Справа № 344/6578/26
Провадження № 22-ц/4808/1485/26
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.
Суддя-доповідач Луганська
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
за участю секретаря - Кузів А.В.,
учасники справи
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»
на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Кіндратишин Л.Р.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
У квітні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 23 березня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.ua), було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1369-2193, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний нею в особистому кабінеті.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 20 000,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, знижена % ставка - 1,20 % в день, стандартна % ставка - 1,50 % в день.
Умовами кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки за користування кредитом є фіксованим, а процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування. Позивач здійснює лише нарахування процентів за користування кредитом у межах погодженого з відповідачем строку договору та не здійснює будь-яких нарахувань (штрафів чи пені) за порушення умов договору, а проценти не є неустойкою (пенею) у разі невиконання зобов`язань відповідачем.
В порушення умов договору відповідачка не виконала свої зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 17.02.2026 року становить: 28 021,76 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9331,72 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 18 690,04 грн.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1369-2193 від 23.03.2024 року в розмірі 28 021,76 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 9 331,72 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі - 18 690,04 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1369-2193 від 23.03.2024 в розмірі 15 425, 76 грн, з яких: 9 331,72 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 6 094,04 грн - заборгованість за нарахованими процентами. У іншій частині вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1 465,63 грн.
Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс»заборгованість за кредитним договором № 1369-2193 від 23.03.2024 року у розмірі 28 021,76 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 9 331,72 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 18 690,04 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрат по сплаті судового збору.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою); знижена процентна ставка становить 1,20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
При заповненні заявки на отримання грошових коштів відповідачка сама обрала базовий період, а саме 14 днів, протягом якого настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. В свою чергу, згідно наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості за договором №1369-2193 від 23.03.2024 року, станом на 17.02.2026 рік ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.6. та п. 10.2. кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.9. Договору), що погоджений між сторонами.
Крім того, відповідно до умов кредитного договору, а саме п. 6.9 договору позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу кредитодавця. Проте, ОСОБА_2 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористалась та продовжувала користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах
Скаржник посилається на те, що суд не звернув увагу, що не слід ототожнювати поняття «денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та процентну ставку (ки) в день, які встановлені в кредитному договорі, укладеному відповідачем з ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Пунктом 4.12. кредитного договору №1369-2193 від 23.03.2024 року визначено, що денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 1,388 процентів.
Пунктом 4.15 договору розраховано денну відсоткову ставку у відповідності до вищезазначеної формули, яка передбачена ЗУ «Про споживче кредитування», а саме: ДПС:1,388 процентів = (ЗВСК:83 280.88 грн./ЗРК:20000.00 грн)/300 днів х 100%. Денна процентна ставка передбачена пунктами 4.12 та 4.15 Договору, відповідає вимогам чинного законодавства та не перевищує встановлених законодавчих обмежень на момент укладення договору. Тому, суд першої інстанції помилково зменшив денну процентну ставку та перерахував щоденно нараховані відсотки, як наслідок позбавив позивача законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного договору. Оскільки договір було укладено 23.03.2024 року, тобто у період (з 24.12.2023 по 22.04.2024 р.) коли денна процентна ставки не могла перевищувати 2,50%, то у кредитному договорі №1369-2193 від 23.03.2024 року кредитодацем встановлено правильно денну проценту ставку згідно чинного законодавства у розмірі 1,388 процентів, що не перевищує законодавчих обмежень, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2.50 в період (з 24.12.2023 по 22.04.2024 року).
Не погоджуючись із виконаним судом розрахунком суми заборгованості, скаржник надає власний розрахунок. З наданого розрахунку вбачається, що відповідачкою внесено суму заборгованості у загальному розмірі 46575,64 грн, з яких 10 668,28 грн зараховано на погашання основного боргу, 3000,00 грн зараховано на погашення одноразової комісії та 32 907,36 грн зараховано на погашення відсотків.
Станом на 17.02.2026 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить: 28 021,76 грн, з яких заборгованість за кредитом - 9 331,72 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 18 690,04 грн.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
У судове засідання представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлена у визначеному законом порядку, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про розгляд справи повідомлена у визначеному законом порядку. Судова повістка-повідомлення, яка була адресована ОСОБА_1 повернута до апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», з урахуванням пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України вона є такою, що отримала судову повістку-повідомлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року оскаржується в частині відмови позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 18690,04 грн, в іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині в частині відмови позовних вимог, саме відмови у стягненні заборгованості процентів в розмірі 18690,04 грн. В частині стягнення тіла кредиту за вказаним договором рішення суду не оскаржується та не є предметом апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок заборгованості за процентами за кредитним договором № 1369-2193 від 23.03.2024 року, слід проводити відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (із врахування змін від 22.11.2023 № 3498-IX), за яким денна процентна ставка за споживчим кредитом не може перевищувати 1 %.
З урахуванням здійснених відповідачкою платежів, а саме 10668,28 грн на погашення основного боргу, 3000 грн комісії та 32907,36 грн відсотків, суд дійшов висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1369-2193 від 23.03.2024 у розмірі 15 425,76 грн, яка складається з 9 331,72 грн - тіло кредиту та 6 094,04 грн - відсотки за користування кредитом.
Переглядаючи справу в оскаржуваній частині колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що 23.03.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту кредитодавця було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1369-2193, який підписано позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С26330.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами пунктів 4.1, 4.9 кредитного договору №1369-2193 від 23.03.2024 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано кредит для задоволення особистих потреб в сумі 20 000 грн, строком кредитування 300 календарних днів, з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту 16.01.2025, продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається, продовження строку є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника.
Згідно з пунктом 4.6 кредитного договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).
Відповідно до пункту 4.7 кредитного договору, комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою).
Згідно з пункту 10.2 знижена процентна ставка становить 1,20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування Ккедитом, комісію за видачу Ккедиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1369-2193 від 23.03.2024, станом на 17.02.2026,який надано позивачем, заборгованість ОСОБА_1 становить 28021,76 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 9331,72 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18690,04 грн.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У справі, яка переглядається, встановлено, що 23 березня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1369-2193 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сума кредиту - 20000,00 грн, дата надання кредиту - 23.03.2024 року, строк кредитування становить 300 днів.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Це узгоджуються із абзацом 2 частини 1 статті 39 Закону України «Про правотворчу діяльність» (нормативно-правовими актами, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювався інший порядок регулювання відповідних суспільних відносин).
Договір про відкриття кредитної лінії №5044488 було укладено 23.03.2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому до спірних правовідносин мають застосовуватись положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % за весь строк дії кредитного договору.
Згідно з ч.1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, п.п.4.6, 4.12 договору про відкриття кредитної лінії №1369-2193 від 23.03.2024 року, щодо нарахування процентів за ставкою 1,50%, 1,20%, встановлення денної процентної ставки у розмірі - 1,388 % з врахуванням положень ч. 5 ст.12, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемним.
Враховуючи викладене, розрахунок заборгованості по відсоткам за користуванням кредиту протягом строку кредитування має розраховуватись за денною процентною ставкою у розмірі 1%.
Судом першої інстанції здійснено розрахунок за процентами за кредитним договором № 1369-2193 від 23.03.2024 відповідно до вимог закону. Суд дійшов обґрунтованого висновку,що прострочена заборгованість за процентами складає 6094,04 грн.
Посилання скаржника на те, що «денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та процентну ставку(ки) в день, які встановлені в кредитному договорі, укладеному відповідачем з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», не є тотожними поняттями, апеляційний суд відхиляє та вважає такими, що зводяться лише до особистого тлумачення позивачем закону на власну користь.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року в оскаржуваній частині, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то апеляційний суд не здійснює перерозподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 259,367,374,375,382,384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 12 серпня 2026 року
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева