СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
10 серпня 2026 року м. Суми Справа № 480/8317/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув заяву ОСОБА_1 від 07.08.2026 про забезпечення позовної заяви.
Суть заяви. Висновки суду та їх мотиви.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 02.07.2023 № 315, а саме в частині пунктів 4, 6 цього наказу.
07.08.2023 судом було відкрито провадження у справі (суддя Діска А.Б.). У зв`язку з відрядженням судді Діски А.Б. справу розподілено на суддю Сидорука А.І.
19.10.2023 судом постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження, а 17.12.2025 - ухвалу про відмову у забезпеченні позову.
До суду надійшла заява від 07.08.2026 позивача про забезпечення позову, в якій позивач просить суд: зупинити стягнення (утримання) із позивача надмірно виплачених військовослужбовцям коштів у сумі 240347,93 грн, які стягуються (утримуються) з нього щомісяця із грошового забезпечення в розмірі до 20% місячного грошового забезпечення та здійснюються на підставі п.6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України від 02.07.2023 № 315 ''Про закінчення службового розслідування'' жо набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що не вжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захит та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Подальше здійснення утримань призведе до того, що навіть у випадку задоволення позову значна частина грошових коштів буде вже фактично стягнута, що істотно ускладнить реальне поновлення порушених прав позивача та вимагатиме нового судового спору щодо повернення незаконно утриманих сум. Тому невжиття заходів забезпечення позову не лише не збереже існуючий стан правовідносин, а навпаки - щомісячно погіршуватиме майновий стан позивача. П озивач є єдиною особою, яка забезпечує сім`ю матеріально, оскільки дружина позивача здійснює догляд за дітьми.
Суд розглянув заяву та дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
1. Загальні норми.
Відповідно до норми ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст.150 КАС України визначено два випадки при яких допускається забезпечення позову, як до його пред`явлення, так і на будь-якій стадії розгляду справи: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Приписом п.5 ч.1 ст.151 КАС України встановлено вид забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами. Суд звертає увагу, що будь-яке забезпечення позову у справі застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
2. По суті заяви.
Забезпечення позову, крім іншого, повинно гарантувати, що такий захід дійсно захистить можливість реального виконання рішення або захисту прав. Наявність утримання з грошового забезпечення позивача коштів на виконання спірного наказу саме по собі ще не свідчить про обставини, що унеможливлять або істотно ускладнять виконання рішення суду.
Тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на позивача, який ініціює таке клопотання.
Доведення наявності зазначених підстав, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову.
Зазначення позивачем, що не забезпечення позову унеможливить ефективний захист та істотно ускладнить реальне поновлення порушених прав позивача, в тому числі не лише не збереже існуючий стан правовідносин, а навпаки - щомісячно погіршуватиме майновий стан позивача є лише припущенням позивача. Оскільки заявник виходить з того, що справа буде розглянута на його користь. Однак на момент вирішення заяви про забезпечення позову, спір по суті судом не розглянуто. Тому такі доводи заявника є необґрунтованими.
Інші наведені заявником аргументи не є підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову.
Отже, заявником наведено твердження, які необґрунтованими, в тому числі, в контексті ефективності забезпечення позову.
3. Висновки.
Таким чином, підстав для забезпечення позову відповідно до п.п.1,2 ч.2 ст.150 КАС України судом не встановлено. Тому заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Також відповідності до частини 3 статті 14 Закону України ''Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі'' у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
Тому у разі вирішення справи на користь заявника, то йому будуть повернуті утримані з нього кошти грошового забезпечення.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07.08.2026 про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.
Суддя А.І. Сидорук