Судові рішення

Рішення № 138923736 у справі № 308/16115/25 від 31.07.2026

Рішення від 31.07.2026 у цивільній справі № 308/16115/25 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, суддя Іванов А. П.

Справа№ 308/16115/25
СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
СуддяІванов А. П.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення31.07.2026
Надійшло до реєстру13.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138923736

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 308/16115/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

секретаря судового засідання Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № [номер приховано] від 04.06.2019 у розмірі 56 292,58 грн, з яких: 4 099,95 грн - заборгованість за тілом кредиту, 52 192,63 грн - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, а також судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір № [номер приховано], за умовами якого відповідачу було відкрито відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом 20 000,00 грн строком дії 36 календарних місяців з можливістю автоматичної пролонгації на наступні 36 місяців.

Кредит надавався окремими частинами (траншами), кожен з яких мав власний строк користування, погоджений сторонами у відповідній заявці-анкеті, а максимальна відсоткова ставка становила 1,75 % за кожен календарний день користування коштами.

В межах вказаної кредитної лінії відповідач послідовно отримувала чотири транші - 1 400,00 грн, 1 800,00 грн, 2 100,00 грн та 2 600,00 грн, які були своєчасно повернуті та погашені.

31.08.2019 на підставі Заявки-Анкети № [номер приховано] відповідачу було надано п`ятий транш кредиту в розмірі 4 100,00 грн строком користування 30 календарних днів.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 14-07/21, за яким останньому передано право вимоги за Договором № [номер приховано], у тому числі до відповідача.

У подальшому, 10.01.2023, між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, за яким право вимоги за вказаним Договором перейшло до позивача.

Позивач зазначає, що станом на 17.10.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за Договором становить 56 292,58 грн, з яких: 4 099,95 грн - заборгованість за тілом (основною сумою) п`ятого траншу кредиту; 52 192,63 грн - заборгованість за процентами.

Ухвалою суду від 03.11.2025 у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня отримання відповідної ухвали.

У зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання та неподанням нею відзиву на позовну заяву, заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2025 позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було задоволено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2026 заочне рішення від 24.12.2025 скасовано, розгляд справи поновлено у порядку спрощеного позовного провадження, а відповідачу роз`яснено право подати відзив на позовну заяву та надано право на подання відповіді на відзив.

01.07.2026 представник відповідача адвокат Скочиляс Г.М. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач факту укладення Договору № [номер приховано] від 04.06.2019 та факту отримання кредитних коштів не заперечує, однак не погоджується з нарахуванням процентів за користування кредитом (траншем) за межами 30-денного строку, на який відповідно до Заявки-Анкети від 31.08.2019 було надано останній транш кредиту. Представник відповідача вважає, що проценти підлягали нарахуванню лише за 30 календарних днів користування кредитом з 31.08.2019 по 30.09.2019, а решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Також відповідач зазначає, що з урахуванням суми 4 629,18 грн, стягнутої з неї в межах виконавчого провадження № 80765513, розмір заборгованості є меншим. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі 16 000,00 грн, вважаючи їх неспівмірними, та просить зменшити цю суму до 1 000,00 грн.

06.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечив проти доводів відповідача. Представник позивача зазначив, що 04.06.2019 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір № [номер приховано] про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії зі строком дії 36 місяців. 31.08.2019 відповідач отримала п`ятий транш у розмірі 4 100,00 грн строком на 30 днів із відсотковою ставкою 1,75 % за кожен день користування. Позивач зазначає, що відповідач після закінчення перших 30 днів користування кредитом не повернула тіло кредиту, а неодноразово здійснювала пролонгації строку користування траншем 30.09.2019, 30.10.2019, 29.11.2019, 31.12.2019 та 11.02.2020 шляхом сплати нарахованих процентів. Також позивач зазначає, що первісним кредитором за період з 31.08.2019 по 14.07.2021 було нараховано 32 984,17 грн процентів, а новим кредитором за період з 14.07.2021 по 03.06.2022 - 23 318,46 грн процентів. При цьому в період з 14.08.2023 по 09.07.2025 відповідач здійснила часткові платежі на загальну суму 4 110,00 грн, які були зараховані в рахунок погашення заборгованості за процентами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому в позовній заяві просить провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність її та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.06.2019 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір № [номер приховано], за умовами якого відповідачу було відкрито відновлювану кредитну лінію з максимальним лімітом 20 000,00 грн строком дії 36 календарних місяців з дня підписання Договору, з автоматичною пролонгацією на наступні 36 місяців, якщо жодна зі сторін не заявить про припинення дії Договору (п. 1.2, 1.5, 1.9 Договору). Максимальний строк користування одним траншем кредиту становить 30 календарних днів, максимальна відсоткова ставка - 1,75% за кожен календарний день користування фактичним залишком заборгованості (п. 1.6 Договору), що відповідає максимальній реальній річній процентній ставці 638,75% (п. 1.14 Договору).

Судом також встановлено, що в період з 04.06.2019 по 31.08.2019 відповідач отримала й повністю погасила чотири транші кредиту на суму 1 400,00 грн, 1 800,00 грн, 2 100,00 грн та 2 600,00 грн відповідно.

31.08.2019 на підставі Заявки-Анкети № [номер приховано] відповідачу надано п`ятий транш кредиту в розмірі 4 100,00 грн строком користування 30 календарних днів, який в подальшому вирахуванням залишився непогашеним і становить заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 099,95 грн.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Інфінанс», вбачається, що 30.09.2019, 30.10.2019, 29.11.2019, 31.12.2019 та 11.02.2020 відповідач здійснювала платежі в рахунок нарахованих процентів, у зв`язку з чим строк користування траншем продовжувався відповідно до умов Договору

Станом на 14.07.2021 загальна сума нарахованих та непогашених процентів становила 32 984,17 грн.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 14-07/21, за яким останньому передано право вимоги за Договором № [номер приховано], у тому числі до відповідача.

У період з 14.07.2021 по 03.06.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» додатково нараховано 23 318,46 грн процентів за тією ж договірною ставкою на незмінний залишок основного боргу.

10.01.2023, між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, за яким право вимоги за вказаним Договором перейшло до позивача.

У період з 14.08.2023 по 09.07.2025 відповідач здійснила часткові платежі на загальну суму 4 110,00 грн, які були зараховані в рахунок погашення заборгованості за процентами.

Станом на 17.10.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за Договором становить 56 292,58 грн, з яких: 4 099,95 грн - заборгованість за тілом кредиту; 52 192,63 грн - заборгованість за процентами.

Судом також встановлено, що в межах виконавчого провадження № 80765513, відкритого 15.04.2026 на підставі заочного рішення від 24.12.2025, з відповідача стягнуто 4 629,18 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт укладення Договору № [номер приховано] від 04.06.2019 та факт отримання відповідачем кредитних коштів (у тому числі останнього траншу в розмірі 4 100,00 грн) сторонами не заперечується та підтверджується наявними у справі доказами.

Щодо доводів відповідача про обмеження нарахування процентів 30-денним строком користування траншем суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2019 відповідачу було надано п`ятий транш кредиту в розмірі 4 100,00 грн із визначенням строку користування ним 30 календарних днів.

Відповідно до п. 1.2 Договору кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими траншами в межах строку дії Договору, який згідно з п. 1.5 Договору становить 36 календарних місяців з можливістю автоматичної пролонгації (п. 1.9 Договору).

Відповідно до п. 1.7 Договору саме протягом усього строку дії Договору позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, а відповідно до п. 1.6 Договору 30-денний строк є лише максимальним строком користування окремим траншем, тобто строком повернення грошових коштів у межах цього траншу.

При цьому п. 1.11 Договору та п. 8.2, 8.3.1, 8.3.2 Правил прямо передбачають право позичальника на пролонгацію (продовження) строку користування траншем за умови сплати процентів, нарахованих станом на дату пролонгації, а п. 7.1 Правил встановлює, що проценти за користування кредитом нараховуються з дня отримання коштів по день їх фактичного повернення включно, без прив`язки до 30-денного строку. Отже, на відміну від доводів відповідача, сплив 30-денного строку користування траншем за умовами Договору не припиняє права кредитодавця на нарахування процентів, а є лише строком, з настанням якого позичальник повинен або повернути кредит, або скористатися договірним правом на пролонгацію.

Таким чином зазначена умова щодо 30-денного строку користування стосується конкретного траншу та не може розглядатися відокремлено від інших умов укладеного сторонами Договору № [номер приховано], яким передбачено загальний строк дії кредитної лінії 36 календарних місяців та можливість пролонгації кредитних правовідносин.

Саме по собі закінчення первісно визначених 30 календарних днів не свідчило про припинення кредитних правовідносин та не означало автоматичного припинення нарахування плати за користування фактично неповернутими кредитними коштами.

Судом встановлено, що після закінчення первісного 30-денного строку відповідач кредитні кошти в повному обсязі не повернула. Водночас, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач 30.09.2019, 30.10.2019, 29.11.2019, 31.12.2019 та 11.02.2020 здійснювала платежі, які зараховувалися в рахунок нарахованих процентів, що супроводжувалося продовженням строку користування кредитними коштами.

Таким чином, фактична поведінка відповідача після спливу первісних 30 днів свідчить про те, що сторони реалізовували передбачений Договором механізм продовження строку користування траншем.

За таких обставин довід відповідача про те, що після 30.09.2019 позивач взагалі був позбавлений права нараховувати договірні проценти, не відповідає змісту погоджених сторонами умов та їх фактичній поведінці.

Судом встановлено, що на суму основного боргу 4 099,95 грн позивачем нараховано, з урахуванням здійснених відповідачем часткових платежів, 52 192,63 грн процентів, тобто суму, що майже у 12,7 раза перевищує суму основного боргу, за максимальною погодженою сторонами ставкою 1,75 % на день, що відповідає 638,75 % річних.

Суд вважає, що стягнення процентів у такому розмірі становило б непропорційний фінансовий тягар для відповідача як споживача та джерело отримання позивачем невиправданої вигоди, що не узгоджується із дійсним призначенням процентів як розумного еквівалента плати за користування кредитними коштами. Керуючись наведеними засадами справедливості, добросовісності та розумності, а також враховуючи тривалість прострочення, розмір основного боргу та встановлену судом договірну правомірність нарахування процентів понад 30-денний строк траншу, суд вважає за необхідне зменшити розмір процентів, що підлягають стягненню з відповідача, до розміру, співмірного із сумою основного боргу, а саме до 4 099,95 грн (100% від суми заборгованості за тілом кредиту).

На переконання суду, саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин, враховуючи знецінення валюти гривні та велику інфляцію в Україні.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково, а саме: стягнути заборгованість за договором №[номер приховано], у розмірі 8 199,90 грн., з яких: 4 099,95 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4 099,95 грн. - заборгованість за нарахованим процентами.

Судом також встановлено, що в межах виконавчого провадження № 80765513, відкритого 15.04.2026 на підставі заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2025, з відповідача фактично стягнуто 4 629,18 грн.

Заочне рішення від 24.12.2025 ухвалою суду від 02.06.2026 скасовано.

Водночас факт фактичного стягнення зазначених коштів є встановленою обставиною, яка підлягає врахуванню судом при визначенні розміру грошового зобов`язання, що залишилося невиконаним.

При цьому суд враховує, що зазначені кошти були стягнуті саме у зв`язку з виконанням зобов`язання за Договором № [номер приховано] від 04.06.2019, яке є предметом розгляду у цій справі.

Таким чином, після визначення судом заборгованості за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 8 199,90 грн та врахування фактично сплачених 4 629,18 грн, залишок заборгованості становить 3 570,72 грн. (8 199,90 грн - 4 629,18 грн)

Отже, саме сума 3 570,72 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог 6,3431 % в розмірі 153,65 грн (2 422,40 грн ? 6,3431 %).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України розмір таких витрат має бути співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим на виконання відповідних дій, та значенням справи для сторони.

Враховуючи, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, стосувалася стягнення заборгованості за стандартним споживчим кредитним договором і не потребувала значного обсягу підготовчої роботи чи участі представника позивача в судових засіданнях, суд, з урахуванням заперечень відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу з 16 000,00 грн до 2 000,00 грн як розумного та співмірного розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 252, 509, 526, 529, 530, 610, 625, 627, 629, 631, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 128, 137, 141, 178, 179, 259, 263-265, 280-285, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором № [номер приховано] від 04.06.2019 у розмірі 3 570 (три тисячі п`ятсот сімдесят) гривень 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати в розмірі 153 (сто п`ятдесят три) гривні 65 копійок судового збору та 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.06.2026 Ухвала № 137523805 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
24.12.2025 Рішення № 133034089 без тексту Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
03.11.2025 Ухвала № 131526692 без тексту Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 44276926. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг