ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Житомир справа № 640/18572/19
категорія 111030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулося Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 30.05.2019 №[номер приховано].
В обґрунтування позову позивач вказав, що за результатами камеральної перевірки складено акт за висновками якого встановлено, що Товариством несвоєчасно подано звітність з орендної плати за 2019 рік. У подальшому за висновками акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2019 №[номер приховано] згідно з яким на позивача накладено штрафні санкції 170,00 грн. Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскільки земельна ділянка була продана та, як наслідок, її оренда була припинена, про що податковому органу були надані підтверджуючі документи, які останнім враховані не були та зроблено хибний висновок, що позивач повинен подавати розрахунок по орендній платі за земельну ділянку за 2019 рік.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.10.2019 було відкрито у справі спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
24.10.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву вх. №03-14/112903/19, відповідно до змісту якого відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування відзиву вказує, що підприємством не було надано під час камеральної перевірки докази припинення іншого речового права на земельну ділянку, тому прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.05.2019 №[номер приховано] є правомірним та не підлягає скасуванню.
13.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-ІХ), який набрав чинності 15.12.2022.
На підставі статті 1 Закону №2825-ІХ Окружний адміністративний суд м.Києва ліквідований.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-ІХ), серед іншого вирішено передати на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами інших адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі тих, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною 1 статті 27, частиною 3 статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України).
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Житомирському окружному адміністративному суду.
Матеріали справи №640/18572/19 надійшли до Житомирського окружного адміністративного суду 17.02.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025, справу передано на розгляд судді Гуріну Д.М.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/18572/19 за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16.09.2025 та 17.09.2025 на адресу суду від відповідача надійшли заяви за вх. №70042/25 та №70122/25 в яких відповідач просить замінити відповідача у справі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на його правонаступника - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658), у зв`язку із ліквідацією юридичної особи ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 замінено відповідача у справі №640/18572/19 - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що державним ревізором-інспектором відділу місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати Лівобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Пахомовою О.О. в приміщенні Лівобережної ОДПІ проведено камеральну перевірку з питання своєчасного подання звітності з орендної плати за 2019 рік по Приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» (далі - ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка»).
За результатами вказаної перевірки було складено Акт камеральної перевірки з питання неподання податкової звітності з орендної плати ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» №21742/04-36-53-43/21129873 від 16.04.2019 відповідно до висновків якого ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» несвоєчасно подано (неподано) звітність з орендної плати за 2019 рік чим порушено п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України за що передбачено відповідальність п.120.1 ст.120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України (а.с.11-12).
Не погодившись з Актом ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» 27.05.2019 направило на адресу Лівобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заперечення з копіями документів, які підтверджують перехід права користування до іншої юридичної особи та відповідно обов`язку сплати орендної плати (подачі звітності).
07.06.2019 ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 30.05.2019 №[номер приховано] про застосування штрафних санкцій (штрафу) в сумі 170 грн (а.с.13).
19.06.2019 ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» отримало лист від ГУ ДФС у Дніпропетровській області "Про результати розгляду заперечень ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» від 16.04.2019 №21742/04-36-53-43/21129873 відповідно до якого повідомлено, що за наявною інформацією в Системі виявлено реєстраційний запис щодо договору землі №04[телефон приховано], укладеного між Дніпропетровською міською радою та ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:088:0011 на строк з 09.11.2006 по 09.11.2021. Та не зважаючи на те, що позивачем були надані відповідні підтверджуючі документи відповідач повідомив, що в Системі відсутні офіційні відомості про припинення іншого речового права на земельну ділянку. На підставі чого відповідачем було зроблено хибний висновок, що позивач повинен був подавати розрахунок по орендній платі за земельну ділянку за 2019 рік.
Не погодившись із вказаним рішенням, 24.06.2019 позивачем було направлено скаргу на ППР до Державної фіскальної служби України за результатами розгляду скарги 29.08.2019 на адресу позивача надійшло рішення від 22.08.2019 про результати розгляду скарги, відповідно до якого ППР ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишено без змін.
Вважаючи прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі", Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у редакціях, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73); земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платники земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (підпункт 269.1.1); землекористувачі (підпункт 269.1.2).
Відповідно до підпунктів 270.1.1 та 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Отже, використання землі є платним, плата за землю справляється у формі орендної плати або земельного податку. Платниками орендної плати є виключно орендарі земельної ділянки, а платниками земельного податку - власники земельних ділянок та/або землекористувачі.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Підпунктом 288.1.1 пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з положеннями п.288.3 ст.288 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Частиною 1 статті 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон №161-XIV зі змінами і доповненнями станом на час спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 6 Закону №161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до статті 14 Закону №161-XIV договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону №161-XIV).
Статтею 21 Закону №161-XIV встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 27 Закону №1952-IV встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Таким чином, набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Такий зміст правового регулювання вищевказаних норм відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18.12.2013 у справі №6-127цс13, від 18.01.2017 у справі №532/129/16-ц.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, з якої договір набуває чинності.
У частинах 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до положень частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розмішені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону №161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Відповідно до пунктів "а", "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (пункт «а») та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Абзацом восьмим частини 1 статті 31 Закону №161-XIV визначено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
З матеріалів справи встановлено, що 30.01.2006 між Дніпропетровською міською радою (далі - «Орендодавець») та Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» (далі - ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» (далі - «Орендар») було укладено та посвідчено, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. за №623 договір оренди землі.
Відповідно до п.1.1 Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул.Киснева, 1-Б і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером [номер приховано]:04:088:0011.
Пунктом 2.1 Договору оренди встановлено, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 1,0567 га.
31.08.2017 між ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» (Продавець) та Приватним підприємством «ІНВЕСТ-В» (далі - "Покупець") було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який зареєстровано в реєстрі за №2465 (а.с.15-16).
Згідно з п.1.1 Договору купівлі-продажу Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул.Киснева, 1-Б, розташовані на земельній ділянці, площею 1,0567 га, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:04:088:0011.
Таким чином, з 31.08.2017 новим власником нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул.Киснева, 1-Б, розташованого на земельній ділянці, площею 1,0567 га. кадастровий номер: [номер приховано]:04:088:0011 є ПП «ІНВЕСТ-В», що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.17).
Відповідно до п.12.4 Договору оренди договір припиняється також у випадках передбачених законом.
Пунктом 12.6 Договору оренди встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №161-XIV відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм законодавства України, у ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» автоматично припинилося право користуватися земельною ділянкою за адресою: місто Дніпро, вул.Киснева, 1-Б, площею 1,0567 га, кадастровий номер [номер приховано]:04:088:0011, а до ПП «ІНВЕСТ-В» автоматично перейшло (заміна сторони) право користування зазначеною земельною ділянкою і обов`язок сплати орендної плати та відповідних податків і зборів.
Отже у ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» відсутній обов`язок зі сплати відповідних податків та подання звітності.
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2018 у справі №904/2734/18 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" до Дніпровської міської ради про розірвання договору оренди землі, яке набрало законної сили, встановлено наступні обставини "з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно, у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України.
Тобто, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.
При цьому, договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, з подальшим внесенням цих відомостей в реєстр.
Отже, у даному випадку Договір оренди землі не підлягає розірванню.
Наведене вище узгоджується із позицією Верховного суду, викладеною у постановах від 10.04.2018 №915/672/17, від 05.06.2018 №920/717/17, від 30.05.2018 №908/1990/17."
Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що "враховуючи викладене, відчуження об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене.
Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що разом із набуттям права оренди спірної земельної ділянки, новий власник нерухомого майна, розташованого на ній, набуває також й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.".
Таким чином, права та обов`язки за договором оренди землі від 30.01.2006, у тому числі щодо сплати податків за оренду земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:088:0011, автоматично припинились у відношенні ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» та перейшли до ПП «ІНВЕСТ-В» з моменту набуття останнім права власності на нерухоме майно розташоване на земельній ділянці.
Крім того, відповідно до висновків постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №904/712/18 (а.с.31-39) за позовом ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» до ПП «ІНВЕСТ-В» про стягнення коштів (компенсації орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим №[номер приховано]:04:088:0011 за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 31.07.2017 «...у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому Договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже Договір не підлягає розірванню."
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що наслідком відчуження нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, яка перебувала в оренді, є відсутність у відчужувача цього майна підстав для сплати орендної плати за цю земельну ділянку відповідно до умов договору оренди землі, оскільки фактичне користування цією земельною ділянкою здійснює новий власник нерухомого майна, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 30.05.2019 №[номер приховано], та наявність підстав для задоволення позову.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн. У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 21129873) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.05.2019 №[номер приховано].
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" судовий збір у сумі 1921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
11.08.26