Справа № 420/40719/25
У Х В А Л А
11 серпня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі №420/40719/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/40719/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 було вирішено задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №155950002892 від 08.08.2025 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії від 01.08.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 постановлено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року без змін.
Вказане рішення набрало законної сили - 30.04.2026.
Виконавчі листи Одеським окружним адміністративним судом не видавались.
20.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кобак Р.І. надійшла заява (вх. №82227/26), в якій заявник просить суд:
1. Визнати поважними причини пропуску для подання цієї заяви поважними та поновити нам такий строк;
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/40719/25, що полягають у прийнятті рішення про перерахунок пенсії від 19.05.2026 № 155950002892, в якому всупереч вказаному судовому рішенню не було фактично зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його трудової діяльності у Державі Лівія (з 04.01.2006 до 03.04.2007, з 14.01.2008 до 15.01.2009, з 16.01.2009 до 30.12.2009, з 01.01.2010 до 31.07.2010, з 04.02.2011 до 31.03.2019) та скасувати рішення в цій частині;
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вжити заходів щодо належного та повного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/40719/25, а саме: здійснити обчислення, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025, здійснивши фактичне зарахування до страхового стажу періоди роботи у Великій Соціалістичній Народній Лівійській Арабській Джамагирії ( ОСОБА_2 ) з 04.01.2006 до 03.04.2007, з 14.01.2008 до 15.01.2009, з 16.01.2009 до 30.12.2009, з 01.01.2010 до 31.07.2010, з 04.02.2011 до 31.03.2019;
4. В порядку частини 1 статті 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 420/40719/25 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк (але не пізніше 30 днів з моменту постановлення відповідної ухвали) деталізований звіт про повне виконання вказаного судового рішення у спосіб, зазначений в пункті 3 прохальної частини цієї заяви, з обов`язковим долученням розгорнутих розрахунків (протоколів) стажу, що підтверджують відсутність нульових значень для спірних періодів роботи.
В обгрунтування поданої заяви зазначили, що позивачу визначено страховий стаж загальною тривалістю 47 років, 0 місяців, 26 днів, розраховано коефіцієнт стажу 0.47000 та призначено пенсію у розмірі 4509,44 грн (виходячи з середньомісячного заробітку 9157,44 грн). Однак, аналіз протоколів (таблиць) розрахунку стажу, доступ до яких Заявник отримав лише 13 липня 2026 року через особистий кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ, доводить, що Відповідач, виконав рішення суду частково. Так, відповідач дійсно зарахував до стажу роботи в подвійному розмірі періоди роботи з 22.08.1986 до 20.05.2022, з 09.09.2002 до 11.11.2002, з 12.05.2003 до 02.12.2003. Водночас, Відповідач формально внісши дати лівійських контрактів до реєстру, навпроти кожного з нижченаведених періодів у графах розрахунку страхового стажу (в одинарному розмірі та з урахуванням кратності 1) встановлено виключно нульові значення (« 0 років, 0 місяців, 0 днів»): - з 04.01.2006 до 03.04.2007; - з 14.01.2008 до 15.01.2009; - з 16.01.2009 до 30.12.2009;- з 01.01.2010 до 31.07.2010; - з 04.02.2011 до 31.03.2019. Тобто, понад 11 календарних років трудової діяльності Позивача в медичних закладах Лівії (з 2006 по 2019 роки) були математично оцінені Відповідачем у «0 років, 0 місяців, 0 днів», та до загального страхового стажу не були враховані. Таким чином, ГУ ПФУ в Харківській області умисно не виконало рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 в цій частині. Суд зобов`язав ПФУ врахувати ці періоди, оскільки відмова в їх зарахуванні (через відсутність профільного договору) була визнана протиправною. Така бездіяльність призвела до суттєвого заниження загального коефіцієнта страхового стажу. Замість того, щоб зарахувати додатково страховий стаж у розмірі понад 11 років (що дорівнює збільшенню коефіцієнта щонайменше на 0.11), Позивач отримав фіктивне рішення Відповідача, яке жодним чином не покращило його майнового стану та не відновило порушене право.
При вирішенні заяви в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд керується таким.
Загальні вимоги до форми та змісту заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду встановлені ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. ч. 4 та 5 ст. 383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Отже, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень п. п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах виконавчої служби.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.
Проте в порушення вказаних вимог, до матеріалів заяви не надано доказів щодо звернення судового рішення до примусового виконання, вчинення виконавцем дій, спрямованих на перевірку виконання рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, позаяк примусове виконання рішення суду здійснюється у порядку, передбаченому Законом № 1404 у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа. Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Під час розгляду позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження (постанова від 21.11.2018 у справі № 816/2016/17 К/9901/50946/18 ЄДРСР 79365485).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 зазначила, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Так, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Подана заява про протиправність дій відповідача у порядку ст. 383 КАС України не відповідає вимогам, визначеним п. 7, 8 ч. 2, ч. 3 ст. 383 КАС України, позаяк виконавчий лист Одеським окружним адміністративним судом не видавалися, що свідчить про те, що стадія примусового виконання рішення не вичерпана.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ст. 383 КАС України та відповідно до частини 5 цієї ж статті підлягає поверненню.
Щодо решти вимог прохальної частини про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк подати звіт про виконання рішення, суд зазначає таке.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 КАС України, якою в редакції змін, внесених Законом України від 21.11.2024 № 4094-ІХ, які набрали законної сили 19.12.2024.
Відповідно до ч .1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Порядок розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення передбачено статтею 382-1 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з ч.2 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Рішенням суду від 05.02.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії від 01.08.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У вказаному рішення, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування стажу за періоди трудової діяльності з 22.08.1986 по 20.05.2002, з 09.09.2002 по 11.11.2002, з 12.05.2003 по 02.12.2003 у подвійному розмірі.
За твердженням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кобака Р.І. не заперечується, що відповідач дійсно зарахував до стажу роботи в подвійному розмірі періоди роботи з 22.08.1986 до 20.05.2022, з 09.09.2002 до 11.11.2002, з 12.05.2003 до 02.12.2003.
Водночас, Відповідач формально внісши дати лівійських контрактів до реєстру, навпроти кожного з нижченаведених періодів у графах розрахунку страхового стажу (в одинарному розмірі та з урахуванням кратності 1) встановлено виключно нульові значення (« 0 років, 0 місяців, 0 днів»):
- з 04.01.2006 до 03.04.2007;
- з 14.01.2008 до 15.01.2009;
- з 16.01.2009 до 30.12.2009;
- з 01.01.2010 до 31.07.2010;
- з 04.02.2011 до 31.03.2019.
В якості додатку було надано розрахунок страхового стажу:
- з 01.09.1976 по 31.10.1981 Навчання у вищих/середн.НЗ - 5 років 2 місяці 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 5 років 2 місяці 0 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 01.11.1981 по 01.02.1982 - 0 років 3 місяці 1 день (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 3 місяці 1 день (страх. стаж з урах. кр.);
- з 02.02.1982 по 30.06.1982 Навчання у вищих/середн.НЗ - 0 років 4 місяці 29 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 4 місяці 29 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 16.08.1982 по 22.07.1983 - 0 років 11 місяців 7 день (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 11 місяців 7 день (страх. стаж з урах. кр.);
- з 03.08.1983 по 02.10.1985 - 2 роки 2 місяці 0 день (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 2 роки 2 місяці 0 день (страх. стаж з урах. кр.);
- з 09.10.1985 по 21.08.1986 - 0 років 10 місяців 13 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 10 місяців 13 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- 22.08.1986 по 20.05.2002 Прац.охорони здор.(посади із пост.909) Мед.заклад із ст.60 - 15 років 8 місяців 29 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 2; 31 років 5 місяців 28 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 01.07.2002 по 31.08.2002 - 0 років 2 місяці 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 2 місяці 0 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- 09.09.2002 по 11.11.2002 Прац.охорони здор.(посади із пост.909) Мед.заклад із ст.60 - 0 років 2 місяці 3 дні (страх. стаж в одинар.); кратність - 2; 0 років 4 місяці 6 дні (страх. стаж з урах. кр.);
- з 12.05.2003 по 02.12.2003 Прац.охорони здор.(посади із пост.909) Мед.заклад із ст.60 - 0 років 6 місяців 21 день (страх. стаж в одинар.); кратність - 2; 1 рік 1 місяць 12 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 04.01.2006 по 03.04.2007 - 0 років 0 місяців 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 0 місяців 0 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 14.01.2008 по 15.01.2009 - 0 років 0 місяців 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 0 місяців 0 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 16.01.2009 по 30.12.2009 - 0 років 0 місяців 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 0 місяців 0 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 01.01.2010 по 31.07.2010 - 0 років 0 місяців 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 0 місяців 0 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 04.02.2011 по 31.03.2019 - 0 років 0 місяців 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 0 місяців 0 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 01.12.2020 по 31.12.2020 - 0 років 0 місяців 4 дні (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 0 місяців 4 дні (страх. стаж з урах. кр.);
- з 01.01.2021 по 28.02.2021 - 0 років 2 місяці 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; 0 років 2 місяці 0 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 01.03.2021 по 31.03.2021 - 0 років 1 місяць 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; - 0 років 1 місяць 0 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 01.04.2021 по 28.02.2023 - 1 рік 10 місяців 16 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; - 1 рік 10 місяців 16 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 01.03.2023 по 31.03.2023 - 0 років 1 місяць 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; - 0 років 1 місяць 0 днів (страх. стаж з урах. кр.);
- з 01.04.2023 по 28.02.2025 - 1 рік 11 місяців 0 днів (страх. стаж в одинар.); кратність - 1; - 1 рік 11 місяців 0 днів (страх. стаж з урах. кр.).
Всього: 47 років 0 місяців 26 днів.
19.05.2026 відповідачем прийнято рішення №155950002892 про перерахунок пенсії виходячи із страхового стажу (повний) - 47 років 0 місяців 26 днів; страховий стаж до 01.01.2004 - 42 роки 11 місяців 6 днів; страховий стаж після 01.01.2004 - 4 роки 1 місяць 20 днів.
Доводи представника позивача про внесення навпроти кожного з періодів у графах розрахунку страхового стажу (в одинарному розмірі та з урахуванням кратності 1) встановлено виключно нульові значення (« 0 років, 0 місяців, 0 днів»): - з 04.01.2006 до 03.04.2007; - з 14.01.2008 до 15.01.2009; - з 16.01.2009 до 30.12.2009; - з 01.01.2010 до 31.07.2010; - з 04.02.2011 до 31.03.2019, не були предметом розгляду та судом не надавалась оцінка вказаним періодам трудової діяльності.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, у суду не має підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.
Згідно ч. 5 ст. 382-1 КАС України, ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 27.07.2026 по 10.08.2026 ухвалу постановлено 11.08.2026.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 293-295, 382, 383 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кобака Р.І. (вх. №82227/26 від 20.07.2026) в частині про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - повернути заявнику.
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кобака Р.І. (вх. №82227/26 від 20.07.2026) в частині встановлення строку для подання звіту про виконання рішення суду - відмовити.
Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА