України було надіслано повідомлення про пошкоджене майно приватного будинку АДРЕСА_2 .
10 серпня 2023 року у застосунку «ДІЯ» з`явилась інформація про реєстрацію вказаного повідомлення у відповідному реєстрі водночас запропоновано подати заяву про виплату компенсації за пошкоджене майно.
Із спробою подати заяву про виплату компенсації через застосунок «ДІЯ» надійшло повідомлення про недоступність послуги оскільки «ДІЯ» не знайшла співвласників майна. Запропоновано звернутися до ЦНАП за місцем проживання для уточнення інформації.
Через неможливість подати заяву про виплату компенсації з використанням застосунку «ДІЯ» він звернувся за відповідними роз`ясненнями до Міністерства розвитку громад та території України вх. N° РО-17996872 від 30 жовтня 2024 року, яке було перенаправлено Міністерством до Миколаївської обласної військової адміністрації за вих. № 8966/28/ЗВГ-24 від 27 листопада 2024 року.
У зв`язку з тривалою відсутністю відповіді на вказане звернення представник 28 жовтня 2025 року звернувся до Миколаївської обласної військової адміністрації із інформаційним запитом про надання копії відповіді на вищевказане звернення.
З відповіді Миколаївської обласної військової адміністрації вих. № Л- 232/25/ПІ-277/25 від 31 жовтня 2025 року стало відомо, що за період з 30 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2025 року на адресу Миколаївської військової адміністрації, Контактного центру Миколаївської області вищезазначене звернення ОСОБА_3 на опрацювання не надходило.
З урахуванням вказаних обставин, з метою з`ясування причин, які унеможливлюють подання через застосунок «ДІЯ» заяви про виплату компенсації за пошкоджений об`єкт, я 18 листопада 2025 року особисто звернувся до ЦНАП Заводського району міста Миколаєва за отриманням відповідної інформації.
Працівниками ЦНАП, у його присутності, була здійснена спроба подати заяву про виплату, але ж, з пояснень працівників, на певному етапі внесення даних до електронної бази даних застосунок «ДІЯ» інформує про неможливість внесення даних з тих причин, що в реєстрі речових прав (ДРРП) немає даних про площу зруйнованого об`єкта, відповідно до даних, отриманих з ДРРП, сума часток власності більша за 1 (одиницю). Запропоновано оновити дані внесені у ДРРП.
Зазначає, що по суті, адміністратор відповідного реєстру не зміг прийняти до розгляду заяву на виплату компенсації оскільки програмне забезпечення не дозволяє створити заяву про надання компенсації в електронному вигляді та передати її на розгляд відповідної комісії, забезпечення функціонування якої не входить до компетенції ЦНАП.
Враховуючи вищевикладене, просили зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації Миколаївської міської ради в особі відділу обліку та розподілу житла Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Миколаївської міської ради прийняти до розгляду у паперовому вигляді та розглянути по суті заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання компенсації за належні їм об`єкти нерухомого майна в житловому будинку по АДРЕСА_2 , а саме приміщення № 14-1, 14-2, 14-3, АДРЕСА_3 (майно ОСОБА_1 ) та приміщення № 6-1, 6-2, 6-3, 6-4 (літ А), сараіг «С» (майно ОСОБА_2 ).
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 липня 2026 року справу направлено за підсудністю до Заводського районного суду міста Миколаєва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 серпня 2026 року справу розподілено головуючому судді Щербині С.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до висновку, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на наступне.
Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України).
Суд враховує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України) та диспозитивності (стаття 13 Цивільного процесуального кодексу України), згідно з якими суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні юрисдикції суд має виходити із суті права та інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Предметом розгляду у цій справі є вимога фізичних осіб до суб`єкта владних повноважень зумовлена порушенням їх прав через неможливість звернення із заявою про надання компенсації за пошкодженні об`єкт інакше, як шляхом її створення в електронному вигляді у відповідному Реєстрі та неможливість створення такої заяви із вищевказаних причин, що перешкоджає реалізувати їм право на отримання від держави компенсації за це майно відповідно до норм Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України».
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною першою статті 5 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, що визначено пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з матеріалів справи та доводів сторін, спір у цій справі виник виключно щодо реалізації позивачами права на отримання соціальної гарантії від держави у вигляді компенсації за майно, знищене внаслідок збройної агресії. Відповідачем у справі визначено орган місцевого самоврядування, утворена яким Комісія здійснює розгляд питань щодо надання компенсації, а остаточне рішення затверджується виконавчим органом чи військовою адміністрацією відповідно до вимог спеціального закону.
У спірних правовідносинах відповідач та його уповноважені органи діють як суб`єкт владних повноважень, наділений виключною компетенцією приймати управлінські рішення щодо призначення або відмови у призначенні передбачених законом державних компенсаційних виплат. Позовні вимоги фактично зводяться до незгоди з діями та рішеннями владного органу щодо невнесення відомостей до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Вимога викладені у позові є вимогою про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії в межах суворо регламентованої публічно-правової процедури.
З огляду на характер спірних правовідносин, суб`єктний склад сторін та предмет доказування, суд доходить висновку про публічно-правовий характер даного спору, у зв`язку з чим він не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
У відповідності до ст.186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, так як заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, комісії з розгляду питань щодо надання компенсації Миколаївської міської ради в особі відділу обліку та розподілу житла Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Миколаївської міської ради про зобов`язання вчинення дій.
Роз`яснити заявнику право на звернення до Миколаївського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Копію даної ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С.В. Щербина