ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про відмову у заміні сторони у виконавчому провадженні)
11 серпня 2026 року м.Житомир
справа № 240/8783/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, заяву представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
На адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява (за вх.№8442/26) від представника ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі №240/8783/25.
В обґрунтування зазначає, що ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 . З огляду на зазначене, просить замінити стягувача у адміністративній справі №240/8783/25 - з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , як правонаступника.
Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі №240/8783/25 позов ОСОБА_2 задоволено:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_2 з 01.06.2021 по 19.05.2023 грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_2 перерахунок з 01.06.2021 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства набрало законної сили та 19 грудня 2025 року судом видано виконавчі листи на виконання рішення суду у справі №240/8783/25.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 16.10.2025, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також до матеріалів заяви надано копію свідоцтва про одруження серій НОМЕР_3 між громадянином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Коростенського відділу держаної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рай Т.С. від 07 січня 2026 року про відкриття виконавчого провадження, у ВП №79920972 відкрито провадження з виконання виконавчого листа №240/8783/25, виданого 19.12.2025 про:
- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_2 перерахунок з 01.06.2021 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
06 березня 2026 року від Військової частини НОМЕР_1 , через систему "Електронний суд", надійшли заперечення (за вх. №16074/26) на клопотання (заву) про заміну сторони виконавчого провадження в порядку ст. 379 КАС України.
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 16.10.2025 Відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Вказує, що 19.12.2025 Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №240/8783/25 - через 2 місяці після смерті позивача (стягувача), 07.01.2026 Коростенським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79920972 - через 3 місяці після смерті стягувача ( ОСОБА_2 ).
Наголошує, що 27.01.2026 після надходження свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , Коростенським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №79920972.
Крім цього наголошує, що ОСОБА_1 не надала документів на підтвердження того, що вона є спадкоємцем та прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , а також інших документів, зокрема: поточну суму заборгованості; статус заявника у справі щодо стягнення недоотриманої за життя спадкоємця грошового забезпечення (член сім`ї/особа, що перебувала на утриманні померлого спадкодавця/спадкоємець); наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаного грошового забезпечення у зв`язку зі смертю спадкодавця; тощо.
Суд дослідивши матеріали справи, заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.46, п.9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом, до якого звернена вимога позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За приписами ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
За статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Положення частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Як встановлено судом, позивач (стягувач) - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 16.10.2025.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 (далі Порядок № 260, в редакції Наказу № 339 від 21.05.2024).
Відповідно до пункту 1 Розділу ХХХ Порядку № 260 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 2 Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.
Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що сума грошового забезпечення, яка не була одержана за життя у разі смерті (загибелі) військовослужбовця, охоплює всю суму заборгованості, у тому числі кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені.
Відповідно до положень частини першої статті 52, частини першої статті 379 КАС України необхідною передумовою для заміни сторони у справі або сторони виконавчого провадження є існування правонаступництва між позивачем як учасником суспільних відносин та зацікавленою особою, унаслідок якого належні першому права набуваються останнім.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідні суми грошового забезпечення померлого позивача на виконання рішення суду, прийнятого у цій справі, не нараховані, а тому це грошове забезпечення не є такими, що увійшло до складу спадщини.
Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі №2-а-2691/2009 зазначив, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю. До спадщини померлого входять суми нарахованих пенсійних і соціальних виплат при житті померлого, але з відповідних причин не отримані ним, а не право на отримання відповідних виплат, яке має особистий характер.
Суд також зазначає, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 286/3516/16-ц, від 03.04.2019 у справі № 808/1346/18 висловлено позицію про те, що у справах, де предметом позову є майнова вимога позивача, яка стосується визнання за ним права власності на майно - грошові кошти, які належали до виплати за життя померлому спадкодавцю, має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Крім цього, судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Коростенського відділу держаної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рай Т.С. від 07 січня 2026 року про відкриття виконавчого провадження, у ВП №79920972 відкрито провадження з виконання виконавчого листа №240/8783/25, виданого 19.12.2025.
Водночас, у своїх запереченням відповідач наголошує, що 27.01.2026, після надходження свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , Коростенським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №79920972.
Однак, відповідачем, на підтвердження вказаного, до суду не надано відповідного доказу.
Проте, перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що за параметрами запиту, щодо виконавчого провадження №79920972 (А2Б849Б8ВГВВ), в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень містяться відомості про завершення виконавчого провадження №79920972.
Так, відповідно до постанови старшого державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському відділі державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рай Т.С. про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2026 встановлено, що стягувач помер (актовий запис про смерть №61 від 16.10.2025), залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 грн, сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 грн.
У зв`язку з цим, державний виконавець постановив закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №240/8783/25, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 19.12.2025.
Суд зазначає, що процесуальне правонаступництво завжди пов`язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду. Заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов`язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому (триваючому) виконавчому провадженні, тобто у контексті спірних правовідносин, які виникли у цій справі, станом на даний час, жодних майнових прав, які могли б бути об`єктом правонаступництва у спірних правовідносинах не виникло.
Варто наголосити, що пунктом 3 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Відповідно до частини другої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавець в день настання відповідної обставини, зокрема, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 39 цього Закону, або в день, коли йому стало відомо про таку обставину, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, як встановлено судом, виконавче провадження щодо виконання судового рішення у справі №240/8783/25, яке відкрито за виконавчим листом від 19.12.2025, закінчено відповідно до положень статті 39 Закону № 1404-VIII на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2026.
З огляду на способи захисту прав осіб, наділених правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя працівнику сум заробітної плати (грошового забезпечення), вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження, а лише в порядку звернення до суду із позовом за захистом права на спадкування в порядку цивільного судочинства.
Верховний Суд у постановах від 24.01.2024 у справі № 380/9537/21, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21 зазначив, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні не є належним способом захисту прав заявника.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду у даній справі.
Керуючись статтями 52, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена в апеляційному порядку в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Горовенко