ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 р. Справа № 520/10645/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 (головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В.) у справі №520/10645/25
за позовом ОСОБА_1
до Управління реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради , Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області
про визнання протиправними та скасування припису, рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати:
- припис Управління реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради від 04.02.2025 №6/8 щодо усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові;
- рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі по тексту - ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області) від 13.03.2025 №176 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу відносно позивача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просила скасувати таке рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що здійснює підприємницьку діяльність з 2000 року та має у власності магазин з продажу канцтоварів, який розміщується за адресою: м. Харків, проспект Аерокосмічний 173в.
Зазначає, що безпосередньо над входом до магазина є вивіска з інформацією про найменування категорії товарів, що продаються ("Канцтовари"), а також про зареєстроване найменування особи, вид діяльності, часи роботи.
Посилається на те, що вказана вивіска не є рекламою у розумінні Закону України "Про рекламу" та не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами, оскільки не містить закликів до придбання конкретного товару чи формування інтересу щодо конкретної особи, не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється /надається підприємством.
Вважає, що судом першої інстанції неправильно витлумачені норми Закону України "Про рекламу", не взяті до уваги доводи позивача щодо відсутності складу адміністративного порушення та не досліджено відповідь Управління містобудування та архітектури від 15.03.2011 року №2593.
Крім того, в обґрунтування своєї позиції посилається на правові позиції Верховного Суду.
ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Позивач подала додаткові пояснення у справі, в яких звертає увагу, що в 2011 році Відділ реклами Харківської міської ради на її звернення щодо розмежування понять "вивіски" та "реклами" повідомив про необхідність внесення змін до щита з написом "Канцтовари" шляхом зазначення також інформації про зареєстроване найменування особи, про години роботи, що і було нею зроблено, проте вказані обставини судом першої інстанції не досліджено.
ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області також подало додаткові пояснення у справі, в яких наголошує, що спеціальна зовнішня рекламна конструкція, розміщена над магазином позивача за адресою: м. Харків, проспект Аерокосмічний 173в не відноситься до жодної категорії інформації, яка не є рекламою згідно з ч.6 ст.9 Закону №270/96-ВР. Зазначає, що твердження позивача про те, що у листі Управління містобудування та архітектури від 15.03.2011 №2593 вивіску на фасаді з написом "Канцтовари" визнано такою, що не є рекламою, є помилковим, оскільки позивач невірно тлумачить зміст цього листа.
Позивач надалі подала додаткові пояснення у справі, в яких додатково обґрунтувала свої вимоги та заперечення на пояснення відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., П`янова Я.В.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді П`янової Я.В., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Присяжнюк О.В., Бегунц А.О.
На підставі положень ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області надійшов лист від Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста виконавчого комітету Харківської міської ради №К-1036 від 30.12.2024, стосовно дотримання вимог законодавства з питань застосування державної мови при розміщенні зовнішньої реклами, а саме щодо щита на фасаді з інформаційним полем: "КАНЦТОВАРЫ" за адресою: проспект Аерокосмічний, 173 В, за зверненням громадянина ОСОБА_2 .
20.01.2025 співробітниками ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області здійснено виїзд за вказаною адресою та фотофіксацію об`єкту, що підтверджує розміщення вищевказаної реклами з ознаками порушення ч.1 ст.6 Закону "Про рекламу".
На звернення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, Департамент з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради Харківської області повідомив листом від 21.02.2025 за вх.№057/01-03/2565-25, що зазначену спеціальну конструкцію зовнішньої реклами розміщує ФОП ОСОБА_1
25.02.2025 ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу №140 про розміщення щита зовнішньої реклами на фасаді з інформаційним полем "Канцтовары" за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний, 173-В, з ознаками порушення ч.1 ст.6 Закону "Про рекламу", а саме: Мовою реклами є державна мова. Додатками до протоколу є фотофіксація реклами від 20.01.2025; лист від Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста виконавчого комітету Харківської міської ради №К-1036 від 30.12.2024 та звернення споживача ОСОБА_2 .
27.02.2025 ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області прийнято рішення №140 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу за епізодом порушення вимог ч.1 ст.6 Закону "Про рекламу": Мовою реклами є державна мова.
Позивачем надано пояснення відповідачу, в який проінформовано ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області про усунення порушення шляхом заміни спеціальної зовнішньої конструкції з написом "Канцтовары" на "Канцтовари", та повідомлено про неможливість надати інформацію про вартість виготовлення спеціальної зовнішньої конструкції з написом "Канцтовары" , посилаючись на давність її виготовлення не збереження документів, які підтверджують її вартість.
13.03.2025 ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області складено протокол засідання №190, в якому зазначено, що у зв`язку із доведенням факту порушення ОСОБА_1 ч.1 ст.6 Закону України "Про рекламу" начальнику Головного управління пропонується прийняти рішення про накладення штрафу на позивача.
Також 13.03.2025 ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області прийнято рішення №176, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 1700,00 грн. на підставі ч.1 ст.6 Закону України "Про рекламу" за вчинення діяння у вигляді розміщення зовнішньої реклами на фасаді з інформаційним полем "Канцтовары" за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний, 173-В, з ознаками порушення ч.1 ст.6 Закону України "Про рекламу".
Позивачем оплачено штраф в повному обсязі, про що свідчить платіжна інструкція №0.0.4273415229 від 25.03.2025.
Окрім того, судом встановлено, що 04.02.2025 Управлінням реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради складено припис №6/8 щодо позивача, в якому зазначено про відсутність у останньої дозволу на розміщення зовнішньої реклами (порушення ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу") та запропоновано у 5-ти денний строк усунути зазначені порушення шляхом демонтажу рекламних конструкцій: щита на фасаді - "Канцтовари", за адресою: м. Харків, проспект Аерокосмічний, 173-В.
Листом від 17.02.2025 вих. №3 позивач повідомила Управління реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради, що на магазині за адресою м. Харків, проспект Аерокосмічний, 173-В на рівні не вище першого поверху є вивіска з інформацією про найменування категорії товарів, що продаються, на якій також була наявна інформація про зареєстроване найменування ФОП, вид діяльності, часи роботи, але на момент перевірки деяка інформація із зазначеного відсутня через дію атмосферного впливу, зокрема дуже сильного вітру. Також повідомила, що невідповідність вивіски вимогам нормативних актів усунено, тобто відтворено табличку з потрібною інформацією. Додатково повідомлено про те, що назву магазина " ІНФОРМАЦІЯ_1 " змінено на "Канцтовари".
Управлінням реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради листом №237 від 11.04.2025 повідомлено позивача, що спеціальна конструкція з інформаційним полем "Канцтовари", яка встановлена по проспекту Аерокосмічному, 173-В, не відповідає встановленому чинним законодавством України поняттю "вивіски (таблички)" та є рекламною, а отже, повинна розміщуватися на підставі дозволу, оформленого у встановленому чинним законодавством України порядку.
Позивач, вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню припис Управління реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради від 04.02.2025 №6/8 щодо усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові, а також рішення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 13.03.2025 №176, звернулася з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо припису Управління реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради від 04.02.2025 №6/8.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року 270/96-ВР (далі по тексту - Закон №270/96-ВР), який також регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
У розумінні ст.1 Закону № 270/96-ВР реклама - це інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;
внутрішня реклама - це реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;
зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача;
розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Отже, реклама характеризується такими критеріями: має на меті сформувати чи підтримати обізнаність споживачів та їхній інтерес до особи, ідеї та/або товару; поширюється за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами, тобто має комерційний або промоційний характер; може бути представлена у формі прямої реклами, телепродажу, спонсорства, продакт-плейсмента; розміщується на відкритих територіях, на спеціальних конструкціях, зовнішніх поверхнях будівель, елементах вуличного обладнання чи над проїжджою частиною (зовнішня реклама) або всередині приміщень (будинків, споруд, кінотеатрів, театрів, під час спортивних заходів у закритих приміщеннях).
Згідно з положеннями ч.7 ст.8 Закону №270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою. Не вважається рекламою показ інформації про виробника товару та/або товар у процесі оформлення споживачем придбання такого товару на веб-сайтах інтернет-магазинів у мережі Інтернет, через які цей товар реалізується чи надається споживачам.
Відповідно до ч.6 ст.9 Закону №270/96-ВР вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, що правомірно використовується цією особою, належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, на якому розміщено власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу до такого приміщення, не вважається рекламою.
Положеннями ч.1 ст.16 Закону №270/96-ВР передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.
Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.
Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі по тексту - Правила №2067, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (п.1 Правил №2067).
Згідно з п.2 Типових правил №2067 спеціальними конструкціями є тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами;
вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.
Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні ч.7 ст.8 та ч.6 ст.9 Закону України "Про рекламу".
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 11.04.2018 у справі №323/1766/17, від 04.09.2019 у справі №1340/4421/18, від 11.11.2019 у справі №323/1360/17, від 27.02.2020 у справі №405/4704/15-а, від 25.03.2020 у справі №461/4489/16-а, від 30.04.2020 у справі №323/3491/16-а.
Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування оспорюваного припису, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості таких вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Підставою для складання оспорюваного припису була відсутність у позивача дозволу на розміщення зовнішньої реклами (порушення ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу").
Так, на фасаді будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Аерокосмічний, 173-В, безпосередньо над дверима магазину позивача, що розташований на першому поверсі такої будівлі, наявна вивіска з написом "Канцтовари", яка у лівому нижньому куті містить інформацію такого змісту: ФОП ОСОБА_1 , графік роботи магазину (години роботи, вихідні дні).
Колегія суддів зазначає, що вивіска з написом "Канцтовари", не містить заклику до придбання конкретного товару чи отримання послуг позивача, вона не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, а відтак не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
Об`єкт, зазначений в оспорюваному приписі, не є зовнішньою рекламою у розумінні ст.1 Закону № 270/96-ВР.
Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду у подібних правовідносинах у постановах від 06.02.2018 у справі №323/1767/17, від 04.09.2019 у справі №1340/4421/18, від 11.11.2019 у справі №323/1360/17.
Оскільки вивіска на магазині позивача "Канцтовари" за адресою: м. Харків, проспект Аерокосмічний, 173-В не є рекламою, вона відповідно не потребує дозволу на її розміщення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Управлінням реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради, в розумінні приписів ч.2 ст.77 КАС України, не доведено правомірність припису від 04.02.2025 №6/8 щодо усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові, а тому вимоги позивача щодо визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими.
Разом з тим, судом першої інстанції не вірно надано оцінку доказам та нормам права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до помилкових висновків останнього про відсутність правових підстав для задоволення таких вимог.
Щодо рішення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №176 від 13.03.2025 про накладання на позивача штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Так, ч.ч.1-6 ст.6 Закону № 270/96-ВР визначено, що мовою реклами є державна мова.
Об`єкти права інтелектуальної власності у рекламі використовуються мовою, якою їм наданий правовий захист відповідно до законодавства про охорону прав інтелектуальної власності.
Особливості використання у рекламі мов корінних народів і національних меншин України визначаються законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин України.
Адреси веб-сайтів, онлайн-медіа, а також інші ідентифікатори в мережі Інтернет та адреси для електронних комунікацій можуть наводитися в рекламі літерами латинського алфавіту.
Зображення товару в рекламі наводиться у вигляді, в якому він пропонується споживачам в Україні, з дотримання вимог законів України "Про захист прав споживачів" і "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Мова реклами є складовою змісту реклами.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, певних суб`єктів господарювання, посадових, службових осіб підприємств або органів державної влади, органів місцевого самоврядування) подається державною мовою, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.27 Закону №270/96-ВР, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.
Частиною 5 статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
Згідно з ч.6 ст.27 Закону №270/96-ВР за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ч.7 ст.27 Закону № 270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 20.01.2025 відповідачем зафіксовано, що на зовнішній конструкції (щиті), що належить позивачці, на фасаді міститься інформаційне поле: "КАНЦТОВАРЫ" за адресою: проспект Аерокосмічний, 173 В, з ознаками порушення ч.1 ст.6 Закону "Про рекламу", що підтверджується протоколом про порушення законодавства про рекламу №140 від 25.02.2025, додатками до нього фотофіксації від 20.01.2025; листом від Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста виконавчого комітету Харківської міської ради №К-1036 від 30.12.2024 та зверненням споживача ОСОБА_2 .
Як вірно зазначено судом першої інстанції зазначені докази підтверджують розміщення позивачем на фасаді будівлі вивіски із порушенням вимог ч.1 ст.6 Закону №270/96-ВР, а саме надписи на вивісці виконані російською мовою.
Факт розміщення вивіски російською мовою визнається позивачем, а також нею вчинені дії на самостійне усунення порушення законодавства про рекламу та сплату штрафу.
Отже, рішення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області про допущення позивачем вимог ч.1 ст.6 Закону України "Про рекламу" є правомірним.
Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав скасування рішення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 13.03.2025 №176 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права призвело до частково неправильного вирішення даної справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вимог щодо оскарження припису Управління реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради від 04.02.2025 №6/8 , з прийняттям нового в цій частині про задоволення позову та скасування припису від 04.02.2025 № 6/8.
Щодо розподілу витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Колегія суддів враховує, що позовна заява та апеляційна скарга подані позивачем через систему «Електронний суд», отже за їх подачу мав застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, передбачений ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду даної справи вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2 422,16 грн. (968, 96 грн. за подання позовної заяви та 1 453,20 грн. за подання апеляційної скарги).
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №520/10645/25 скасувати в частині відмови в задоволені позову щодо скасування припису від 04.02.2025 № 6/8.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати припис Управління реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради від 04.02.2025 №6/8 щодо усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 по справі № 520/10645/25 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління реклами Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2 422,16 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні шістнадцять копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді О.В. Присяжнюк А.О. Бегунц