Справа № 342/677/26
Провадження № 2/342/745/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Пронь Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину яка навчається,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить встановити стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду з даним позовом до закінчення дитиною навчання, але не більше, ніж до досягнення 23 років.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі в період з 20.08.2007 по 25.06.2015. Згідно рішення Городенківського районного суду у справі № 342/550/15-ц шлюб між ними розірвано. Від спільного проживання у сторін є двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час розгляд цивільної справи про розірвання шлюбу, судовим рішенням від 05.10.2011 по справі № 2-693/11 було встановлено стягнення аліментів з відповідача на утримання їхніх неповнолітніх дітей. Зазначене рішення суду ОСОБА_2 не виконував належним чином, сплачував їх нерегулярно, через що утворилася велика заборгованість. Тобто, добровільно приймати участь у фінансових витратах дітей відповідач ніколи не бажав. ІНФОРМАЦІЯ_3 старшій донечці ОСОБА_5 виповнюється 18 років. У зв`язку із досягненням повноліття дитини, відділом ДВС припиняється примусове стягнення аліментів згідно вищевказаного судового рішення. Донька ОСОБА_3 навчається у відокремленому структурному підрозділі «Іван-Франківського фахового коледжу Карпатського національного університету ім.В.Стефаника» на спеціальності 013 Початкова освіта 3-го курсу ОПС «Фаховий молодший бакалавр» денної форми навчання. Передбачуваний термін закінчення навчання 30.06.2027. Відповідачу відомо, що їхня донька ОСОБА_3 продовжує стаціонарне навчання, але в добровільному порядку (без рішення суду) брати участь у її фінансових витратах (які щороку збільшуються), не бажає. Відповідач фізично здоровий, працює - займається вирощуванням сільськогосподарської продукції на власній землі (паї). Тобто, відповідач має заробіток, розмір якого позивачці невідомий. А тому, позивачка вважає, що відповідач може сплачувати аліменти на час навчання своєї повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка не має ніякого самостійного джерела доходів, а знаходиться виключно на її утриманні та потребує матеріальної допомоги, без погіршення матеріального стану відповідача. Позивачка працює, але виключно її заробітків на самостійне фінансове утримання дорослих дітей не вистачає.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, через канцелярію суду, подала заяву про розгляд справи без її участі, Позовні вимоги підтримує. Просить повністю задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Клопотання про відкладення розгляду справи 11.08.2026 від сторін до суду не надходило.
Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, з ухваленням, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України, заочного рішення. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Чортовецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області доводиться, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2015 року по справі № 342/550/15-ц (провадження 2/342/349/2016) розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який був зареєстрований 20.08.2007 в с.Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області. Дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір`ю ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 06.07.2015.
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2011 по справі № 2-693/11 вирішено стягувати аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття, в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку. Рішення набрало законної сили 17.10.2011.
Донька сторін, ОСОБА_3 досягла ІНФОРМАЦІЯ_8 повноліття. Вона навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Івано-Франківський фаховий коледж Карпатського національного університету імені Василя Стефаника» на спеціальності 013 Початкова освіта 4-го курсу ОПС «Фаховий молодший бакалавр» денної бюджетної форми навчання. Передбачуваний термін закінчення навчання 30.06.2027 року, що стверджується копією довідки № 09/05-13/906 виданою 07.08.2026 Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Як слідує з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006 р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов`язок батькiв утримувати повнолiтнiх дочку, сина, якi продовжують навчатися пiсля досягнення повнолiття (незалежно вiд форми навчання), виникає за обов`язкової сукупностi таких юридичних фактiв: досягнення дочкою, сином вiку, який перевищує 18, але є меншим 23 рокiв; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матерiальнiй допомозi; наявнiсть у батькiв можливостi надавати таку допомогу.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та зобов`язані утримувати повнолітніх дітей до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дитина має отримати освіту, направлену на її загальний культурний розвиток і завдячуючи якій дитина могла б, виходячи із рівності можливостей, розвивати свої здібності і особисте судження, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності та стати корисним членом суспільства.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кого покладена відповідальність за її освіту та навчання; така відповідальність у першу чергу покладена на її батьків.
Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції, передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Беручи до уваги засаду рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, визначену ч. 1 ст. 141 СК України, відповідно до вимог абзацу 2 ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що повнолітня дочка сторін ОСОБА_5 , має вік який перевищує 18, але є меншим 23 років, і продовжує навчання на денній формі, і, у зв`язку з навчанням, об`єктивно позбавлена можливості працевлаштування, а тому потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, оскільки сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №346/103/17 суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже обов`язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.
В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1,5,7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, при визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище повнолітньої дочки, яка навчається на денній формі навчання, безспірно потребує матеріальної допомоги, та відсутність інформації із сторони відповідача щодо неможливості надання матеріальної допомоги на утримання доньки на час навчання.
Зважаючи на вище встановлені судом обставини, оскільки, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей, а також і те, що з відповідача на підставі рішення суду від 05.10.2011 по справі № 2-693/11 стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатись у розмірі 1/3 зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення дочкою навчання, але не пізніше як до досягнення нею 23-х річного віку слід задовольнити. Стягнення аліментів у такому розмірі, на переконання суду, буде більш достатнім для забезпечення належного матеріального становища повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Оскільки позивачка звернулася до суду 12.06.2026, тому аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з цієї дати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
На підставі ст.ст. 182, 184, 198-201 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 19, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, щомісячно аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів розпочати з 12.06.2026 і проводити до закінчення ОСОБА_5 навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: Гайдич Р. М.