МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2026 р. № 400/11198/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо:
1.1. ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100000,00 грн. за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період:
- з 30 квітня 2024 року по 30 травня 2024 року,
- з 17 червня 2024 року по 25 червня 2024 року,
- з 02 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року,
- та час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період з 16 травня 2024 року по 14 червня 2024 року
на загальну суму 181 398,51 грн.;
1.2. порушення порядку розрахунку грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, а також дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки;
- зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :
2.1. додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100000,00 грн. за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період:
- з 30 квітня 2024 року по 30 травня 2024 року,
- з 17 червня 2024 року по 25 червня 2024 року,
- з 02 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року,
- та час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період з 16 травня 2024 року по 14 червня 2024 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини
на загальну суму 181 398,51 грн. шляхом перерахування коштів за реквізитами наведеними в довідці згідно з Додатком 2;
2.2. перерахувати та виплатити шляхом перерахування коштів за реквізитами наведеними в довідці згідно з Додатком 2 грошову компенсацію за 50 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки та 28 діб невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2023-2024 роки з урахуванням підпункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 в частині включення до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини) усіх сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100000,00 грн. за весь час перебування:
на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період:
- з 20 жовтня 2023 року по 20 листопада 2023 року,
- з 30 квітня 2024 року по 30 травня 2024 року,
- з 17 червня 2024 року по 25 червня 2024 року,
- з 02 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року,
у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період:
- з 21 листопада 2023 року по 20 грудня 2023 року,
- з 22 грудня 2023 року по 19 січня 2024 року,
- з 22 січня 2024 року по 20 лютого 2024 року,
з 16 травня 2024 року по 14 червня 2024 року
при виконанні бойових розпоряджень, що підтверджується довідками про безпосередню участь в бойових діях:
- з 15 листопада 2022 року по 20 січня 2023 року,
- з 17 серпня 2023 року по 19 жовтня 2023 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , під час бойових дій отримав тяжкі травми, у зв`язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування після травми, а тому вважає, що набув право на отримання збільшеної додаткової грошової винагороди до 100 000,00 грн. відповідно до Постанови №168. Проте, Відповідачем не здійснено нарахування та виплату такої винагороди Позивачу за періоди з 30.04.2024 по 30.05.2024, з 16.05.2024 по 14.06.2024, з 17.06.2024 по 25.06.2024, з 02.07.2024 по 19.08.2024 на загальну суму 338 064,51 грн., що свідчить про протиправну бездіяльність Відповідача. Також Відповідач протиправно не нарахував та не виплатив Позивачу в повному обсязі суму грошової компенсації за 50 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки та сум грошової компенсації, як учаснику бойових дій, за 28 діб невикористаної додаткової відпустки за 2023-2024 роки.
Ухвалою суду від 03.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі а правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).
04.12.2024 р. від представника Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні суддею, який має доступ до державної таємниці.
Ухвалою суду від 05.12.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи в закритому судовому засіданні суддею, який має доступ до державної таємниці. Суд роз`яснив, що справа буде передана для повторного автоматичного розподілу між суддями, які мають доступ до державної таємниці, після того як військова частина НОМЕР_1 направить до суду документи для приєднання до матеріалів справи, які містять гриф «таємно» або «цілком таємно».
10.12.2024 р. представник Відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому вказує на процесуальні порушення при поданні позовної заяви, а саме щодо несплати судового збору, розгляду справи суддею лише за умови допуску до державної таємниці та пропуску Позивачем терміну звернення до суду. Відповідач зазначає, що на момент звільнення всі належні платежі Позивачу, щомісячні основні та додаткові види грошових забезпечень, одноразові додаткові винагороди грошового забезпечення були виплачені у повному обсязі, відповідно до Порядку №260. Виплата не тільки додаткової грошової винагороди (у розмірі 100.000 грн.), а і грошового забезпечення військовослужбовців взагалі проводиться не більше 4-х місяців у разі перебування військовослужбовця на безперервному лікуванні та у відпустці для лікування після важкого поранення (контузії, травми або каліцтва). Дата поранення Позивача: 19.10.2023, отже, термін оплати 4-х місячного безперервного стаціонарного лікування та відпустки після важкого поранення у Позивача закінчився - 19.02.2024. Крім того, Повивачу було виплачено грошову компенсацію за 65 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки в сумі 85964,08 грн. та грошову компенсацію, як учаснику бойових дій, за 28 діб невикористаної відпустки за 2023-2024 роки в сумі 37030,68 грн.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 25.10.2022 року по 24.08.2024 року.
Позивач був виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 24.08.2024 року на підставі наказу (по стройовій частині) від 24.08.2024 року №216.
19 жовтня 2023 року в районі населеного пункту Новотягинка Херсонської області, виконуючи бойове завдання, під час авіаудару противника Позивач отримав акубаротравму, проникаюче осколкове поранення правого ока, забій грудної клітини справа, сліпі осколково-уламкові поранення голови та обличчя, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1084 від 16.11.2023 р.
У Довідці зазначено, що поранення та контузію отримано при виконанні обов`язків військової служби, в районі бойових дій, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини, поранення та контузія НЕ пов`язані з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, НЕ є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, НЕ є наслідками навмисного заподіяння собі с собі тілесних ушкоджень.
Вказана довідка видана на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 з основної діяльності від 02.11.2023 р. №207 «Про результати службового розслідування».
Даний факт також підтверджується первинною медичною картою (форма 100) від 19.10.2023 р.
Згідно з Виписним епікризом № 5463 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Позивач з 20.10.2023 року по 20.11.2023 року знаходився у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, м. Одеса.
Відповідно до виписного епікризу амбулаторної карти № 621522 з 24.10.2023 року по 25.10.2023 року Позивач знаходився у стаціонарі відділення відновлювально-реконструктивної мікрохірургії посттравматичної патології ока державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.Г. Філатова Національної академії медичних наук України».
У Довідці військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 17.11.2023 року № 2188 було встановлено, що відповідно до наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 - поранення тяжкого ступеню. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Рокладу хвороб визнано таким, що Позивач потребує відпустки для лікування після поранення на 30 (тридцять) календарних днів.
Згідно з Довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру Південного регіону клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги від 22.12.2023 року № 74 було встановлено, що відповідно до наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 - травма відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Рокладу хвороб Позивача визнано таким, що потребує відпустки для лікування після поранення (травми) на 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до Довідки гарнізонної військово-лікарської комісії військово- медичного клінічного центру Південного регіону клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги від 22.01.2024 року № 317/6 було встановлено, що відповідно до наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 - травма відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Рокладу хвороб Позивача визнано таким, що потребую відпустки для лікування після поранення (травми) на 30 (тридцять) календарних днів.
У Довідці гарнізонної військово-лікарської комісії військово- медичного клінічного центру Південного регіону клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги від 08.03.2024 року № 2113 було встановлено, що відповідно до наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 - травма відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Позивача визнано обмежено придатним до військової служби (Непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спец.спорудах, за винятком підрозділів забезпечення. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах).
19.03.2024 року за № 255 Позивач був направлений для визначення ступеню втрати працездатності з діагнозом: наслідки МВТ (19.10.2023), проникаючого корнеосклерального поранення, лікованого оперативно (23.10.2023), передня вітректомія з видаленням внутрішньоочного стороннього тіла (24.10.2023); трасциліарна вітректомія, видалення ЗГМ, розправлення сітківки ПДФ, газова тампонада вітреальної порожнини силіконовою олією 5700 авітрія, анірідія, афакія при гостроті зору - руки у обличчя правого ока. Гострота лівого ока 1,0.
Згідно із Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ № 951762 Позивачу встановлено другу групу інвалідності (поранення пов`язане із захистом Батьківщини по зору).
26.03.2024 року Позивачу видано Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія 12 ААА № 110507.
Відповідно до Виписного епікризу (історія хвороби № 714356, амбулаторна карта № 621522) Позивач з 30.04.2024 року по 15.05.2024 року знаходився на лікуванні в стаціонарному відділенні відновлювально-реконструктивної мікрохірургії посттравматичної патології ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України». Діагноз: МВТ (19.10.23). Множинні осколкові поранення волосистої частини голови та обличчя. Операція 02.05.2024 р. OD динамічний циркляж. Рекомендовано продовжити лікування.
Згідно з Довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 15.05.2024 року 2087/6 було встановлено, що стан Позивача після операції (02.05.2024) динамічного циркляжу силіконовою стрічкою на правому оці внаслідок вогнепального поранення корнеоскрерального проникаючого поранення (19.10.2023). На підставі наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 - травма відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Рокладу хвороб визнано таким, що потребую відпустки для лікування після поранення (травми) на 30 (тридцять) календарних днів.
З 17.06.2024 року по 25.06.2024 року Позивач знаходився на лікуванні в стаціонарному відділенні відновлювально-реконструктивної мікрохірургії посттравматичної патології ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України», що підтверджується Виписним епікризом (Історія хвороби №716081 амбулаторна карта № 621522. Діагноз: МВТ (19.10.23). Множинні осколкові поранення волосистої частини голови та обличчя. Рекомендовано продовжити лікування.
Відповідно до Виписного епікризу із медичні карти стаціонарного хворого №1388 з 02.07.2024 року по 19.08.2024 року Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 з діагнозом: наслідки вибухового поранення (19.10.2023 року), вогнепального осколкового проникаючого корнеосклерального поранення правого ока з вогнепальним осколковим пораненням.
15.08.2024 року військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_3 від 01.07.2024 № 405 провела медичний огляд Позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
За результатами огляду Позивачу надано Свідоцтво про хворобу № 1377 від 15.08.2024 року, відповідно до якого він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.08.2024 року №216 Позивач був з 24.08.2024 року виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Також у вказаному наказі від 24.08.2024 року № 216 вказується, що Позивачу виплачено грошову компенсацію за 65 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки в сумі 85964,08 грн. та як учаснику бойових дій за 28 діб невикористаної додаткової відпустки за 2023-2024 роки в сумі 37030,68 грн.
28.08.2024 року за № 385 Відповідачем була видана Позивачу Довідка про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами).
15.10.2024 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою, яка була направлена Укрпоштою цінним листом з повідомленням про вручення та описом вкладеного (номер відправлення 020[телефон приховано]), однак не отримана представником військової частини НОМЕР_1 і повернута Позивачу 09.11.2024 року.
У вказаній вимозі Позивач вимагав перерахувати та виплати йому: невиплачені суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100000,00 грн за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого за висновками (довідками) військово-лікарських комісій, за період: з 30 квітня 2024 року по 15 травня 2024 року, з 17 червня 2024 року по 25 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року, та час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (довідками) військово-лікарських комісій, за період з 16 травня 2024 року по 14 червня 2024 року.
Позивачем у вимозі було надано розрахунок:
- За квітень 2024 року - 1 день - 3333,33 грн.
- За травень 2024 року - 31 день - 100000,00 грн.
- За червень 2024 року - 23 дні - 76666,67 грн.
- За липень 2024 року - 30 днів - 96774,19 грн.
- За серпень 2024 року - 19 днів- 61 290, 32 грн.
Разом не виплачено 338064,51 грн.
31.10.2024 року на банківський рахунок Позивача надійшло 156 666,66 грн. від в/ч НОМЕР_1 з призначенням платежу «Заробітна плата».
Позивач, вважаючи, що Відповідачем допущено протиправну бездіяльність, звернувся до суду із даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частини 1 стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом першим якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці:
1) беруть безпосередню участь у бойових діях;
2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.
За відсутності документального підтвердження наведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000,00 грн. не виникає.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
У спірні періоди порядок виплати додаткової винагороди регламентувався окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення).
Відповідно до п.п. 6, 10 Окремого доручення, накази про виплату військовослужбовцям додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця; підготовка проектів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, покладається на підрозділи, що відповідають за облік особового складу.
При цьому, у пункті 7 Окремого доручення вказано, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшено до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Аналогічні норми містить і Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), які набрали чинності 01.02.2023 (в редакції Наказу МОУ від 25.01.2023 №44).
Так, згідно з п. 9 розділу XXXIV Положення №260, накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гри. також включаються військовослужбовці у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Тобто, вказані норми передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов`язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2024 року у справі № 520/16191/23 та від 27.11.2024 року у справі № 380/20587/23.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Водночас суд наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.
Пункт 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) (далі - ВЛК) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.
У справі, що розглядається, спірним питанням є наявність/відсутність у Позивача права відповідно до Постанови № 168 на нарахування й виплату додаткової винагороди до 100 000 грн. за весь час перебування Позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період: з 30 квітня 2024 року по 30 травня 2024 року, з 17 червня 2024 року по 25 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року та час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період з 16 травня 2024 року по 14 червня 2024 року у зв`язку з пораненням, отриманим 19.10.2023 року.
Умовою виплати додаткової винагороди до 100 000 грн. є належне підтвердження таких фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.05.2025 року у справі №380/27432/23 та від 05.11.2025 року у справі №340/2976/23.
Як встановлено матеріалами справи, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.11.2023 за № 1084, виданої військовою частиною НОМЕР_3 , старший солдат ОСОБА_1 , 19 жовтня 2023 року в районі населеного пункту Новотягинка Херсонської області, виконуючи бойове завдання, під час авіаудару противника Позивач отримав акубаротравму, проникаюче осколкове поранення правого ока, забій грудної клітини справа, сліпі осколково-уламкові поранення голови та обличчя. Поранення та контузію отримано при виконанні обов`язків військової служби, в районі бойових дій, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини, поранення та контузія НЕ пов`язані з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, НЕ є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, НЕ є наслідками навмисного заподіяння собі с собі тілесних ушкоджень. Вказана довідка видана на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 з основної діяльності від 02.11.2023 р. №207 «Про результати службового розслідування». Даний факт також підтверджується первинною медичною картою (форма 100) від 19.10.2023 р. Зазначене не оспорюється Відповідачем.
Суд встановив, що у зв`язку з отриманим пораненням Позивач, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я в періоди з 30 квітня 2024 року по 30 травня 2024 року, з 17 червня 2024 року по 25 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року, а з 16 травня 2024 року по 14 червня 2024 року Позивач перебував у відпустці за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК.
Вказані обставини підтверджуються медичними виписками та довідками ВЛК.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування за періоди з 30 квітня 2024 року по 30 травня 2024 року, з 17 червня 2024 року по 25 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року, з 16 травня 2024 року по 14 червня 2024 року.
Дослідивши наданий Позивачем розрахунок, врахувавши виплату Відповідачем 31.10.2024 року на банківський рахунок Позивача 156 666,66 грн. з призначенням платежу «Заробітна плата», суд дійшов висновку, що за оскаржуваний період Позивач має право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування в оскаржувані періоди на загальну суму 181 398,51 грн.
Вказаний розрахунок Відповідачем не спростовується, Відповідач не надав контррозрахунок.
Відтак, суд вважає, що бездіяльність Відповідача здійснити нарахування та виплату Позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі до 100000,00 гривень за період перебування Позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування в періоди з 30 квітня 2024 року по 30 травня 2024 року, з 17 червня 2024 року по 25 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року, з 16 травня 2024 року по 14 червня 2024 року не відповідає критерію правомірності, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про порушення порядку розрахунку грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, а також дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з п. 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до абзаців 1-3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.
Пунктами 3, 5 Розділу XXXI Порядку №260 передбачено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
Згідно з пунктами 6, 7 розділу XXXI Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.
Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.
Суд зазначає, що на час звільнення Позивача з військової служби відповідно до наказу від 24.08.2024 року № 216, Позивачу було виплачено грошову компенсацію за 65 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки в сумі 85964,08 грн. та як учаснику бойових дій за 28 діб невикористаної додаткової відпустки за 2023-2024 роки в сумі 37030,68 грн.
При цьому суд звертає увагу, що додаткова винагорода військовослужбовцям на період дії воєнного стану, передбачена статтею 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзацом другим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3161-IX від 28.06.23 р., є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення (винагород), які виплачуються під час дії воєнного стану. Її розмір диференціюється залежно від характеру виконуваних завдань, умов та місця їх виконання, залучення до участі у бойових діях тощо. Право на отримання такої додаткової винагороди у розмірі від 30 000 грн. до 100 000 грн. мають військовослужбовці Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а також здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення зазначених заходів (завдань). Розмір додаткової винагороди кожному військовослужбовцю визначається пропорційно часу (кількості днів) його безпосередньої участі у бойових діях та виконання ним бойових (спеціальних) завдань у відповідних місцях та умовах. Така винагорода виплачується на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених пунктами 1-1, 1-2 постанови КМУ № 168, розділом XXXIV Порядку № 260. Підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира військової частини, який видається на підставі рапорту командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові 29.08.2024 у справі № 640/13029/22 дійшла висновку, що визначена пунктом 1 постанови КМУ №168 додаткова винагорода є саме одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям ЗСУ, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України (пункти 81, 83, 86).
Також, Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 10.12.2024 року у справі №580/9551/23, досліджував та з`ясовував правову природу додаткової винагороди, установленої пунктом 1 постанови КМУ №168, і також дійшов до висновку, що така додаткова винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а не щомісячним додатковим видом грошового забезпечення.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 200/1564/24, 27.03.2025 року у справі №240/2921/23, саме щодо правової природи додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Отже, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення (винагород).
За правилами пункту 6 розділу XXXI Порядку № 260 до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється сума грошової компенсації за невикористані дні відпусток, включаються лише винагороди, які належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду). Інші винагороди, які належать до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, до місячного грошового забезпечення не включаються.
Отже Відповідач при нарахуванні у 2022-2024 роках Позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпусток у зв`язку зі звільненням його з військової служби правомірно не включив до складу місячного грошового забезпечення додаткову винагороду на період дії воєнного стану, оскільки вона на той момент належала до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а не до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Положеннями пункту 6 розділу XXXI Порядку №260 чітко визначений перелік складових грошового забезпечення, які враховується при обчислені розміру компенсації за невикористані дні відпустки, і до такого переліку не входять одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, позовні вимоги щодо перерахунку та виплати компенсації за невикористанні дні основної та додаткової відпусток задоволенню не підлягають.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння та /або бездіяльності) суб`єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч. 2 ст. 2 КАС України.
Обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений у першу чергу саме на суб`єкта владних повноважень ч. 2 ст. 77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів на спростування вимог приватної особи та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону реально вчиненого суб`єктом владних повноважень управлінського волевиявлення.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо заявленого Відповідачем клопотання у відзиві на позовну заяву про розгляд справи в закритому судовому засіданні суддею, який має доступ до державної таємниці, то суд зауважує, що ухвалою від 05.12.2024 року було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. Крім того, на виконання приписів вказаної ухвали військовою частиною НОМЕР_1 так і не було надано до суду документи для приєднання до матеріалів справи, які містять гриф «таємно» або «цілком таємно».
Щодо клопотання Відповідача від 06.12.2024 року щодо пропуску Позивачем процесуальних термінів на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до наказу по стройовій частині від 24.08.2023 №216 Позивача з 24.08.2024 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а відтак, на думку Відповідача, термін для звернення до суду починається з 24.08.2024 і закінчується 24.11.2024. Позовна заява надійшла до суду 27.11.2024 року, а тому термін пропуску складає 3 дні.
При цьому суд зазначає, що грошове забезпечення (заробітна плата) надходила на рахунки Позивача ще після виключення останнього з усіх видів забезпечення з 24.08.2024 року, а саме: 21.08.2024 в сумі 190585,67 грн. та 31.10.2024 в сумі 156666,66 грн., а отже Позивач станом на 24.08.2024 не мав повної інформації щодо всіх виплат грошового забезпечення.
Крім того, 15.10.2024 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про перерахунок та виплату додаткової грошової винагороди, яка була направлена Укрпоштою цінним листом з повідомленням про вручення та описом вкладеного.
Суд вказує на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору, підстав вирішувати питання про розподіл судових витрат немає.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100000,00 грн. за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період з 30 квітня 2024 року по 30 травня 2024 року, з 17 червня 2024 року по 25 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року та час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період з 16 травня 2024 року по 14 червня 2024 року на загальну суму 181398,51 грн.
3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100000,00 грн. за весь час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період з 30 квітня 2024 року по 30 травня 2024 року, з 17 червня 2024 року по 25 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року та час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (довідками) військово-лікарських комісій за період з 16 травня 2024 року по 14 червня 2024 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини на загальну суму 181 398,51 грн.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 11.08.2026 р.
Суддя Н. В. Лісовська