КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2067/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.01.2016 року по 27.03.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 18.07.2022 року, виплаченої 27.03.2026 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року у справі №340/7560/24;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.01.2016 року по 27.03.2026 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 18.07.2022 року, виплаченої 27.03.2026 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року у справі №340/7560/24;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 29.01.2020 року по 27.03.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, виплаченого 27.03.2026 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року у справі №340/6642/24;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 29.01.2020 року по 27.03.2026 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, виплаченого 27.03.2026 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року у справі №340/6642/24.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 2013 року і по теперішній час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , де перебуває на грошовому та інших видах забезпечення.
Вказує, що 27.03.2026 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №340/7560/24 відповідач виплатив їй 165447,81 грн індексації грошового забезпечення. Також, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 у справі №340/6642/24 військовою частиною НОМЕР_1 цього ж дня виплачено 235575,42 грн грошового забезпечення.
Разом з тим, відповідач в порушення статті 4 Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) не нарахував та не виплатив на її користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати вказаних сум.
Посилаючись на статті 1-4 Закону №2050-III та Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159) вказує, що право на компенсацію втрати частини доходів виникає незалежно від того, чи були відповідні суми їй попередньо нараховані, але не виплачені, та не пов`язується з попереднім зверненням особи із заявою про виплату компенсації, оскільки невиплата компенсації одночасно із заборгованістю є формою відмови у її виплаті.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На обґрунтування заперечень зазначив, що будь-яких заяв (звернень) від позивача з приводу нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило, а відтак, за відсутності факту звернення позивача із заявою про виплату компенсації та відмови відповідача у її виплаті за результатами розгляду такої заяви, право позивача ще не порушено, а звернення до суду є передчасним.
Вказав, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень полягає у невчиненні юридично значущих та обов`язкових дій, які належать до його компетенції, були об`єктивно необхідні та реально можливі для виконання, а самого факту ненарахування чи несвоєчасного нарахування виплати недостатньо для висновку про протиправну бездіяльність без з`ясування конкретних причин, умов та обставин, за яких відповідні дії не були вчинені.
Будь-яких клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №340/2067/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2013 року проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , де перебуває на грошовому та інших видах забезпечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №340/7560/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення індексації грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року та щодо ненарахування і невиплати індексації-різниці за період служби з березня 2018 року по липень 2022 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити військовослужбовцю ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року, застосувавши січень 2008 року як місяць підвищення доходу для розрахунку індексації. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити військовослужбовцю ОСОБА_2 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення за період служби з березня 2018 року по 18.07.2022 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 у справі №340/6642/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_2 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року - 2102 гривні, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року - 2481 гривня, за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 р. - 2684 гривні.
27.03.2026 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №340/7560/24 відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 165447,81 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1141 від 26.03.2026 (дата виконання - 27.03.2026) та випискою АТ КБ "ПриватБанк" від 31.03.2026 по картковому рахунку позивача (а.с. 12, 23).
Того ж дня, 27.03.2026, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 у справі №340/6642/24 відповідачем нараховано та виплачено позивачу грошове забезпечення в сумі 235575,42 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1140 від 26.03.2026 (дата виконання - 27.03.2026) та вказаною випискою по картковому рахунку (12, 22).
Отже, відповідач допустив несвоєчасну (з порушенням установлених строків) виплату позивачу присуджених судовими рішеннями сум індексації та грошового забезпечення за вказаними періодами.
Під час здійснення 27.03.2026 цих виплат відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на відповідні суми.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв`язку зі специфікою їх правового статусу; відносини щодо проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-III та Порядком №159.
Відповідно до статей 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно зі статтею 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-III).
Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001, та поширюється, зокрема, на заробітну плату (грошове забезпечення) і суму індексації грошових доходів громадян.
Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати (грошового забезпечення), така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. Подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/1110/16, від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, від 13.03.2020 у справі №803/1565/17, від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а, а також у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17 та від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, згідно з якими право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
З матеріалів справи встановлено, що рішеннями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №340/7560/24 та від 09.09.2025 у справі №340/6642/24 на відповідача покладено обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.07.2022 та грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення і матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 відповідно.
На виконання цих судових рішень відповідачем 27.03.2026 нараховано та виплачено позивачу відповідно 165447,81 грн та 235575,42 грн шляхом перерахування на її банківський картковий рахунок в АТ КБ "ПриватБанк".
Враховуючи наявність як факту тривалої невиплати позивачу належних сум грошового забезпечення (індексації), так і факту порушення встановлених строків їх виплати, позивач набула право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати такого грошового забезпечення: за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 27.03.2026, та за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати грошового забезпечення - 27.03.2026.
Щодо доводів відповідача про передчасність позовних вимог у зв`язку з незверненням позивача із заявою про виплату компенсації, суд зазначає таке.
Дійсно, у постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №200/14472/19, від 11.12.2020 у справі №200/10820/19 та від 18.08.2023 у справі №460/4166/20 викладено правову позицію, за якою необхідною умовою для звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів є попереднє звернення особи із відповідною заявою до підприємства, установи чи організації та відмова останніх у її задоволенні.
Разом з тим, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 сформулював інший правовий висновок, відповідно до якого компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватися органом самостійно, одночасно з виплатою заборгованості, а невиплата компенсації в цей період свідчить про відмову у її виплаті згідно із Законом №2050-III і не потребує оформлення окремим рішенням; вчинення ж органом активної дії у вигляді надання відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову. Цією ж постановою визначено, що перебіг строку звернення до суду розпочинається з першого дня місяця, наступного після отримання особою заборгованості за попередні періоди.
Оскільки зазначений правовий висновок сформульовано Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду саме з метою забезпечення єдності судової практики у спорах цієї категорії, суд, керуючись частиною п`ятою статті 242 КАС України, застосовує при вирішенні цієї справи саме цей правовий висновок.
За таких обставин, оскільки норми Закону №2050-III і Порядку №159 не покладають на позивача обов`язку додатково звертатися до відповідача із заявою про виплату компенсації, а невиплата компенсації одночасно із заборгованістю за грошовим забезпеченням (індексацією) є формою відмови у її виплаті, доводи відповідача про передчасність позовних вимог суд відхиляє як необґрунтовані.
Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені (постанова Верховного Суду України від 13.06.2017 у справі №800/490/15).
Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце у випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний (постанова Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №320/5970/17).
Обов`язок відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів виникає в силу приписів статей 1-4 Закону №2050-III та пунктів 2-5 Порядку №159 одночасно з виплатою заборгованості за відповідний місяць і не залежить від наявності звернення особи чи прийняття окремого рішення. Здійснюючи виплату присуджених судовими рішеннями сум індексації та грошового забезпечення, відповідач був об`єктивно спроможний одночасно нарахувати та виплатити позивачу відповідну компенсацію, однак цього обов`язку не виконав. Наведене свідчить про невиконання відповідачем покладеного на нього законом обов`язку, тобто про протиправну бездіяльність, а доводи відповідача в цій частині суд відхиляє як необґрунтовані.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своєї бездіяльності у спірних правовідносинах, не надав, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Щодо судового збору, то згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати, а відтак розподіл на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.01.2016 по 27.03.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.07.2022.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.07.2022 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати - 27.03.2026.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 29.01.2020 по 27.03.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати - 27.03.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК