Виноградівський районний суд Закарпатської області
_________________________________________________________________________
Справа № 297/1935/26
Номер провадження 2/299/1748/26
У Х В А Л А
12.08.2026 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий - суддя Кашуба А.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування дітей на утриманні,
В С Т А Н О В И В:
01.07.2026 ОСОБА_1 подав до Берегівського районного суду Закарпатської області вказану позовну заяву. Вказав заінтересованими особами ОСОБА_3 та Службу у справах дітей Королівської селищної ради.
Берегівський районний суд Ухвалою від 16.07.2026 передав цивільну справу за вказаною позовною заявою до Виноградівського районного суду Закарпатської області за підсудністю. Справа надійшла до Виноградівського районного суду 07.08.2026 та того ж дня на підставі протоколу автоматизованого розподілу передана суду у складі суддя Кашуба А.В.
Вивчивши зміст позовних вимог та зазначених на їх обґрунтування обставин, ознайомившись із поданими документами, суд вирішив наступне.
Позивач звернувся до суду із вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, у позовному провадженні. Просить суд встановити факт перебування у нього на утриманні трьох дітей, які не є його рідними дітьми, а є дітьми ОСОБА_4 (заінтересована особа) та ОСОБА_5 (відповідач). Вимогу обґрунтував тим, що рідний батько дітей не проживає разом із дітьми і не виконує обов`язок утримувати дітей, батьки дітей розірвали шлюб. А позивач зареєстрував у травні 2026 шлюб із матір`ю дітей та фактично матеріально утримує дітей.
Позивач вказав мету встановлення юридичного факту, як того вимагає ст.315 ЦПК України (регулює порядок розгляду безспірних справ окремого провадження) - підтвердження статусу особи, яка фактично здійснює утримання дитини, реалізацію державних соціальних гарантій та пільг сім`ям з дітьми, подання документів до органів соціального захисту населення та інших уповноважених органів з метою оформлення відповідних прав та гарантій.
Вибір загальної судової юрисдикції та форми звернення у позовному провадженні позивач обґрунтував тим, що відповідно до пунктів 87-88 Постанови Великої Палати Верховного суду від 11.09.2024 у справі №201/5972/22, інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право. Тому позивач зробив висновок, що факт перебування дітей на утриманні вітчима може бути встановлений судом як одна із обставин, що складає предмет доказування у спорі між вітчимом та біологічним батьком дітей щодо виконання обов`язків з утримання дітей, за аналогією із висновком Великої Палати у пункті 87 Постанови у вказаній справі.
Отже, позивач послався на спір між ним, вітчимом, та біологічним батьком дітей щодо виконання обов`язків з утримання дітей як привід звернення до суду загальної юрисдикції із позовом про вирішення цього спору шляхом встановлення юридичного факту.
Обґрунтовуючи підставу для звернення до суду із позовом до ОСОБА_5 Позивач зазначив: між позивачем та Відповідачем МОЖЛИВИЙ спір щодо фактичного утримання дітей та виконання Відповідачем батьківських обов`язків, що виключає можливість розгляду справи в порядку окремого провадження та обумовлює необхідність її розгляду за правилами позовного провадження.
Отже, позивач вказав, що на момент звернення до суду із позовом цивільний спір між ним та відповідачем відсутній.
У підсумку, з огляду на зазначену Позивачем мету встановлення юридичного факту, відсутність цивільного спору із Відповідачем, суд дійшов висновку, що у Позивача виникла потреба довести наявність підстав для оформлення відповідних прав та гарантій перед іншими уповноваженими органами (про що заявник вказав у заяві), наприклад, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, і цей позов не пов`язаний з виникненням чи реалізацією цивільних прав та обов`язків заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням. За предметом та можливими правовими наслідками цей спір може стосуватися лише сфери публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні за позовом до біологічного батька дітей шляхом встановлення юридичного факту.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд роз`яснює, що до юрисдикції загального суду віднесено розгляд справ у позовному провадженні, пов`язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів особи. Встановлення юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб - справи окремого провадження. У разі, якщо є спір про право, то юридичний факт може бути встановлений судом як одна із обставин, що складає предмет доказування у реальному спорі. Це не означає, що у позовній заяві позовною вимогою як спосіб захисту може бути вказано «встановлення факту, що має юридичне значення». Ключовим у цьому висновку є те, що юридичний факт встановлюється як одна із обставин, що складає предмет доказування, а не є позовною вимогою як спосіб захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів особи у позовному провадженні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування дітей на утриманні, поданою 01.07.2026, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею. На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Закарпатського апеляційного суду.
Головуючий Кашуба А. В.