ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року справа №200/1102/26
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук І.В., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Лихоти Оксани Володимирівни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 200/1102/26 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в особі НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії,-
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в особі НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просив: визнати дії протиправними НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_1 щодо не переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_3 ) (розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за сімейними обставинами; скасувати Протокол 52 засідання атестаційної комісії начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, військова частина НОМЕР_1 від 15.12.2025 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_2 , яким в задоволенні рапорту від 04.12.2025 старшого сержанта ОСОБА_1 відповідального виконавця групи матеріально - технічного забезпечення зв`язку відділу зв`язку та інформаційних систем відмовлено в переміщенні її у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за сімейними обставинами; зобов`язати начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_1 перемістити старшого сержанта ОСОБА_1 відповідального виконавця групи матеріально - технічного забезпечення зв`язку відділу зв`язку та інформаційних систем у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за сімейними обставинами.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно відмовив в задоволенні рапорту від 04.12.2025 старшого сержанта ОСОБА_1 відповідального виконавця групи матеріально - технічного забезпечення зв`язку відділу зв`язку та інформаційних систем відмовлено в переміщенні її у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за сімейними обставинами у зв`язку із відсутністю підстав. Наголошує на необхідності переміщення для догляду за неповнолітніми дітьми, у зв`язку із тим, що її чоловік не в змозі забезпечити повноцінний догляд за дітьми по причині хвороби та постійного лікування.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 200/1102/26 у задоволенні позову - відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що переміщення Позивачки між прикордонними загонами не вплине на виконання нею військового обов`язку, проте надасть можливість бачитись, доглядати та утримувати дітей та перебувати в безпечному місці для дітей. Також, до врахування належить факт того, що Позивачка є жінкою та має право на переміщення за сімейними обставинами.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Старший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом на посаді відповідального виконавця групи матеріально-технічного забезпечення зв`язку відділу зв`язку та інформаційних систем НОМЕР_2 прикордонного загону та виконує службові обов`язки у тимчасовому місці дислокації загону, розташованому у АДРЕСА_2 .
04.12.2025 ОСОБА_1 звернулась до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України із рапортом щодо переміщення її для проходження служби в НОМЕР_5 прикордонному загоні з метою догляду за неповнолітніми дітьми, у зв`язку із тим, що її чоловік не в змозі забезпечити повноцінний догляд за дітьми по причині хвороби та постійного лікування. До рапорту додані свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження двох дітей, акт обстеження на предмет проживання сім`ї, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ( ОСОБА_1 ), свідоцтво про смерть ( ОСОБА_3 ), консультативне заключення ортопеда-травматолога.
Атестаційною комісією НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України рекомендовано начальнику прикордонного загону залишити без реалізації рапорт старшого сержанта ОСОБА_1 від 4 грудня 2025 року у зв`язку із відсутністю підстав для переміщення її у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відображено в протоколі № 52 від 15 грудня 2025 року.
Листом від 29 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто звернення позивача від 12 грудня 2025 року та зазначено, що додані до рапорту позивача від 04.12.2025 № 02.8.6/102020/25-Вн копії документів не засвідчують наявність такого стану здоров`я ОСОБА_4 , який унеможливлював би його проживання разом із дітьми за місцем проходження служби старшим сержантом ОСОБА_5 , - у смт. Володимирець, Вараського Рівнеської області.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" .
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 статті 2 цього Закону № 2232-ХІІ визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно правовими актами.
Статтею 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, дія якого поширюється на військовослужбовців Державної прикордонної служби України, та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями передбачено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, і територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, і територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", воєнний стан запроваджений із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком, що неодноразово продовжувався та діє, зокрема, на момент розгляду справи.
Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули (ч. 13 ст. 6 Закону № 2232-XII).
Відповідно до п. 112 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.
Пунктом 82 Положення № 1153/2008 регламентовано, що призначення військовослужбовців на посади здійснюється:
1) на вищі посади - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади, зокрема, за сімейними обставинами - на особисте прохання;
3) на нижчі посади, зокрема, за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання.
Переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані придатними або обмежено придатними до військової служби, але при цьому вони самі чи члени їх сімей мають потребу за станом здоров`я у зміні місця служби (проживання), здійснюється на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії (п. 91 Положення № 1153/2008).
Згідно п. 113 Положення № 1153/2008 переміщення військовослужбовця за станом здоров`я або за станом здоров`я членів його сім`ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.
Для переміщення в іншу місцевість військовослужбовець до рапорту додає відповідні документи, які підтверджують необхідність зміни місця проживання: дружини (чоловіка); його (її) неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей - учнів (студентів) закладів освіти за денною формою навчання, які перебувають на утриманні військовослужбовця, та дітей з інвалідністю I або II групи; непрацездатних батьків військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка); братів, сестер військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка), які перебувають на його (її) утриманні.
Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 затверджене Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (надалі - Положення № 1115/2009).
Відповідно до пункту 123 Положення № 1115/2009 військовослужбовці призначаються на вищі, рівні або нижчі посади в органі Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу, або в іншому органі Держприкордонслужби у випадках, передбачених пунктом 93 цього Положення.
Переміщення на рівні посади та переміщення на нижчі посади у випадках, передбачених абзацами четвертим, шостим та десятим підпункту 6 пункту 93 цього Положення (у тому числі в іншу місцевість), здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:
неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, в яку його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;
потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця у тому ж населеному пункті, за наявності документів, які це підтверджують.
Відповідно до пункту 124 Положення № 1115/2009 призначення військовослужбовця на рівну посаду, а в разі відсутності такої посади - на нижчу посаду в іншу місцевість за станом здоров`я його або членів його сім`ї, які проживають разом із ним, здійснюється начальником органу Держприкордонслужби в межах повноважень за зверненням віськовослужбовця за наявності відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії, а таке призначення військовослужбовця, викликане потребою у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та проживають у місцевості, в яку планується переміщення військовослужбовця, здійснюється на підставі клопотання військовослужбовця за наявності документів, які це підтверджують.
Відповідно до п. 4.15 розділу IV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджена наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454) переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які мають потребу за станом свого здоров`я або за станом здоров`я членів сімей змінити місце служби і проживання, а також за сімейними обставинами та з інших поважних причин, або на нижчу на один ступінь посаду за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені військові звання старший лейтенант або молодший сержант (старшина 2 статті)) провадиться на особисте прохання відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 82 Положення (Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджено Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008), за рапортом військовослужбовця, поданим за підпорядкуванням.
Сімейними обставинами та іншими поважними причинами для переміщення військовослужбовця можуть бути:
виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона є особою з інвалідністю І або II групи або продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
хвороба військовослужбовця або члена його сім`ї, якщо така хвороба згідно з висновком військово-лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім`ї;
наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей;
переміщення дружини (чоловіка) військовослужбовця, які проходять військову службу за контрактом, на нове місце служби в порядку, визначеному пунктом 114 Положення.
Крім рапорту військовослужбовця, підставами для прийняття рішення щодо його переміщення за станом здоров`я, сімейними обставинами чи з інших поважних причин є постанова (висновки) військово-лікарської та лікарсько-консультативної комісій, акт обстеження сімейного стану, документи, що підтверджують наявність і вік дітей, наявність житла, розміри доходів тощо.
Згідно з п. 91 Положення Положення № 1153/2008 переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані придатними або обмежено придатними до військової служби, але при цьому вони самі чи члени їх сімей мають потребу за станом здоров`я у зміні місця служби (проживання), здійснюється на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
Отже, військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджено Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Переміщення за сімейними обставинами здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку військово-лікарської та лікарсько-консультативної комісій.
Відтак, питання переміщення військовослужбовців є правом, а не обов`язком, яке належить до дискреційних повноважень відповідача, і, в даному випадку, таке питання вирішено: додані до рапорту позивача від 04.12.2025 № 02.8.6/102020/25-Вн копії документів не засвідчують наявність такого стану здоров`я ОСОБА_4 , який унеможливлював би його проживання разом із дітьми за місцем проходження служби старшим сержантом ОСОБА_5 , - у смт. Володимирець, Вараського Рівнеської області, він не визнаний недієздатним, над ним не встановлена опіка чи піклування. На думку суду, наведені у рапорті позивачем сімейні обставини та інші поважні причини, визначені позивачем у позовній заяві, не дають підстави для підтвердження необхідності переміщення позивача для проходження військової служби в іншому населеному пункті.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає протиправності в діях відповідача та наявності правових підстав для скасування протоколу і зобов`язання відповідача переміщувати позивача в інший населений пункт за сімейними обставинами.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу представника позивача Лихоти Оксани Володимирівни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 200/1102/26 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 200/1102/26 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко