КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
11 серпня 2026 року м. Київ 320/29521/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в м. Києві заяву Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з позовом до Державної аудиторської служби України та просить суд:
визнати протиправними та скасувати вимогу від 11.05.2026 № 000500-14/6142-2026 «Про усунення виявлених порушень», в частині
пункту 19 щодо забезпечення відшкодування КВП МУ-13 «Електропівденьмонтаж» на користь філії «ВП ХАЕС» завищеної вартості виконаних робіт на суму 790 171,37 грн, зокрема згідно з нормами ст. 22, 610-625 Цивільного кодексу України та/або відповідно до норм ст. 1166 Цивільного кодексу України або обрати інший, визначений законодавством спосіб усунення порушення;
пункт 20 щодо забезпечення відшкодування ТОВ «Атоммонтажсервіс» на користь філії «ВП ХАЕС» завищеної вартості виконаних робіт на суму 1 066 945,00 грн, зокрема згідно з нормами ст.ст. 22, 610 - 625 Цивільного кодексу України та/або відповідно до норм ст. 1166 Цивільного кодексу України або обрати інший, визначений законодавством спосіб усунення порушення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.08.2026 позивачем подано заяву про забезпечення позову.
У поданій заяві заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пунктів 19 (в частині забезпечення відшкодування КВП МУ-13 «Електропівденьмонтаж» на користь філії «ВП ХАЕС» завищеної вартості виконаних робіт на суму 790 171,37 грн), 20 Вимоги Держаудитслужби від 11.05.2026 № 000500- 14/6142-2026 «Про усунення виявлених порушень».
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову зазначає, що Державною аудиторською службою України за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності АТ «НАЕК «Енергоатом» та його філій за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 складено акт ревізії від 20.03.2026 № 000500 21/14, на підставі якого сформовано Вимогу від 11.05.2026 № 000500-14/6142-2026 «Про усунення виявлених порушень».
Пунктами 19 та 20 цієї Вимоги Позивача фактично зобов`язано забезпечити відшкодування контрагентами завищеної, на думку контролюючого органу, вартості виконаних робіт: КВП МУ-13 «Електропівденьмонтаж» - 790 171,37 грн та ТОВ «Атоммонтажсервіс» - 1 066 945,00 грн.
Позивач зазначає, що не погоджується з висновками акта ревізії та п. 19 в оскаржуваній частині і п. 20 Вимоги, вважаючи їх безпідставними, протиправними та необґрунтованими. При цьому, хоча зазначені пункти не визначають конкретного механізму їх виконання, фактично виконання Вимоги потребуватиме проведення претензійної роботи щодо контрагентів, пред`явлення їм майнових вимог, а в разі їх невиконання - звернення до суду з позовами про стягнення відповідних коштів.
На переконання Позивача, невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті призведе до фактичної реалізації оскаржуваної Вимоги ще до перевірки судом її правомірності. Звернення з позовами до контрагентів про стягнення понад 1,8 млн грн потребуватиме сплати значного судового збору та понесення інших судових витрат. У випадку подальшого задоволення адміністративного позову такі витрати не будуть автоматично повернуті, а позивач буде змушений вчиняти додаткові дії для відновлення становища, яке існувало до виконання спірної Вимоги.
Крім того, виконання Вимоги спричинить виникнення нових судових спорів із контрагентами, які в разі скасування Вимоги виявляться безпідставно ініційованими, та може потягнути покладення на Позивача витрат контрагентів на професійну правничу допомогу.
Окремо Позивач наголошує, що саме по собі оскарження Вимоги в судовому порядку не зупиняє її дії та обов`язку щодо її виконання. Водночас законні вимоги органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання, а за невиконання таких вимог законодавством передбачена відповідальність. Відтак керівник Позивача фактично поставлений перед вибором: виконати спірну Вимогу ще до перевірки її законності судом або не виконувати її та наражатися на ризик настання негативних правових наслідків. На думку Позивача, це створює стан правової невизначеності та реальну загрозу негативних наслідків незалежно від обраного способу поведінки.
Таким чином позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення його прав у разі задоволення позову та зумовити необхідність понесення значних і фактично безповоротних витрат. Натомість зупинення дії пунктів 19 в оскаржуваній частині та 20 Вимоги є, на його переконання, адекватним і співмірним заходом, оскільки не вирішує спір по суті та не означає скасування відповідних пунктів Вимоги, а лише тимчасово відтерміновує їх виконання до набрання законної сили судовим рішенням, зберігаючи існуюче становище сторін.
У зв`язку з цим Позивач просить зупинити дію п. 19 Вимоги в частині забезпечення відшкодування КВП МУ-13 «Електропівденьмонтаж» 790 171,37 грн та п. 20 Вимоги щодо ТОВ «Атоммонтажсервіс» в частині на час розгляду справи та до набрання законної сили судовим рішенням..
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Абзацом 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.
Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що наведені у вказаній заяві підстави для забезпечення позову носять загальний характер.
Так, заява про забезпечення позову не містить жодних посилань на те, які саме конкретні права та інтереси заявника порушуються і яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову зумовить у подальшому утруднення відновлення його порушених прав.
Суд наголошує на тому, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, зокрема, обставин, що свідчать про неможливість відновлення порушених прав заявника у випадку, якщо обрані заходи забезпечення позову не будуть вжиті. Судом встановлено відсутність у заяві про забезпечення позову доказів, що прямо або опосередковано підтверджують необхідність докладення значних зусиль, часу та витрат для відновлення порушених прав у випадку задоволення позову.
Отже, заявником не обґрунтовано необхідності й доцільності вжиття обраного заходу забезпечення позову.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про забезпечення позову в адміністративній справі - відмовити.
Копію ухвали направити (вручити) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Головенко О.Д.