МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2026 р. № 400/7822/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49094, вул. Книжна, 1/1, м. Кривий Ріг, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.,50074, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008
про визнання неправомірним та скасування рішення від 12.06.2026 №143250026842, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (Відповідач 2), у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.06.2026 № 143250026842 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, а Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (в редакції до 02.03.2015), починаючи з 05.06.2026 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказала, що з 23.06.2004 по 29.09.2017 працювала у КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини» на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими (Список № 2). На момент звернення до пенсійного органу (05.06.2026) досягла віку 50 років 10 місяців, має 27 років загального страхового стажу та 13 років 03 місяці 06 днів пільгового стажу за Списком № 2. Зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано неконституційним підвищення пенсійного віку для жінок за Списком № 2 з 50 до 55 років, у зв`язку з чим вона має безумовне право на призначення пільгової пенсії по досягненню 50 років, що підтверджено правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20.
Суд ухвалою від 02.07.26 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував.Вказав, що розгляд заяви позивачки здійснювався за принципом екстериторіальності. За наслідками розгляду прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням позивачкою 55 років, як це передбачено п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017). Також стверджує, що Закон № 2148-VIII є спеціальним та чинним, а Рішення КСУ № 1-р/2020 поширюється лише на осіб, які набули право на пенсію до 11.10.2017 року. Додатково відповідач 1 послався на дискреційність своїх повноважень щодо прийняття рішень про призначення пенсії та рішення ЄСПЛ у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства».
Відповідач 2 у відзиві також заперечував проти позову з аналогічних підстав, вказуючи на відсутність порушень з боку органів Пенсійного фонду України
Суд розглянувщи матеріали справи встановив наступне.
ОСОБА_1 з 23.06.2004 року по 29.09.2017 року працювала у Комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївський обласний Будинок дитини» Миколаївської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими. Зазначена посада відноситься до Розділу XXIV «Охорона здоров`я і соціальна допомога» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2016 № 461 (та відповідних попередніх постанов КМУ).
05 червня 2026 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII. За принципом екстериторіальності органом, уповноваженим на розгляд заяви, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.06.2026 № 143250026842 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 через недосягнення пенсійного віку 55 років, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV.
Згідно з матеріалами пенсійної справи та розрахунками органів ПФУ, підтвердженими відповідачем у відзиві, станом на дату звернення (05.06.2026): вік позивачки становив 50 років 10 місяців 24 дні; загальний страховий стаж становить 27 років 0 місяців 19 днів; пільговий стаж роботи за Списком № 2 становить 13 років 03 місяці 07 днів (зараховано повністю всі періоди).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 р.
Атестація робочого місця підтверджена Наказами по установі від 23.06.2009 року № 77-л, від 13.05.2014 року № 93-л, від 06.05.2019 року № 57-л., про продовження дії результаттів атестації робочих місць наказ № 33-Л від 01.04.2024 р.
Розділом XXIV Охорона здоров`я і соціальна допомога" списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2016 року № 461, передбачені працівники, які безпосередньо обслуговують хворих: у будинках-інтернатах для психічно хворих, дитячих будинках - інтернатах для розумово відсталих дітей системи соціального забезпечення -молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри господині.
Страховий стаж роботи за Списком № 2 за період з 23.06.2004 року по 29.09.2017 року становить 13 років 03 місяці 06 днів.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788) в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (надалі Закон № 213), серед іншого, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
... жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше10 років на зазначених роботах.
Законом № 213 внесено зміни у вищевказані приписи ст. 13 Закону № 1788, а саме: "на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць -після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше ЗО років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 213, цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2015 року.
Виходячи з наведеного, після внесення змін Законом № 213 до Закону № 1788, пенсійний вік жінок зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, був збільшений з 50 до 55 років починаючи з 01.04.2015 року (дати набрання чинності Законом № 213).
Разом із тим, Конституційний Суд України рішенням від 23.01.2020 року № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед іншого, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІзі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ.
Пунктом 3 цього рішення вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-ХІІдля осіб, які працювали до 01,04.2015 на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
З наведеного слідує, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 1-р/2020, тобто з 23.01.2020 р., вступають в дію положення ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІв редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УШ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІУ від 09.07.2003 в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.
Правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 50 років за пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та 55 років за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІУ.
Виходячи із засад розумності та справедливості та в силу ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» судом мають враховуватись висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.
Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 вирішив, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаній нормі, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
Суд критично оцінює та відхиляє доводи відповідачів про те, що внесення Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII до Закону № 1058-IV статті 114 позбавляє позивача права на застосування пільгового віку 50 років.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20) сформувала сталий та обов`язковий правовий висновок: «Особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 та мали необхідний пільговий стаж, після 23.01.2020 (дня ухвалення Рішення КСУ № 1-р/2020) мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за положеннями Закону № 1788-XII після досягнення 50 років.
Норми ст. 114 Закону № 1058-IV не скасовують і не звужують змісту прав громадян, відновлених Рішенням КСУ № 1-р/2020. У разі існування колізії між нормами Закону № 1788-XII та Закону № 1058-IV застосуванню підлягають норми, які є більш сприятливими для застрахованої особи».
Суд також відхиляє твердження відповідача про те, що Рішення КСУ від 23.01.2020 № 1-р/2020 стосується виключно осіб, які досягли 50 років до 11.10.2017 року. Висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 360/3611/20 чітко визначають, що вирішальним є факт наявності необхідного пільгового стажу та досягнення 50-річного віку станом на момент звернення за призначенням пенсії після ухвалення рішення КСУ від 23.01.2020. Оскільки позивач на день звернення з заявою (05.06.2026) досягла 50 років, має 27 років загального страхового стажу (при необхідних 20) та 13 років 3 місяці пільгового стажу (при необхідних 10), вона набула безумовне право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII.
Щодо дискреційних повноважень пенсійного органу: відповідач у відзиві посилався на дискреційність своїх повноважень та недопустимість втручання суду у вибір способу захисту прав. Суд вважає ці доводи повністю безпідставними. Дискреційне повноваження має місце тоді, коли суб`єкт владних повноважень має можливість обрати з кількох передбачених законом альтернативних та законних рішений те, яке він вважає найдоцільнішим.
Водночас у спірних правовідносинах, за умови підтвердження позивачкою всіх передбачених законом умов (вік 50 років, загальний стаж понад 20 років, пільговий стаж понад 10 років), орган Пенсійного фонду не має жодної дискреції відмовити у призначенні пенсії. У відповідача існує лише один законний варіант поведінки прийняти рішення про призначення пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України суд у разі задоволення позову може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Зобов`язання призначити пенсію в цьому випадку є належним та єдиним ефективним способом відновлення порушеного права особи в розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо розподілу обов`язків між відповідачами. відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій № 22-1, за принципом екстериторіальності розгляд заяви та прийняття рішення здійснюється структурним підрозділом уповноваженого органу.Саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняв протиправне рішення № 143250026842, яке підлягає скасуванню із зобов`язанням даного органу призначити позивачу пенсію.
Оскільки електронна пенсійна справа та виплата пенсії за місцем проживання позивача здійснюється Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області ( Відповідач 2, належним способом захисту права є зобов`язання Головного управлінням ПФУ в Миколаївській області здійснювати нарахування та виплату призначеної пенсії.
На підставі ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області, чиє протиправне рішення призвело до звернення до суду.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49094 код ЄДРПОУ 21910427, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області,вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, код ЄДРПОУ 13844159 ) задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12 червня 2026 року № 143250026842 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 05.06.2026.
3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 05 червня 2026 року.
4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 05.06.2026 року.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49094 код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1331,20 грн.
6.Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко