ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
10 серпня 2026 року Справа № 280/8065/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною,
ВСТАНОВИВ:
04 серпня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач 2) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, відповідно до якої позивачі просять суд:
виплатити кошти по зниклому безвісти, надати виключення з особового складу вч НОМЕР_2 , документи про обставини загибелі (витяг з матеріалів службового розслідування) та витяг з особової справи про склад сім`ї. Прийняти міри щодо покарання вч НОМЕР_2 за недотримання законодавства.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п.2 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає приписам ст. 160 КАС України.
Так, позовна заява не містить відомостей про РНОКПП позивача 1 - ОСОБА_1 та даних про наявність або відсутність у позивачів електронних кабінетів.
Також, позовна заява не містить даних щодо місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача Військової частини НОМЕР_2 , відомих номерів його засобів зв`язку, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Згідно п. 4, 5 ч. 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.07.2026 у справі № 990/43/26 суд звернув увагу, що конкретизація позивачем оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності має істотне значення для визначення предмета та меж судового розгляду, перевірки наявності публічно-правового спору, а також встановлення належного способу судового захисту. За відсутності таких відомостей суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.
При цьому, способи захисту прав визначено ч. 1 ст. 5 КАС України відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Як встановлено судом зі змісту позовної заяви позивачами не конкретизовано предмет позову - яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права позивачів та не визначено найбільш бажаного для позивачів способу поновлення порушеного права.
Також, позовна вимога всупереч п. 4 ч. 2 ст. 160 КАС України не містить викладу викладу обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги.
Згідно п. 6 - 7, 11 ч. 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, власного письмового підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позивачами не зазначено відповідних відомостей у позові.
Положеннями ч. 1 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, до позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додано лише примірник позовної заяви для відповідача (без додатків), що суперечить наведеним вище вимогам до оформлення позовної заяви.
Також, суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 94 КАС України).
Проте, додані позивача до позовної заяви копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.11.2025 №5559, рапорту ОСОБА_3 від 08.11.2025, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.12.2025 №6203, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 30.05.2024 №155, доповіді від 08.11.2025 № 3273, пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 11.11.2025, витягів є ЄРДР, витягу з журналу бойових дій від 08.11.2025, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.10.2025 №308, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.10.2025 №314, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.11.2025 №322, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.12.2025 №352, посвідчення про відрядження від 15.10.2025, карток соціально-демографічних даних, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.01.2026 № 30 (окрім останньої сторінки), акту службового розслідування від 05.01.2026 не посвідчені у встановленому ч. 5 ст. 94 КАС України порядку.
Також, згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Доказів звільнення позивачів від сплати судового збору до позовної заяви не додано.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено на 2026 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01.01.2026 - 3 328,00 грн.
Тобто, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру становить 1 331,20 грн. (3328*0,4).
Положеннями ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Відтак, враховуючи, що позовну заяву подано двома позивача кожен з них зобов`язаний надати до суду докази сплати судового збору - окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Водночас, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, враховуючи характер заявлених вимог, а також суб`єктний склад правовідносин (кількість позивачів) за даним позовом, суд вважає, що позивачами заявлено 2 основні вимоги немайнового характеру (щодо виплати грошового забезпечення та надання документів).
З огляду на викладене, належна до сплати сума судового збору за подання даного позову в паперовій формі становить 2 662,40 грн. для кожного позивача.
Таким чином, кожному позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору на суму 2 662,40 грн.
Наведені обставини свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: позовної заяви із уточненими позовними вимогами, реквізитами сторін, оформленої із дотриманням вимог ст. 160 - 161 КАС України (у кількості примірників відповідно до учасників справи), засвідчених належних чином копій доданих до позовної заяви доказів (у кількості примірників відповідно до учасників справи), доказів сплати судового збору на суму 2 662,40 грн. окремими платіжними документами для кожного позивача.
Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.
Копію ухвали надіслати позивачам.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала виготовлена та підписана 10 серпня 2026 року.
Суддя О.О. Артоуз