РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року справа № 580/5994/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 19.02.2026 №12494-2410-2313- НОМЕР_1 в частині донарахування 176 543,04 грн орендної плати з фізичних осіб за 2026 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач був власником нежитлової нерухомості яку придбав в АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: АДРЕСА_1 в період з 31.10.2023 по 27.02.2026, та в силу ст. 120 ЗК України орендарем земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:01:001:1025 площею 2,062 га. Вказано, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав № 467063172 від 06.03.2026 року в ОСОБА_1 речове право на майно об`єкти нежитлової нерухомості що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , припинено 27.02.2026. Підстави припинення: Документ, що підтверджує факт знищення об`єкта будівництва (Витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: DT01:7867-4171-7618-0188, виданий 08.05.2025, видавник: ЄДЕССБ. Таким чином, позивач вважає, що в силу вимог п. 286.1 «б» ст. 286, п. 287.1 ст. 287 ПК України, у зв`язку з припиненням права власності на нерухоме майно (знищення об`єкту нерухомості шляхом знесення), він не повинен сплачувати орендну сплату за землю за період з березня 2026 по грудень 2026.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що листом Драбівської селищної ради від 22.01.2026 №03-08/30 надано ГУ ДПС у Черкаській області перелік орендарів, з якими нею укладено договори землі станом на 01.02.2026. У переліку орендарів зазначено ОСОБА_1 , а також зазначено кадастровий номер земельної ділянки №[номер приховано]:01:001:1025, яку він орендує, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Датою укладення договору вказано 03.10.2017, датою державної реєстрації - 18.10.2017, строком дії договору оренди - до 10.05.2027, площа земельної ділянки 2,062 га. Відповідачем наголошено, що позивачем жодних доказів, які б свідчили про припинення права користування земельною ділянкою не надано. Поняття оренди нерухомого майна і оренди земельної ділянки є різними поняттями і не залежать одне від одного, навіть за наявності однієї адреси місцезнаходження. Сам факт знищення майна на ділянці не припиняє автоматично право оренди землі. Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою та зобов`язаний сплачувати орендну плату, оскільки договір залишається чинним. Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач вважає, що оскаржуване ППР є правомірним та скасуванню не підлягає.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому ним вказано, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення з підстав, що викладені у позовній заяві.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідно до нотаріально засвідченого Договору від 31.10.2023, укладеного з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_1 набув право власності на об`єкти нежитлової нерухомості що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до абз. 2 п. 3.1 Договору - державна реєстрація переходу права власності на майно проводиться одночасно із державною реєстрацією переходу права користування земельною ділянкою від Продавця до Покупця, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав №467063172 від 06.03.2026, номер відомостей про речове право: 52332722.
Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2026 №12494-2410-2313-UA7104007[телефон приховано] про визначення податкового зобов`язання із земельного податку за 2026 рік у сумі 211851,64 грн.
Позивач вважаючи, що вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9+19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пп.14.1.147 п.14.1 статті 14 ПК України плата за землю - є обов`язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст. 269 ПКУ (в редакції станом на час визначення відповідачем податкових зобов`язань) платниками податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.
Статтею 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування є : 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Пунктами 271.1 та 272.2 ст. 272 ПК України встановлено, що базою оподаткування є:
- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно п. 271.2 ст. 271 ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.(п. 274.1 ст. 274 ПКУ).
Згідно п. 274.2 ст. 274 ПКУ ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).(ст. 285 ПКУ)
Відповідно до п. 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.5 ст. 286 ПКУ встановлено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно абз. 1, 5-6 п. 286.5 ст. 286.5 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що фізична особа, у власності чи користуванні якої перебуває земельна ділянка, зобов`язана платити за таку земельну ділянку земельний податок у сумі, яка визначена контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні. При цьому базою оподаткування є нормативно грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації або площа земельної ділянки, нормативно грошова оцінка якої не проведена, а підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Пунктом 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно підпункту 14.1.73 пункту 14.1 ст. 141 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до нотаріально засвідченого Договору від 31.10.2023, укладеного з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_1 набув право власності на об`єкти нежитлової нерухомості що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до абз. 2 п. 3.1 Договору - державна реєстрація переходу права власності на майно проводиться одночасно із державною реєстрацією переходу права користування земельною ділянкою від Продавця до Покупця, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 467063172 від 06.03.2026 року, номер відомостей про речове право: 52332722.
Листом Драбівської селищної ради від 22.01.2026 №03-08/30 надано ГУ ДПС у Черкаській області перелік орендарів, з якими нею укладено договори землі станом на 01.02.2026. У переліку орендарів зазначено ОСОБА_1 , а також зазначено кадастровий номер земельної ділянки №[номер приховано]:01:001:1025, яку він орендує, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Датою укладення договору вказано 03.10.2017, датою державної реєстрації - 18.10.2017, строком дії договору оренди - до 10.05.2027, площа земельної ділянки 2,062 га.
На підставі ст. 286 ПК України Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2026 №12494-2410-2313-UA7104007[телефон приховано] про визначення податкового зобов`язання із земельного податку за 2026 рік у сумі 211851,64 грн.
Позивач у позовній заяві вказує, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав № 467063172 від 06.03.2026 року в ОСОБА_1 речове право на майно об`єкти нежитлової нерухомості що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , припинено 27.02.2026. Підстави припинення: Документ, що підтверджує факт знищення об`єкта будівництва (Витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: DT01:7867-4171-7618-0188, виданий 08.05.2025, видавник: ЄДЕССБ. Таким чином, позивач вважає, що в силу вимог п. 286.1 «б» ст. 286, п. 287.1 ст. 287 ПК України, у зв`язку з припиненням права власності на нерухоме майно (знищення об`єкту нерухомості шляхом знесення), він не повинен сплачувати орендну сплату за землю починаючи з березня 2026 по грудень 2026.
Так, суд зазначає, що згідно з ч.4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ЗК України у випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.
Згідно статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України, згідно з якими до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Частина 1 статті 791 ЗКУ визначає, що «формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру».
Тобто, земельна ділянка існує як об`єкт права (і об`єкт оподаткування теж), коли інформація про неї внесення до Державного земельного кадастру. Зовнішньою ознакою такого внесення є наявність кадастрового номеру земельної ділянки. Якщо земельні ділянки сформовані до 01.01.2013 та ще не внесені в кадастр, момент виникнення земельної ділянки як об`єкта права збігається з моментом виникнення речового права на неї.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 481813914 від 15.06.2026, ОСОБА_1 є орендарем (користувачем) земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:1025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 404592971206 станом на 15.06.2026.
Крім того, пунктом "е" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. У разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на земельній ділянці, та неоформлення права користування на таку земельну ділянку обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. Водночас землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.
Суд зазначає, що сам факт знищення нерухомого майна (шляхом знесення), що було розташоване на земельній ділянці - автоматично не припиняє право оренди/користування землею, так як орендар продовжує користуватися земельною ділянкою до припинення такого права користування шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру, відповідно, позивач зобов`язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:1025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 404592971206, оскільки у Реєстрі станом на 15.06.2026 право користування позивачем такою земельною ділянкою не припинено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прийняте Головним управлінням ДПС у Черкаській області податкове повідомлення-рішення від 19.02.2026 №12494-2410-2313-UA7104007[телефон приховано] в частині донарахування 176 543,04 грн орендної плати з фізичних осіб за 2026 рік - є правомірним та скасуванню не підлягає.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено з урахуванням перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці з 20.07.2026 по 10.08.2026 включно відповідно до наказів від 03.07.2026 № 158-в та від 06.08.2026 № 209-в, у перший робочий день - 11.08.2026.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ