ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Справа № 160/17277/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
19 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії від 18.05.2026 № 046850005408, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 12.05.2026 згідно з поданою заявою від 12.05.2026 № 1510 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в податкових органах, з урахуванням довідок від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 та № 35953/6/04-36-10-02-14.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що набув право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», оскільки досяг 62-річного віку, має загальний страховий стаж 41 рік 5 місяців 20 днів (з них на посадах державної служби 29 років 3 місяця 29 днів), та станом на 01.05.2016 має безперервний стаж роботи на посадах державної служби 23 роки 1 місяць 9 днів (з 22.03.1993 по 01.05.2016). Відмову у переведенні на пенсію державного службовця із незарахуванням до стажу державної служби періодів роботи на посадах в органах податкової служби вважає неправомірною, оскільки період роботи посадових осіб контролюючих органів, у тому числі осіб зі спеціальними званнями, зараховується до стажу державної служби, стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та для набуття права на пенсію державного службовця. Відхилення відповідачем в оскаржуваному рішенні наданих до заяви від 12.05.2026 № 1510 довідок про складові заробітної плати, позивач вважає необґрунтованим, оскільки абзац сьомий пункту 4 Порядку № 622 установлює, що пункти 4-1 і 4-2 застосовуються для визначення заробітної плати осіб, які працювали в органах, що провели класифікацію посад, коли як ГУ ДПС у Дніпропетровській області класифікації посад не проводило. Отже, заробітна плата визначається за загальними правилами пункту 4 Порядку № 622, та норма пункту 4-2 щодо осіб, які працювали в органах, що не провели класифікацію, стосується переліку та форм довідок (додатків 4-6), але не поширює на цих осіб правило про фіксацію складових заробітку станом на 31.12.2023. Тому довідка за додатком 4 правомірно складена станом на травень 2026 року, а довідка згідно додатку 6 - за квітень 2026 року, тобто місяць, що передував місяцю звернення.
Ухвалою суду від 24.06.2026 року відкрито провадження в даній адміністративній, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Також зазначено ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідачем 06.07.2026 року подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача належного стажу державної служби, оскільки до стажу державного службовця не враховано період роботи з 22.02.1993 по 05.12.2019 в Державній податковій інспекції м. Дніпро. Оскільки посадовим особам контролюючих органів згідно зі статтею 343.1 ПК України присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, робота на цих посадах не враховується для обчислення стажу державної служби. Таким чином, у позивача станом на 01.05.2016 відсутній стаж державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 25 Закону № 3723-ХІІ. За змістом пункту 4-2 Порядку № 622 посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31.12.2023, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31.12. 2023. Однак, позивачем надано довідки за формою додатку 4 станом на травень 2026 року та за формою додатку 6 станом на квітень 2026 року, що не відповідає вимогам пункту 4-2 Порядку № 622.
Третій особі було направлено копію зазначеної ухвали про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 24.06.2026; правом на подання пояснень на позов третя особа не скористався. До суду подано матеріали електронної пенсійної справи позивача.
13.07.2026 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
12.05.2026 позивач, досягнувши 62-річного віку, подав до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області заяву, прийняту і зареєстровану за № 1510, у якій просив призначити пенсію у зв`язку з переходом на пенсію за іншим Законом, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
До заяви від 12.05.2026 № 1510 додані довідки про складові заробітної плати від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 та № 35953/6/04-36-10-02-14, складені за формами додатків 4 та 6 Порядку №622, видані ГУ ДПС у Дніпропетровській області:
- № 35952/6/04-36-10-02-14 (додаток 4 до Порядку № 622): довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до дати введення класифікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років): видана ОСОБА_1 про те, що він працював в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на посаді заступника начальника відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, заробітна плата* станом на** травень 2026 року становить: посадовий оклад 18 500 грн, надбавка за ранг (державний службовець 4 рангу) 700 грн, надбавка за вислугу років (30 відсотків за стаж державної служби 40 років) 5 550 грн, усього 24 750 грн;
- № 35953/6/04-36-10-02-14 (додаток 6 до Порядку № 622): довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби: видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу» про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за квітень 2026 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили: квітень: надбавка за інтенсивність праці 12 243,79 грн; премія щомісячна 3 061,39 грн, інші виплати в частині, що відповідає календарному місяцю, 148,67 грн, разом 15 453,85 грн.
Відділом перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, наданнястрахових виплат та соціальних послуг ГУ ПФУ в Запорізькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 , надану через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України № 1510 від 12.05.2026, щодо перерахунку «перехід на пенсію за іншим Законом», а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято оскаржуване «Рішення про відмову в перерахунку пенсії від 18.05.2026 № 046850005408», яким позивачу відмовлено у задоволенні заяви про переведення на інший вид пенсії та повідомлено:
- відповідно до пунктів 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889) право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723) мають особи, які на день набрання чинності Законом № 889 (1 травня 2016 року) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, або які на 1 травня 2016 року мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України;
- відповідно до пункту 4.2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок) зі змінами внесеними згідно постанови КМУ від 12.07.2024 № 823, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховується в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року (додатки 4-6 Порядку);
- до стажу державного службовця не враховано період роботи з 22.02.1993 по 05.12.2019 в Державній податковій інспекції м. Дніпро, оскільки посадовим особам контролюючих органів згідно зі статтею 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723, робота на цих посадах не враховується для обчислення стажу державної служби;
- крім того, довідки від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) видана станом на травень 2026 р., № 35953/6/04-36-10-02-14 від 11.05.2026 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби видана за квітень 2026 р., що не відповідає вимогам пункту 4.2 Порядку до Постанови КМУ № 622;
- з огляду на вищевказане, прийнято рішення відмовити в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою № 1510 від 12.05.2026 у зв`язку з відсутністю на 01.05.2016 необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 ЗУ №3723.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та вкладишу до неї серії НОМЕР_2 позивач працював у період з 22.03.1993 до 05.12.2019, з 28.10.2022 до 01.07.2024. на різних посадах в органах податкової служби.
При цьому, в період роботи на посадах в органах податкової служби позивачеві присвоювались спеціальні звання, а саме:
- запис 7: 13.03.1995 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби 1 рангу;
- запис 13: 15.11.1999 присвоєне спеціальне звання радника податкової служби 3 рангу;
- запис 17: 21.10.2004 присвоєне спеціальне звання - радник податкової служби 2 рангу;
- запис 22: 24.11.2007 присвоєно чергове спеціальне звання - радник податкової служби І рангу;
- запис 27: 18.07.2013 присвоєний 10 ранг державного службовця;
- запис 28: 31.12.2013 присвоєно спеціальне звання - радник податкової та митної справи І (першого) рангу;
- запис 35: 03.10.2019 присвоєний 4 ранг державного службовця.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Отже, спірні правовідносини стосуються переведення позивача з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону № 1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.
01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закону № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
За змістом пунктів 10 і 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
З огляду на зміст зазначених норм чинного законодавства, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17, від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21, від 05.03.2025 у справі № 560/5916/24, від 15.06.2026 у справі №560/10987/24.
У спірних правовідносинах підлягає застосуванню частина 17 статті 37 Закону № 3723-ХІІ, відповідно до якої період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до пункту 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (чинного до набрання законної сили Законом № 889-VIII, далі - Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а, від яких суд касаційної інстанції не відступав.
Зважаючи на те, що як Законом № 889-VIII, так і нормами раніше чинних Законів № 3723-XII, № 509-XII та Порядку № 283 було передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що позивач у спірний період з 22.02.1993 по 05.12.2019 працював в органах державної податкової служби, обіймав відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), то всі періоди роботи (служби) позивача на посадах податкової служби підлягають до зарахування до стажу державної служби.
Надаючи оцінку доводам відповідача, що періоди роботи з 22.02.1993 по 05.12.2019 на відповідних посадах в державній податковій службі, коли позивачу були присвоєні спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 342.4 статті 342 ПК України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з пунктом 344.1 статті 344 ПК України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної службита стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до пунктів 343.1 - 343.2 статті 343 ПК України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
З трудової книжки позивача вбачається, що позивачу (в частині спірних періодів): 13.03.1995 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби 1 рангу; 15.11.1999 присвоєне спеціальне звання радника податкової служби 3 рангу; 21.10.2004 присвоєне спеціальне звання - радник податкової служби 2 рангу; 24.11.2007 присвоєно чергове спеціальне звання - радник податкової служби І рангу; 18.07.2013 присвоєний 10 ранг державного службовця; 31.12.2013 присвоєно спеціальне звання - радник податкової та митної справи І (першого) рангу; 03.10.2019 присвоєний 4 ранг державного службовця.
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839, що був чинним до 16.10.2020 (далі - Порядок № 839).
Згідно з пунктом 9 Порядку № 839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами пункту 4 Порядку № 839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22.10.2013 у справі №21-340а13, в якій колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
Відступів від зазначеної правової позиції Верховний Суд не здійснював.
У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 ПК України та Порядку № 283.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, відповідно до частини другої статті 21 Закону № 1058-ІV на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.
Пунктом 2 частини третьої статті 21 Закону № 1058-ІV встановлено, що персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.
У наданій позивачем довідці за формою ОК-5 містяться відомості по спеціальному стажу позивача з 1999 року кодом підстави для обліку спецстажу ЗДС037А1 - «Державні службовці, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку в період роботи на державній службі, за наявності загального трудового стажу - для чоловіків не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років».
Виходячи з наведеного, суд встановив, що відповідач під час розгляду заяви позивача безпідставно виходив з того, що у нього відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.
Враховуючи викладене, спірні періоди роботи позивача в податкових органах з 22.02.1993 по 05.12.2019 мають бути зараховані до стажу державної служби для призначення пенсії за Законом України «Про державну службу».
Отже, станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) позивач обіймав посаду державної служби та його стаж роботи на посадах, які відносяться до посад державної служби, становив більше 20 років.
Обставини досягнення позивачем пенсійного віку та наявність у нього необхідного страхового стажу відповідач не заперечує.
Надаючи оцінку доводам сторін щодо врахування наданих позивачем до заяви від 12.05.2026 № 1510 довідок про складові заробітної плати, суд виходить з того, що в оскаржуваному рішенні від 18.05.2026 № 046850005408, відповідач, обґрунтовуючи оскаржуване рішення про відмову у переведенні на інший вид пенсії, зазначив:
- відповідно до пункту 4.2 Порядку № 622, зі змінами внесеними згідно постанови від 12.07.2024 № 823, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховується в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року (додатки 4- 6 Порядку);
- довідки від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) видана станом на травень 2026 р., № 35953/6/04-36-10-02-14 від 11.05.2026 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби видана за квітень 2026 р., що не відповідає вимогам пункту 4.2 Порядку до Постанови КМУ № 622.
Позивач, заперечуючи відхилення відповідачем наданих довідок зазначив, що пункт 4-2 Порядку № 622 застосовується виключно для визначення заробітної плати таким державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, оскільки у разі проведення класифікації посад - розміри заробітної плати є значно більшими, тому законодавець їх обмежив на рівні 31.12.2023, зрівнявши базу обчислення пенсії з тими державними службовцями, які працювали в державних органах - в яких взагалі класифікація посад не проведена.
Вирішуючи спір в цій частині, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ пенсія особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
На це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 15.06.2026 у справі № 560/10987/24.
Відповідно до абзаців 1-3 та 7 пункту 4 «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 662, зокрема:
- пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Таким чином, пунктом 4 Порядку № 622 встановлено загальний порядок визначення розміру заробітної плати та її складових, а для визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби - особливості визначені у пунктах 4- 1 і 4-2 цього Порядку.
Суд звертає увагу, що відповідач в оскаржуваному рішенні та у відзиві на позов у якості обґрунтування своєї позиції використовує пункт 4-2 Порядку № 622 в редакції до 01.01.2026, коли як довідки для призначення пенсії держслужбовця видані позивачу 11.05.2026 та заява про переведення на пенсію держслужбовця подана 12.05.2026.
Так, відповідно до абзацу першого пункту 4-2 Порядку № 622, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, або які звільнилися до дати введення класифікації посад з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Таким чином, абзацом першим пункту 4-2 Порядку № 622 установлено спеціальні правила визначення заробітної плати для таких державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та:
- яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, або
- які звільнилися до дати введення класифікації посад з таких органів.
Для цієї категорії осіб посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років ураховуються в розмірах, установлених станом на 31.12.2023, а інші виплати визначаються за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією, але не пізніше 31.12.2023.
З огляду на викладене, та з урахуванням абзацу сьомого пункту 4 Порядку № 622, спеціальні правила абзацу першого пункту 4-2 цього Порядку застосовуються лише за умови, що у відповідному державному органі проведено класифікацію посад державної служби, однак особу не було переведено на посаду, передбачену новим штатним розписом, або вона звільнилася з такого органу до дати введення класифікації посад.
Отже, до особи, яка працювала в державному органі, що не проводив класифікацію посад державної служби, правило про врахування складових заробітної плати станом на 31.12.2023 не застосовується.
Згідно з абзацами 2-5 пункту 4-2 Порядку № 622, для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
- розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього
Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
- розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Таким чином, абзацами 2-5 пункту 4-2 Порядку № 622 передбачено подання довідок про складові заробітної плати за формами додатків 4-6 як державними службовцями, визначеними абзацом 1 пункту 4-2, зокрема тими, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, так і іншими державними службовцями - які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби.
З матеріалів справи судом встановлено, що на звернення позивача від 02.06.2026 ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 08.06.2026 № 44727/6/04-36-11-24 повідомила, що класифікація посад державної служби в ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до Каталогу типових посад державної служби і критеріїв віднесення таких посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2023 № 1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати державних службовців на основі класифікації посад» (зі змінами) - не проводилась.
Судом також встановлено, що додані позивачем до заяви від 12.05.2026 № 1510 довідки складені за формою додатків 4 та 6 Порядку № 622 у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Зокрема, довідка від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 (додаток 4 до Порядку № 622) містить відомості «про заробітну плату* станом на** травень 2026 року», також вказано, що довідка про розмір інших виплат, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», додається.
Довідка від 11.05.2026 № 35953/6/04-36-10-02-14 (додаток 6 до Порядку № 622) містить відомості про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за квітень 2026 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.
Вищевказані примітки «*» та «**», що вказані безпосередньо у довідці від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 та у формі цієї довідки у додатку 4 до Порядку №
622, означають наступне:
- *Для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких не було класифіковано, або які звільнилися до дати введення класифікації посад з таких органів, дані про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років зазначаються у розмірах, установлених станом на 31 грудня 2023 року;
- ** Для державних службовців, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, дані про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років зазначаються у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби).
Отже, розмір посадового окладу, надбавок за ранг і вислугу років, а також інших виплат у довідках осіб, які працювали в державних органах, що не провели класифікацію посад, визначається за загальними правилами пункту 4 Порядку № 622 та статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
З огляду на викладене, суд вважає доводи відповідача про невідповідність наданих довідок вимогам пункту 4-2 Порядку № 622, наведені в оскаржуваному рішенні від 18.05.2026 № 046850005408 та у відзиві на позов, необґрунтованими.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 622, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу».
Таким чином, оскільки визначення розміру пенсії держслужбовця на підставі відповідних довідок є невід`ємною частиною прийняття рішення про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом. Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ; адреса АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код: 20490012; адреса: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії від 18.05.2026 № 046850005408, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 12.05.2026 згідно з поданою заявою від 12.05.2026 № 1510 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 22.02.1993 по 05.12.2019 на посадах в податкових органах та з урахуванням довідок від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 та № 35953/6/04-36-10-02-14, виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 10 серпня 2026 року.
Суддя Е.О. Юрков