Справа № 420/7086/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ "СТІЛЛІ" до Одеської митниці (відокремлений підрозділ) про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Позивачі звернулись з позовною заявою до Одеської митниці (відокремлений підрозділ), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000018/2 від 22.02.2026 року.
Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що розмір скорегованої митної вартості становить 667834,81 грн, а обставини по справі потребують надання усних пояснень, бажають брати участь у досліджені доказів, виступити зі вступним словом, ставити питання та надавати відповіді, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалась через електронний кабінет.
У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності. Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію по суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження безпосередньо в судовому засіданні.
Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначили, що з компанією RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та ТОВ "СТІЛЛІ" (Покупець) укладено Контракт № 1, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - взуття. 10.10.2025 року на виконання умов Контракту № 1 продавцем було виставлено Інвойс № 192 з переліком товарів на загальну суму 51235,64 доларів США. Для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 26UA50[телефон приховано]U6 від 22.02.2026, Від відповідача надійшло повідомлення про витребування додаткових документів на підтвердження складових митної вартості. У відповідь Декларантом надіслано лист та викладено аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для розмитнення товару за ціною вказаною у декларації. Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачами наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією № 26UA50[телефон приховано]U6 від 22.02.2026,, позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД. Оскільки в документах містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені такі обставини по справі.
18.07.2022 року між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та ТОВ «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 1, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - взуття.
Згідно з Додатковою угодою від 19.07.2022 року до Контракту № 1 сторони вирішили викласти п. 3.1. Контракту № 1 в новій редакції: 3.1. Умови поставки: (базові умови) - FOB.
10.10.2025 року на виконання умов Контракту № 1 продавцем було виставлено Інвойс № 192 з переліком товарів на загальну суму 51235,64 доларів США.
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація № 26UA50[телефон приховано]U6 від 22.02.2026,, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ "СТІЛЛІ", а саме: товар № 1 - взуття жіноче.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 26UA50[телефон приховано]U6 від 22.02.2026, позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 26UA50[телефон приховано]U6 від 22.02.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000018/2 від 22.02.2026 р., а саме:
Оцінювана партія товару декларується на підставі угоди з виробником RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), відправник RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), торговельна марка STILLI.
Згідно п.2.6 договору транспортного експедирування умови і особливості перевезення сторони взаємно узгоджують в заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору, і згідно п.2.7. цього договору - остаточна вартість і перелік послуг можуть уточнюватись Актом і рахунками із зазначенням фактичного обсягу наданих послуг. Наразі, в пакеті документів наданих декларантом, відсутня заявка та Акт щодо умов та обсягу фактично наданих послуг.
В наряді від 13.02.2026 № 26245 зазначено, що контейнер CAAU5397672 з заявленим вантажем прибув в Україну на морському судні HARRISON, а в поданому коносаменті зазначено судно MAERSK ESSEN 542W,- що свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів.
У наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі SHENZHEN(Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару NINGBO (Китай) - Chornomorsk (Україна), і інформація щодо витрат на перевезення товару з пункту SHENZHEN(Китай) до порту NINGBO (Китай) - відсутня у товаросупровідних документах. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.
Отже, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складових митної вартості товару.
У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
22.02.2026 у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 26UA50[телефон приховано]U6 від 22.02.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Позивач вважає прийняті рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі їх перелік).
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
У цій справі при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення, за умовами поставки FOB.
Висновки суду щодо прийнятих рішень відповідача є наступними.
Щодо транспортування, перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, позивач зазначив, що у підтвердження транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Рахунок на оплату від експедитора, який містить детальну вартість кожного виду транспортних витрат та охоплює транспортні послуги за весь маршрут транспортування товарів від постачальника до митної території України. Надання виставленого рахунку на підтвердження транспортних витрат повністю узгоджується з МК України, наказом МФУ № 599 від 24.05.2012 року та умовами договору.
Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому виставлений рахунок на підтвердження транспортних витрат є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
В частині операцій розвантаження та перевантаження в порту, позивач надав Довідку про вартість міжнародного перевезення вантажу ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс», в якій зазначена вартість перевезення вантажу за весь маршрут від порту Ningbo (Китай) до порту України.
Таким чином, вартість включає всі витрати за весь маршрут прямування від країни постачальника до країни покупця. З поданих декларантом документів не вбачається, що витрати з перевантаження підлягають окремій оплаті і що вони не включені в загальну вартість перевезення. Такі ж відомості містяться і у виставленому експедитором рахунку на оплату, а саме: у ньому зазначена вартість за «морське перевезення за межами державного кордону». Також у рахунку окремо визначені локальні портові витрати за межами державного кордону.
З поданих декларантом документів не вбачається, що витрати з перевантаження підлягають окремій оплаті і що вони не включені в загальну вартість перевезення. Такі ж відомості містяться і у виставленому експедитором рахунку на оплату, а саме: у ньому зазначена вартість за "морське перевезення за межами державного кордону". Також у рахунку окремо визначені локальні портові витрати за межами державного кордону.
Виставлений рахунок експедитора, який містить загальну вартість перевезення, було надано митному органу. Жодних додаткових рахунків, пов`язаних з додатковими транспортними витратами декларанту не було виставлено.
У зв`язку з цим слід зазначити про протиправні вимоги митного органу виокремити певні елементи з комплексної послуги транспортування (такі як доставка до місця навантаження, роботи з перевантаження та ін.) та затребувати окремі договори на такі послуги і окремі платіжні документи, вони є безпідставними і не узгоджуються з умовами договору транспортного експедирування. Відповідач у своєму рішенні лише ставить під сумнів вартість транспортних послуг та припускає, що вони можуть бути більшими не наводячи будь яких доказів чи аргументів.
Щодо місця видачі коносаменту та транспортування до порту відправлення, позивач зазначив, що всі посилання на будь-які можливі витрати покупця на транспортування товарів до порту відправлення є недоречними, оскільки за умовами FOB всі витрати до порту відправлення несе саме продавець. Митний орган навмисно змішує поняття місце видачі коносамента (тобто місце його оформлення) та місце відправлення товарів (тобто порт відправлення товарів), що не обов`язково має співпадати.
Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що згідно з наданим інвойсом, поставка товарів відбувається на у мовах FOB Ningbo.
Відповідно до Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати), FOB, FREE ON BOARD (... named port of shipment), ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження). Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Щодо страхування товарів, позивач зазначив, що згідно з умовами наданого інвойса, страхування не здійснюється.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі №814/1204/15 зазначив, що якщо декларант заявляє, що страхування не здійснювалось, він не має доводити цього факту, декларант має підтвердити лише ті факти, які на його думку пов`язані із витратами та входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалось та вартість страхування повинна включатись до вартості товару, митниця повинна довести цей факт, чого у даному випадку зроблено не було.
Таким чином, суд зазначає, що витрати на страхування не можуть входити до митної вартості товару у даному випадку і не підлягають врахуванню під час визначення суми митних платежів, що підлягають сплаті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані разом з митними деклараціями документи у своїй сукупності є достатніми для перевірки митної вартості визначеної відповідно до ціни контракту.
Наведені у рішеннях митного органу застереження, не є такими, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів за основним методом, оскільки використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і є достовірними, тобто наявні всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а тому не можуть застосовуватись другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ТОВ "Стіллі" задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості № UA500110/2026/000018/2 від 22.02.2026 року,
Стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛІ" (ЄДРПОУ 44601800, м. Одеса, Грецька пл., 1, офіс 201-Б) судовий збір в сумі 8014.02 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В