ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про прийняття звіту про виконання судового рішення)
10 серпня 2026 року м. Житомир Справа № 240/16666/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 240/16666/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням суду від 22 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 24.02.2022 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення, (щомісячних основних, додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), обчисливши їх виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, чинній з 29.01.2020), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
До суду, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 06 липня 2026 року зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 240/16666/24.
До суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому представник відповідача вказав, що на виконання рішення суду від 22 квітня 2025 року у справі №240/16666/24 ОСОБА_1 проведено нарахування грошового забезпечення на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду. Так, на виконання рішення суду, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 направлялися заявки на замовлення коштів необхідних для виплати позивачу. Окрім цього, відпрацьовано перелік документів відповідно Алгоритму попередньої перевірки суми коштів, необхідних для виконання судових рішень для військових частин (установ, організацій) Сухопутних військ Збройних Сил України №141/116/14-уд від 01.03.2026.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд вважає за можливе розглянути звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення в письмовому провадженні, відповідно до статті 4 та статті 382-2 КАС України.
Розглянувши звіт, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1- 5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відповідно до частини 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Розглядаючи звіт у порядку контролю за виконанням судового рішення, суд, з наявних у матеріалах справи доказів встановив, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 направлялися заявки на замовлення коштів необхідних для виплати позивачу.
Невиплата позивачу коштів на виконання судового рішення у цій справі обумовлена відсутністю належного фінансування ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є спонукання суб`єкта владних повноважень до виконання судового рішення зокрема і шляхом застосування наслідків, передбачених статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України - накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половина якого стягується на користь заявника.
Проте, суд враховує, що надходження коштів у достатньому обсязі, зокрема і для проведення виплати перерахованого грошового забезпечення на виконання судового рішення, не залежить від керівника, ураховуючи спрямування запитів на отримання додаткового фінансування.
Таким чином, неповне виконання рішення суду фактично зумовлено лише відсутністю виділення відповідачу додаткових асигнувань на відповідні цілі.
Щодо посилань представника позивача на те, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу на виконання рішення суду необхідно здійснювати за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців", суд зазначає таке.
Грошове забезпечення це особлива форма винагороди за службу, яке не є тотожною класичній заробітній платі найманого працівника. Таким чином, п. 2 Розділу II Порядку перерозподілу та використання власних надходжень спеціального фонду установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.12.2023 року № 4312/5 визнає першочерговість саме для заробітної плати, що унеможливлює його пряме автоматичне застосування до виплат за рішеннями суду про стягнення грошового забезпечення колишнім працівникам.
Питання визначення коду економічної класифікації видатків, за яким здійснюється виплата коштів на виконання судових рішень, врегульовується положеннями Бюджетного кодексу України, положенням про Міністерство фінансів України, на виконання яких Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (далі - Інструкція №333).
Пунктом 1.1. Інструкції №333 встановлено, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.
Згідно з підпунктом 2.1.1.2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців здійснюється", зокрема:
Грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців, осіб, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поліцейських, співробітників служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу, у тому числі основні та додаткові види виплат (підпункт 1)……"
При цьому, згідно пп. 9 п. 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затвердженого наказом МФУ від 12.03.2012 № 333, код 2800 "Інші поточні видатки" . За цим кодом здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктом 27 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо:
відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду;
інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду, у тому числі виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом;
відшкодування судових витрат;
Таким чином, у разі, якщо рішення суду набрало законної сили під час проходження служби особою як штатним працівником, перерахунок грошового забезпечення за таким рішенням здійснюється саме за КЕВК 2112.
Однак, оскільки, на момент винесення рішення ОСОБА_1 не був штатним працівником (звільнений), тому суд погоджується з доводами відповідача, що здійснення фінансування йому КЕКВ 2112 не можливе. Таке здійснюється за КЕКВ 2800.
Аналогічно, щодо виконання рішення суду відповідачем шляхом здійснення видатків за КЕКВ 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців", то це може призвести до невиплати поточного грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять службу у відповідача, та порушення відповідачем бюджетного законодавства.
Таким чином, невиплата нарахованих на виконання рішення суду коштів обумовлена тим, що кошторисом відповідача не передбачено видатків по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за рахунок яких повинні здійснюватись виплати донарахованого на виконання рішення суду грошового забезпечення.
Отже, оскільки невиконання відповідачем рішення суду спричинене об`єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення не здобуто, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття поданого боржником звіту.
Суд зважає на те, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
У цьому ж випадку відповідачем наведено обґрунтовані підстави, що ускладнюють виконання судового рішення (такими обставинами є відсутність бюджетних призначень, що підтверджено належними доказами), а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття поданого звіту.
Так чином, суд вважає, що рішення суду виконано відповідачем в межах наданих повноважень та у встановлений спосіб, тому звіт підлягає прийняттю.
Керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/16666/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя М.С. Токарева